Рішення

від 11.09.2023 по справі 927/388/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/388/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МУКАМОЛ"

вул. Підводника Китицина, буд.5А, м. Чернігів, 14026

e-mail представника позивача - адвоката Бороди А.В.: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка

вул. Перемоги, будинок 1-А, с. Черниш, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522

про стягнення 1 172 510,92 грн

За участю:

від позивача: Борода А.В., адвокат.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МУКАМОЛ" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 500 009,93 грн попередньої оплати, 14604,29 грн інфляційного збільшення та 2671,29 грн 3% річних по Договору поставки №19 від 13.05.2021;

- 50 000,99 грн попередньої оплати, 1460,43 грн інфляційного збільшення та 267,13 грн 3% річних по Договору поставки №19/1 від 14.05.2021;

- 495 000,00 грн попередньої оплати, 86 499,87 грн інфляційного збільшення та 21996,99 грн 3% річних по Договору поставки №29 від 21.04.2020.

Заявлений позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов Договорів поставки №19 від 13.05.2021, №19/1 від 14.05.2021 та №29 від 21.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2023 (суддя ОСОБА_1.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19 квітня 2023 року; встановлено учасникам справи процесуальні строки.

Про отримання позивачем 23.03.2023 ухвали господарського суду від 20.03.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Про отримання відповідачем 25.03.2023 ухвали господарського суду від 20.03.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

19 квітня 2023 року суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14 червня 2023 року.

Про отримання відповідачем 22.04.2023 ухвали господарського суду від 20.04.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/71/23 від 14 червня 2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/388/23 згідно рішення Вищої ради правосуддя від 13 червня 2023 року про звільнення у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 14 червня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №927/388/23.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області 14 червня 2023 року для розгляду справи визначено суддю Белова С.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15 червня 2023 року прийнято справу №927/388/23 до розгляду; підготовче засідання призначено на 10 липня 2023 року.

Про отримання позивачем 19.06.2023 ухвали господарського суду від 15.06.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Про отримання відповідачем 17.06.2023 ухвали господарського суду від 15.06.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

У судовому засіданні 10 липня 2023 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17 серпня 2023 року.

Про отримання відповідачем 12.07.2023 ухвали господарського суду від 10.07.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

У судовому засіданні 17 серпня 2023 року суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 11 вересня 2023 року.

Про отримання позивачем 21.08.2023 ухвали господарського суду від 17.08.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Про отримання відповідачем 23.08.2023 ухвали господарського суду від 17.08.2023 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористувався, відзиву у встановлений судом строк не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило. За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

Між ТОВ «Мукамол» та СТОВ імені Шевченка було укладено три договори поставки сільськогосподарської продукції.

Так, у відповідності до договору поставки №19 від 13 травня 2021 року СТОВ імені Шевченка (Продавець) зобов`язується продати, а ТОВ «Мукамол» (Покупець) зобов`язується прийняти насіння соняшнику урожаю 2021 року (Товар), в кількості 35,715 тон на суму 500009,93 грн. (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору Продавець зобов`язується поставити Товар з 01.09.2021 по 20.12.2021.

У відповідності до п. 3.2 договору Покупець оплачує вартість товару шляхом перерахування 100% передплати грошових коштів на рахунок Продавця.

Відповідачем 13.05.2021 виставлено рахунок №1 на суму 500009,93 грн. За період з 14.05.2021 по 24.06.2021 на підставі даного рахунку ТОВ «Мукамол» було здійснено попередню оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями №284, 285, 401 на загальну суму 500009,93 грн.

При проведенні звірки розрахунків відповідач визнав заборгованість у сумі 500009,93 грн, що підтверджується актом звірки за період: травень 2021 - січень 2023.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем поставки товару станом на дату звернення з позовом до суду не здійснено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про повернення попередньо сплаченої суми у розмірі 500009,93 грн по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року.

У відповідності до договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року СТОВ імені Шевченка (Продавець) зобов`язується продати, а ТОВ «Мукамол» (Покупець) зобов`язується прийняти насіння соняшнику урожаю 2021 року (Товар) у кількості 3,5715 тон на суму 50000,99 грн (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору Продавець зобов`язується поставити Товар з 01.09.2021 по 20.12.2021.

У відповідності до п. 3.2 договору Покупець оплачує вартість товару шляхом перерахування 100% передплати грошових коштів на рахунок Продавця.

Так, відповідачем 24.06.2021 виставлено позивачу рахунок №3 від 24.06.2021 на суму 50000,99 грн.

На підставі зазначеного рахунку ТОВ «Мукамол» було здійснено попередню оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням №402 від 24 червня 2021 року на суму 50000,99 грн.

При проведенні звірки взаємних розрахунків відповідач визнав заборгованість у сумі 50000,99 грн, що підтверджується актом звірки за період: травень 2021 - січень 2023 на суму 50000,99 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем поставки товару станом на дату звернення з позовом до суду не здійснено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про повернення попередньо сплаченої суми у розмірі 50000,99 грн по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року.

У відповідності до договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року СТОВ імені Шевченка (Продавець) зобов`язується продати, а ТОВ «Мукамол» (Покупець) зобов`язується прийняти та оплатити пшеницю II класу урожаю 2020 року (в подальшому Товар), в кількості 165,0 тон на суму 495000,00 грн (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору Продавець зобов`язується поставити Товар з 01.08.2020 по 31.08.2020.

У відповідності до п. 3.2 договору Покупець оплачує вартість товару шляхом перерахування 100% передплати грошових коштів на рахунок Продавця.

Так, відповідачем 21.04.2020 виставлено позивачу рахунок №1 на суму 495000,00 грн.

На підставі виставленого рахунку ТОВ «Мукамол» було здійснено попередню оплату за товар, що підтверджується випискою по рахунку від 24.04.2020.

При проведенні звірки взаємних розрахунків Відповідач визнав заборгованість у сумі 495000,00 грн, що підтверджується актом звірки за період: квітень 2020 - січень 2023 на суму 495000,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем поставки товару станом на дату звернення з позовом до суду не здійснено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про повернення попередньо сплаченої суми у розмірі 495000,00 грн по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року.

З наведеного вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищевказаними договорами не виконав, поставку товару не здійснив, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість:

- у розмірі 500009,93 грн по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року;

- у розмірі 50000,99 грн по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року;

- у розмірі 495000,00 грн по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на день подачі позову відповідач товар за договором поставки №19 від 13 травня 2021 року на суму 500009,93 грн; за договором поставки №19/1 від 14 травня 2021 року на суму 50000,99 грн; та за договором поставки №29 від 21 квітня 2020 року на суму 495000,00 грн позивачу не поставив, суми попередньої оплати не повернув.

На підставі викладеного вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості

- у розмірі 500009,93 грн по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року;

- у розмірі 50000,99 грн по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року;

- у розмірі 495000,00 грн по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року

є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування:

- у розмірі 14604,29 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року

- у розмірі 1460,43 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року

- у розмірі 86499,87 грн за період з 01.09.2020 по 23.02.2022 по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року,

а також три відсотки річних:

- у розмірі 2671,29 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року

- у розмірі 267,13 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року

- у розмірі 21996,99 грн за період з 01.09.2020 по 23.02.2022 по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, дослідивши поданих позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення інфляційних нарахувань:

- у розмірі 14604,29 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року

- у розмірі 1460,43 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року

- у розмірі 86499,87 грн за період з 01.09.2020 по 23.02.2022 по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року,

а також трьох відсотків річних:

- у розмірі 2671,29 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19 від 13 травня 2021 року

- у розмірі 267,13 грн за період з 21.12.2021 по 23.02.2022 по договору поставки №19/1 від 14 травня 2021 року

- у розмірі 21996,99 грн за період з 01.09.2020 по 23.02.2022 по договору поставки №29 від 21 квітня 2020 року

є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи містять копію договору про надання правової допомоги від 01 березня 2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ПІВНІЧНА ФОРТЕЦЯ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МУКАМОЛ" (Замовник), згідно п. 5 якого вартість юридичних послуг складає 3000,00 грн.

У матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги адвоката Борода Андрія Вікторовича та платіжна інструкція №44 від 10 березня 2023 року на суму 3000,00 грн з призначенням платежу: оплата на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 01 березня 2023 року.

У відповідності до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних витрат.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, код ЄДРПОУ 31289538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУКАМОЛ" (вул. Підводника Китицина, буд.5А, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 42453958):

- 500009,93 грн попередньої оплати, 14604,29 грн інфляційного збільшення та 2671,29 грн 3% річних по Договору поставки №19 від 13.05.2021;

- 50000,99 грн попередньої оплати, 1460,43 грн інфляційного збільшення та 267,13 грн 3% річних по Договору поставки №19/1 від 14.05.2021;

- 495000,00 грн попередньої оплати, 86499,87 грн інфляційного збільшення та 21996,99 грн 3% річних по Договору поставки №29 від 21.04.2020;

- 19495,73 грн судового збору та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 11 вересня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/