Ухвала

від 11.09.2023 по справі 913/247/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 вересня 2023 року м.Харків Справа № 913/247/23

Провадження №34/913/247/23

Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича, м. Харків,

до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 59 569 грн. 49 коп.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: Фізична особа-підприємець Волошин Микита Дмитрович звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за лютий 2022 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу №248 від 01.02.2022 в розмірі 59 569 грн. 45 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2022 між ТОВ «Трейденерджи» та КП «Сєвєродонецьккомунсервис» було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №248 від 01.02.2022, згідно якого Постачальник продає Товар, а саме електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Як зазначає позивач, ТОВ «Трейденерджи» належним чином виконало умови Договору щодо постачання електричної енергії, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії №280 за лютий 2022 року, копія якого разом з рахунком на оплату направлялась відповідачу електронною поштою.

В свою чергу, КП «Сєвєродонецьккомунсервис» свої зобов`язання за Договором з оплати за поставлену електричну енергію не виконало, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Трейденерджи» за поставлену електричну енергію в лютому 2022 року в розмірі 59 569 грн. 45 коп.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ «Трейденерджи» зверталося до КП «Сєвєродонецьккомунсервис» з претензією №180 від 20.06.2022, в якій просило в строк до 20.07.2022 повністю погасити заборгованість у розмірі 59 569 грн. 45 коп. за отримані послуги з постачання електричної енергії за лютий 2022 року за актом №280.

Однак, за твердженням позивача дана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

В подальшому 28.02.2023 між ТОВ «Трейденерджи» (Первісний кредитор) та ФОП Волошиним М.Д. (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги №22 від 28.02.2023, за яким Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор прийняв право вимоги за Договором про постачання електричної енергії споживачу №248 від 01.02.2022 в частині вимоги до КП «Сєвєродонецьккомунсервис» щодо неналежного виконання зобов`язань за Основним договором за лютий 2022 року у розмірі 59 569 грн. 45 коп.

Позивач зазначає, що він зайняв місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з Договору про постачання електричної енергії щодо оплати за поставлену електричну енергію за лютий 2022 року в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього Договору про відступлення права вимоги, у тому числі щодо вимоги сплати неустойку.

При цьому, позивач наголошує, що відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора шляхом направлення йому відповідного повідомлення.

Відтак, позивач вважає, що отримав право вимоги до відповідача щодо належного виконання останнім зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу №248 від 01.02.2022, а саме стягнення з нього заборгованості за поставлену електричну енергію в лютому 2022 року в розмірі 59 569 грн. 45 коп.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023 справу №913/247/23 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.07.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича залишено без руху та надано позивачу 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.

Позивач у вказаний строк мав надати до суду заяву про усунення недоліків, в якій правильно вказати ціну позову у вступній частині позовної заяви.

Разом із заявою про усунення недоліків позивач мав надати належним чином засвідчену копію Договору про постачання електричної енергії споживачу №248 від 01.02.2022 разом з усіма Додатками, в тому числі і Комерційною пропозицією.

При цьому, ухвала Господарського суду Луганської області від 18.07.2023 була направлена засобами поштового зв`язку на адресу позивача, вказану у позовній заяві, а саме: 61034, м. Харків, вул. Баварська, буд. 15, кв. 17.

Однак, 28.08.2023 вказана ухвала повернулась на адресу суду із відміткою органу поштового зв`язку від 25.08.2023 про невручення відправлення під час доставки з причини: «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений залишення його позовної заяви без руху, про недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Крім того, 19.07.2023 суд направляв ухвалу від 18.07.2023 позивачу на електронну пошту, вказану у позовній заяві: ІНФОРМАЦІЯ_1

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Наведене свідчить, що позивач, отримавши ухвалу на електронну пошту, був додатково повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки поштове відправлення не було вручене під час доставки 25.08.2023, строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився 04.09.2023.

Разом з тим, суд, враховуючи введення в Україні воєнного стану та керуючись рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, не повертав заявнику матеріали позовної заяви, надаючи тим самим, останньому можливість усунути вказані недоліки.

Однак, станом на 07.09.2022 заяви про усунення недоліків позовної заяви разом із необхідними додатками від позивача до суду не надходило.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд, враховуючи виявлені недоліки позовної заяви, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича без руху з наданням заявникові максимального строку в 10 днів з дня отримання ухвали від 18.07.2023 для усунення наведених недоліків.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що в ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може бути продовжений судом.

Отже, наданий судом позивачу ухвалою від 18.07.2023 десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви не може бути продовжений.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 у справі №910/10965/17.

Відтак, позивач вважається таким, що пропустив строк для усунення недоліків позовної заяви.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Луганської області від 18.07.2023, у встановлений судом строк не усунув.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За приписами ч.ч. 6-7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви в установлений судом строк, позовна заява Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику разом із доданими до неї документами на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Окремо суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву від 13.07.2023 Фізичної особи-підприємця Волошина Микити Дмитровича до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» про стягнення заборгованості по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за лютий 2022 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу №248 від 01.02.2022 в розмірі 59 569 грн. 45 коп. з додатками, повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 11.09.2023 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя А.В. Іванов