Ухвала

від 11.09.2023 по справі 925/931/23

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" вересня 2023 р. м. Черкаси Справа № 925/931/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про відвід головуючого у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"</a>,

до відповідача - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

про стягнення 893 030 792,06 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"</a> (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") з вимогою стягнути з Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз") 630 264 890,92 грн основної заборгованості, 25 868 360,67 грн трьох відсотків річних, 72 976 360,49 грн пені та 163 921 089,98 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором транспортування природного газу від 31.12.2019 № 1910000215 в частині несплати негативних щодобових небалансів за вересень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, січень 2023 року.

Ухвалою від 17.07.2023 господарський суд відкрив провадження у справі №925/931/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 14.08.2023 о 14:00.

25.07.2023 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на виконання ухвали господарського суду від 17.07.2023 надійшли пояснення, в яких остання заявляє клопотання про розгляд справи без участі її представника, з урахуванням інформації, наданої в цих поясненнях.

09.08.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позовних вимог. Разом з відзивом відповідач надає в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України запитання позивачу та третій особі.

Також 09.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи з вимогою призначити у справі комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

10.08.2023 від відповідача, на виконання ухвали про відкриття провадження у справі, надійшли відповіді на питання позивача в порядку ст. 90 ГПК України.

10.08.2023 від відповідача надійшов супровідний лист, з яким на виконання ч. 4 ст. 80 ГПК України відповідач надає суду копію договору купівлі-продажу природного газу від 21.06.2022 № 01/ПГ-3294-ОГРМ.

14.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ротмистрівської сільської ради, Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", ТОВ "Мисливське господарство "Вільхівська дача", ТОВ "Інвестлендкон".

Ухвалою від 14.08.2023 господарський суд встановив позивачу строк до 14.08.2023 включно для надання суду відповідей на письмове опитування відповідача в порядку ст. 90 ГПК України у формі заяви свідка. Встановив третій особі строк протягом двох днів з дня отримання даної ухвали для надання суду відповідей на письмове опитування відповідача в порядку ст. 90 ГПК України у формі заяви свідка (ст. 88 ГПК України). Запропонував позивачу та третій особі у строк до 22.08.2023 та до 23.08.2023 надати письмово викладену думку щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи та про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відповідно. Відклав підготовче засідання до 28.08.2023 о 12:00.

21.08.2023 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від позивача надійшли заперечення проти клопотання АТ "Черкасигаз" про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

21.08.2023 від третьої особи надійшли пояснення як відповідь на питання поставлені судом в ухвалі від 14.08.2023 за клопотанням відповідача.

21.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Також у відповіді на відзив позивач повідомив про відмову від надання відповідей (документів) на поставлені запитання на підставі п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України. Обґрунтовуючи таку позицію позивач вказує, що зі змісту та формулювання так званих питань випливає, що кожне з них є завуальованою вимогою до позивача про надання документів; тобто фактично відповідач намагається здійснити витребування доказів, що не передбачено положеннями ст. 90 ГПК України. Позивач звертає увагу, що поставлені відповідачем "питання" та документи, які він намагається витребувати у позивача жодним чином не стосуються обставин справи та предмета доказування у даній справі (тобто обставин виникнення обсягів небалансів у відповідача та визначення їх вартості).

22.08.2023 від позивача надійшли заперечення проти клопотання АТ "Черкасигаз" про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи.

28.08.2023 від позивача надійшло повідомлення про заміну представника.

У підготовчому судовому засіданні 28.08.2023 представниця відповідача на підставі ч. 6 ст. 90 ГПК України заявила клопотання про зобов`язання позивача повторно надати відповіді на поставлені відповідачем питання.

Заслухавши позиції обох сторін суд протокольною ухвалою постановив визнати підстави для відмови позивача надавати відповіді на питання відповідача достатніми.

У підготовчому засіданні 28.08.2023, яке тривало з 12 год. 10 хв. до 13 год. 20 хв. було оголошено перерву до 15:00 цього ж дня.

Після перерви підготовче засідання тривало з 15 год. 14 хв. до 16 год. 50 хв.

Заслухавши позиції сторін щодо призначення експертизи суд ухвалою від 28.08.2023 відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про призначення судової експертизи.

Іншою ухвалою від 28.08.2023 господарський суд у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відмовив, оскільки відповідачем не обґрунтовано, як саме рішення у цій справі вплине на права та обов`язки визначених у клопотанні третіх осіб, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.

Протокольною ухвалою від 28.08.2023 господарський суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання до 14.09.2023 об 11.00, з метою надання відповідачу часу для підготовки заперечення на відповідь на відзив, оскільки, незважаючи на вчасне направлення позивачем відповіді на відзив відповідачу, така кореспонденція перебуває у точці видачі та не отримується відповідачем з 18.08.2023. Вказані обставини досліджені судом під час підготовчого засідання. На запитання суду, чому представниця відповідача не ознайомлюється з матеріалами справи через систему "Електронний суд", адвокат Беленкова В.В. повідомила суду, що під час спроби зайти в систему така система зависає.

08.09.2023 від АТ "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" надійшла заява про відвід головуючого судді, в якій відповідача зазначає, що:

- головуючим у даній справі було позбавлено відповідача розумної можливості у наданні суду доказів у даній справі на обґрунтування своїх заперечень проти позову та поставлено відповідача у значно гірше становище у порівнянні з позивачем, оскільки головуючий у даній справі - суддя Зарічанська З.В. погодилася з доводами позивача та визнала підстави для відмови позивача надавати відповіді на всі питання відповідача достатніми. Як наслідок, головуючим у даній справі - суддею Зарічанською З.В. було відмовлено відповідачу у його клопотанні про зобов`язання позивача надати відповіді на всі питання відповідача. Отже, головуючим у даній справі, не зважаючи на значний розмір позовних вимог (893 030 792,06 грн.) було повністю позбавлено відповідача розумної можливості (з огляду на перебування вказаних доказів виключно у позивача та неподання їх позивачем самостійно в даній справі) надати суду докази у даній справі, передбачені ст. 90, 99 ГПК України, на обґрунтування своїх заперечень проти позову та поставлено відповідача у значно гірше становище у порівнянні з позивачем.

- головуючим у даній справі - суддею Зарічанською З.В. також було поставлено відповідача у суттєво невигідне становище відносно позивача при вирішенні питань про залучення третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки у вказаному позові позивач, керуючись правом, наданим ст.50 ГПК України просив залучити НКРЕКП в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору, як особу покликану забезпечувати ефективну реалізацію державної політики на ринку природного газу. Вказане клопотання позивача було вирішене та повністю задоволено головуючим у справі №925/931/23 при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі (ухвала Господарського суду Черкаської області від 17.07.2023 у справі 925/931/23). При цьому, Відповідачу взагалі не було надано можливості завчасно ознайомитися з вказаним клопотання та навести суду свої заперечення з приводу вказаного клопотання. Водночас головуючим суддею у даній справі не було вирішене це питання в судовому засіданні 14.08.2023 та відкладено з метою надання можливості позивачу до 22.08.2023 ознайомитися зі змістом клопотання відповідача про залучення споживачів (Ротмистрівську сільську раду, Національний історико-культурний заповідник "Чигирин", ТОВ "Мисливське господарство "Вільхівська дача", ТОВ "Інвестлендкон"), в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору, як осіб, відбори яких були визначені несанкціонованими та визначені як добові негативні небаланси відповідача, стягнення яких є предметом позову в даній справі та письмово висловити думку з приводу даного клопотання.

Відповідач стверджує, що у вказаному клопотанні відповідач зазначив, що з метою підтвердження обставини, що саме відбори вказаних вище споживачів були визначені позивачем як несанкціоновано відібрані протягом спірного періоду AT "Черкасигаз" було поставлено питання № 4 позивачу в порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України. Як вже зазначалося вище, в судовому засіданні, що відбулося 28.08.2023 головуючий у даній справі - суддя Зарічанська З.В., не надаючи можливості відповідачу завчасно ознайомитися зі змістом відмови позивача від надання відповідей (документів) на поставлені позивачем запитання (на той час не була отримана відповідачем), зокрема вказане вище питання №4, всупереч положень ч. 5 ст. 13, ч. 6 ст. 90 ГПК України відмовилася зобов`язати позивача надати відповідь на вказане питання з тих мотивів, що воно жодним чином не стосуються обставин справи та предмета доказування у даній справі (тобто обставин виникнення обсягів небалансів у відповідача та визначення їх вартості). А клопотання відповідача про залучення вказаних вище споживачів, відбори яких були визначені позивачем як несанкціоновано відібрані та як добові небаланси відповідача, було залишено без задоволення з мотивів недоведеності обставини, що відбори природного газу вказаних споживачів були визначені позивачем як несанкціоновано відібрані в вересні - грудні 2021 року, січні - грудні 2022 року, січні 2023 року.

Таким чином, на думку відповідача, при вирішенні наведених вище подібних за змістом клопотань головуючим у даній справі - суддею Зарічанською З.В. своїми процесуальними діями:

- надання позивачу можливості реалізації права, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.42 ГПК України, та позбавлення такої можливості відповідача;

- позбавлення відповідача можливості у спосіб, передбачений ст. 90 ГПК України, довести суду обставину, якою обґрунтовувалося дане клопотання (головуючим у справі - суддею Зарічанською З.В. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зобов`язання позивач надати відповідь на питання №4 відповідача) та як наслідок - відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотання з мотивів недоведеності вказаної обставини, - виявлено прихильність позивачу при розгляді даної справи та надмірну упередженість щодо відповідача.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Представниця відповідача була присутня у підготовчому засіданні 28.08.2023, тобто під час оголошення вступної та резолютивної частини ухвал від 28.08.2023, повні тексти ухвал направлені, в тому числі представниці відповідача через систему "Електронний суд" 29.08.2023. Відтак дводенний строк на подання заяви про відвід сплив 31.08.2023. Відповідачем порушено приписи ст. 38 ГПК України щодо строку подання заяви про відвід. Водночас у такій статті не визначено наслідки пропущення вказаного строку, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд встановив, що заява про відвід судді надійшла раніше, ніж за три робочі дні до наступного судового засідання.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту поданої представником відповідача адвокатом В.В. Беленковою заяви випливає, що нею не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених п. 1-4 ч. 1 ст. 35, ст. 36 ГПК України щодо судді Зарічанської З.В.

Адвокат Беленкова В.В. посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд враховує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Ч. 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Ст. 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У п. 66. Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.

Отже суддя, вирішуючи питання про відвід чи самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявою (скаргою) сторони про недовіру. Відповідно до положень ст. 35, ч. 3 ст. 38, ч. 2 ст. 39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

Заява відповідача про відвід зводиться до незгоди сторони із процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу в силу прямої норми ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява адвоката відповідача В.В. Беленкової про відвід головуючого по справі від розгляду справи № 925/931/23 не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у тому числі з боку стороннього спостерігача, у зв`язку із чим суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про відвід головуючого по справі визнати необґрунтованою.

Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про відвід головуючого по справі передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА