Рішення

від 11.09.2023 по справі 922/2980/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2980/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243) до Фізичної особи-підприємця Восканяна Валерія Власовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 115 413,34 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Восканяна Валерія Власовича (відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 115 413,34 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 за період з 29.10.2019 по 28.02.2022. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що з 29.10.2019 по теперішній час відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові не огороджена, на території сформованої земельної ділянки знаходиться нежитлова будівля літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем з 15.08.2005.

За твердженням позивача, відповідач у період з 29.10.2019 по 28.02.2022 не сплачував плату за користування вказаною земельною ділянкою по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 115 413,34 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти в загальному розмірі 115 413,34 грн на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2980/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду від 12.07.2023 про відкриття провадження у цій справі отримано позивачем 14.07.2023, що підтверджується повернутим на адресу суду поштовим повідомленням за номером 6102256670940.

Проте відповідачу вказана копія ухвали суду від 12.07.2023 про відкриття провадження у цій справі, яку судом надіслано за відомою суду адресою місце проживання відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Юрія Лавріненка, буд. 18, м. Харків, 61013, відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102256670959) не була вручена та 19.07.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, судове рішення, пов`язане з рухом цієї справи було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб, а також надання сторонам достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.

Разом з цим, судом ураховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отож відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 03.08.2023, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Таким чином, ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.04.2023 № 328591826 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 82,6 кв.м. по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові з 15.08.2005 зареєстровано за Восканян В.В. на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2005 № 2307, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мохонько Ю.М.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.10.2019 № НВ-6311449222019 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 складає 0,0123 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 29.10.2019. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (магазин).

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 29.03.2023 № 4635/5/20-40-24-05-07 Восканян В.В не обліковується платником плати за земельну ділянку площею 0,0123 га з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові.

На підставі вищевказаних документів, 10.04.2023 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. у порядку ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові, за результатами яких складено Акт обстеження вказаної земельної ділянки від 10.04.2023, яким установлено, що з 29.10.2019 по теперішній час ФОП Восканян В.В. використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові не огороджена, на території сформованої земельної ділянки знаходиться нежитлова будівля літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за ФОП Восканян В.В.

За розрахунками позивача, сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 29.10.2019 по 28.02.2022 становить 115 413,34 грн.

Зважаючи на наведені обставини, позивач стверджує, що відповідач використовуючи без правовстановлюючих документів у період з 29.10.2019 по 28.02.2022 земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові під розміщення власного нерухомого майна не сплачував за її користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 115 413,34 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Відповідач в установлений судом строк відзив на позов до суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в ст. 1 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 29.03.2023 № 4635/5/20-40-24-05-07 Восканян В.В не обліковується платником плати за земельну ділянку площею 0,0123 га з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (ст.14.1.72 Податкового кодексу України).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно із ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати виконано позивачем на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 загальною площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові від 08.11.2019 № 1561/0/45-19 та від 21.08.2020 № 5305, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області та з урахуванням коефіцієнту індексації.

При цьому, вказаний розрахунок виконано позивачем на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).

Відповідно до п. 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п. 289.3. ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1 для земель несільськогосподарського призначення.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 загальною площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові у 2019 році становить 500 822 грн, у 2020 році становить 645 313 грн, у 2021 році становить 645 313 грн, у м. Харкові у 2022 році з урахуванням коефіцієнту індексації становить 709 844 грн.

Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 30.06.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Додатком до рішення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що для земельних ділянок розміром до 0,0999 га застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 30.06.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно- геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08 в редакції з 01.01.2022.

Ураховуючи факт того, що відповідачем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної спірної земельної ділянки, у розрахунках позивачем застосоване базове значення 1.

За розрахунком позивача, сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 29.10.2019 по 28.02.2022 становить 115 413,34 грн, з яких:

- у 2019 році - 3 338,81 грн в місяць, а за період з 29.10.2019 по 31.12.2019 становить 7 000,73 грн,

- у 2020 році - 4 302,09 грн в місяць, а за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 47 322,99 грн,

- у 2021 році - 4 302,09 грн в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 51 625,04 грн,

- у 2022 році - 4 732,29 грн в місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 9 464,58 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок, судом установлено, що його здійснено у відповідності до положень законодавства.

Отже обставини справи свідчать, що відповідач використовуючи без правовстановлюючих документів у період з 29.10.2019 по 28.02.2022 земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові під розміщення власного нерухомого майна не сплачував за її користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 115 413,34 грн, а тому позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15 та Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/2976/17.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Ураховуючи викладене та те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 115 413,34 грн законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, керуючись статтею 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 684,00 грн належить покласти на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129, 140, 142 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України "Про оренду майна", ст. 2, 22, 83, 93, 120, 122, 125, 126, 152, 157, 206 Земельного кодексу України, ст. 22, 377, 1166, 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Восканяна Валерія Власовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) - UА698999980314090611000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 115 413 (сто п`ятнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн 34 коп за використання земельної ділянки загальною площею 0,0123 га по вул. Полтавський Шлях, 90 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:04:001:0026 за період з 29.10.2019 по 28.02.2022.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 684,00 грн покласти на відповідача: Фізичну особу-підприємця Восканяна Валерія Власовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Восканяна Валерія Власовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, платіжні реквізити: р/р UА518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) -04059243, рахунок (IBAN) - UА518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Восканян Валерій Власович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "11" вересня 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова