Рішення

від 11.09.2023 по справі 922/2716/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2716/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-БУД", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1 , відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків простягнення 122 087,14 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-БУД" та відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором № б/н від 22.02.2021 року у розмір 122 087,14 грн., з яких: 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем 1 зобов`язань за договором № б/н від 22.02.2021 року в частині повного та своєчасного виконання зобов`язань з повернення кредиту.

Позовні вимоги до відповідача 2 обґрунтовані забезпеченням виконання зобов`язань відповідачем 1 відповідно до договору поруки від 25.10.2021 року.

Також позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вх. 2716/23) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству Комерційний Банк "ПриватБанк" на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 10.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2716/23. Задоволено клопотання позивача про призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи № 922/2716/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачам 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 10.07.2023 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на адресу відповідачів, яка зазначена позивачем у позовній заяві, проте 19.07.2023 року та 25.07.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Також судом для забезпечення належного повідомлення відповідача про розгляд справи, 20 червня 2023 року було розміщено на сайті суду (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/povidomlennya/1440312/) повідомлення про розгляд справи № 922/1596/23.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв`язку із чим, судом огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, та забезпечення прав позивача та відповідача у справі, судом було здійснено розгляд справи по суті поза межами строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України, та здійснено розгляд справи у впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи у суді.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 22.02.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона-Буд" (відповідач-1) було підписано заявку про відкриття поточного рахунку.

Підписанням цієї заяви відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.uа, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 22.02.2021 року.

Також позивач зазначає, що 21.10.2021 року було підписано заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" № б/н, якою позичальник на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу "1.1. Загальні положення" та підрозділу "3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приват банк" у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.uа/terms, в редакції, чинній на дату підписання заявки на отримання послуг та які разом із заявкою на відкриття рахунку та заявкою на отримання послуг становлять кредитний договір, укладений між банком та позичальником.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та Клієнта.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

За твердженнями позивача, останній зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 100 000, 00 грн.

Відповідно до довідки позивача вих. № 10222НАD0S2DX від 07.06.2023 року, відповідачу 1 встановлений кредитний ліміт у розмірі: з 22.02.2021 року 0 грн., з 27.10.2021 року 90 000,00 грн.; з 28.102.2021 року 100 000,00 грн.; з 01.03.2022 року 99 990,87 грн.; з 21.03.2022 року 15 000,00 грн.; з 09.05.2022 року 0 грн.

Проте відповідач -1, зобов`язання за договором виконував не належним чином, а саме станом на 26.05.2023 року наявна заборгованість у загальному розмірі 122 087,14 грн., яка складається з: 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Також позивач зазначає, що 25.10.2021 року між Комерційним Банком "ПриватБанк" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) було укладено договір поруки № Р1635155424224413566.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і позичальник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором усіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 2.1. договору).

Згідно пункту 1.3. договору, вказані зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі.

Пунктом 1.4. договору, сторони погодили, що при укладанні цього договору поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в пункті 1.1. цього договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з поручителем не потрібні. Про зміни кредитного договору, ла які поручитель дав свою згоду згідно цього пункту договору, кредитор інформує поручителя в порядку, передбаченому пунктом 4.2 цього договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють в порядку, передбаченому пунктом 4.2. цього договору.

Пунктом 1.5. договору визначено, що поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Пунктом 4.2. договору, сторони визначили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. у випадку виконання позичальником та / або поручителем усіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Оскільки відповідач 1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, позивач звернувся із даним позовом до суду про солідарне стягнення з відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-БУД" та відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за договором № б/н від 22.02.2021 року у розмір 122 087,14 грн., з яких: 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 1 в порушення домовленості сторін, зобов`язання за вказаними договорами належним чином та вчасно не виконав (розрахунок заборгованості позивача), не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості за кредитом у розмірі 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, та не надав до суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку суми боргу, та встановлено, що відповідні нарахування здійснено арифметично вірно.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач 1 визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором № б/н від 22.02.2021 року у розмірі 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Згідно частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 Цивільного кодексу України містить норму, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

25.10.2021 року між Комерційним Банком "ПриватБанк" (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) було укладено договір поруки № Р1635155424224413566.

Відповідно до пункту 1.1. договору, сторони погодили, що поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором: - по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок у розмір 90 000,00 грн. максимальний розмір кредитного ліміту за кредитним договором становить 2 000 000,00 грн.; - по поверненню кредиту у строк до 21.10.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредиту на кожні 12 місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов кредитного договору; - по сплаті кредитору процентів за користування кредитом; -в розмірі 16.5 % річних, відповідно до заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Кредитного договору, за період користування кредитом згідно пункту 3.2.1.4.2. Умов та Правил; по сплаті процентів за користування кредитами у розі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33 % річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до пункту 3.2.1.4.5. Умов та правил; - по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, у розмірі 0,3 % від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку позичальника за звітній місяць, у порядку, встановленому пунктом 3.2.1.4. Умов та правил; - по сплаті процентів у розмірі 33 % річних від простроченої суми заборгованості, які відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного пунктом 3.2.1.6.1. Умов та правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених пунктом 3.2.1.2.3.9 Умов та правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та правил; по сплаті пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми несвоєчасного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, відповідно до пункту 3.2.1.5.2 Умов та правил; - по сплаті штрафу у розмірі 1 % від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта за звітній місяць, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.7. Умов та правил;, відповідно до пункту 3.2.1.5.3. Умов та правил; - по сплаті штрафу у розмірі 5 % від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням, відповідно до пункту 3.2.1.5.4. Умов та правил; - по сплаті штрафу, який розраховується за такою формулою: 1 000,00 грн. + 5 % від суми використаного ліміту при порушенні клієнтом строків платежів по будь - якому з грошових зобов`язань по кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, відповідно до пункту 3.2.1.5.5. Умов та правил, а також по сплаті усіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, який було укладено між клієнтом та позичальником, які укладені та / або можуть бути укладені у майбутньому (в подальшому по тексту цього договору - Кредитний договір").

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і позичальник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором усіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 2.1. договору).

Згідно пункту 1.3. договору, вказані зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі.

Пунктом 1.4. договору, сторони погодили, що при укладанні цього договору поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в пункті 1.1. цього договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з поручителем не потрібні. Про зміни кредитного договору, ла які поручитель дав свою згоду згідно цього пункту договору, кредитор інформує поручителя в порядку, передбаченому пунктом 4.2 цього договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють в порядку, передбаченому пунктом 4.2. цього договору.

Пунктом 1.5. договору визначено, що поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитор має право:

2.1.1. Поручитель доручає банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. У випадку недостатності чи відсутності у поручителя коштів у національній валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України, і/чи відсотків за його користування, /чи неустойки, банк має право на списання коштів в іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості по даному договору в національній валюті України на дату погашення. При цьому, банк здійснює конвертацію гривні через валютну позицію Банка за офіційним курсом НБУ на дату операції в еквіваленті валюти, що дорівнює або менше розміру заборгованості;

2.1.2. У випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого пунктом 1.1 цього договору, кредитор мас право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно пункту 2.1.1. цього договору та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний позичальник у випадку невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Таким чином відповідач 2 солідарно із відповідачем 1 відповідає перед позивачем за виконання зобов`язань за договором № б/н від 22.02.2021 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов`язання за договором, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт, проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, та приймаючи до уваги, що відповідач 1 не надав суду належних доказів виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за договором № б/н від 22.02.2021 року (рахунком НОМЕР_1 ) у розмірі 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів. У зв`язку із чим, з відповідача 1 сума у розмірі 1 342,00 грн. та з відповідача 2 сума у розмірі 1 342,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 553, 554, 560, 563, 565, 599, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 193, 200, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-БУД" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, ЄДРПОУ 37661122) та з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , р.д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушеського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 22.02.2021 року у розмір 122 087,14 грн., з яких: 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 596,28 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 0,00 грн. пеня, 4 490,86 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-БУД" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, ЄДРПОУ 37661122) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 1 342,00 грн. судового збору.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , р.д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 1 342,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570);

відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-БУД" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, ЄДРПОУ 37661122);

відповідач 2: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , р.д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне рішення складено "11" вересня 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова