Ухвала

від 04.09.2023 по справі 240/21256/20

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2023 року

м. Київ

Справа № 240/21256/20

Провадження № 11-123за23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевірила звернення ОСОБА_1 назване ним, як апеляційна скарга, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Управління) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі зверненням, яке озаглавив апеляційною скаргою, про визнання протиправним оформлене витягом засідання комісії з розгляду встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок захисту Батьківщини № 9 від 21 вересня 2020 року рішення Управління про відмову надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок захисту Батьківщини відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язати Управління встановити позивачу статус особи з інвалідністю та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 01 березня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 травня 2021 року визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які назвав позивач, апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки позивач не виконав вимог суду цей самий суд ухвалою від 29 червня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду постановою від 24 травня 2023 року задовольнила касаційного скаргу ОСОБА_1 , увалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року в справі № 240/21256/20 скасувала, справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звертався з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду, яка ухвалою від 13 липня 2023 року відмовила у прийнятті її до свого розгляду через брак процесуальних повноважень на розгляд Великою Палатою такої апеляційної скарги.

31 липня 2023 року ОСОБА_1 знову подав апеляційну скаргу, в якій, як видно з її прохальної частини, не просить переглянути рішення судів першої, чи апеляційної, або касаційної інстанцій, але просить по суті задовольнити його позовні вимоги про визнання протиправним оформлене витягом засідання комісії з розгляду встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок захисту Батьківщини № 9 від 21 вересня 2020 року рішення Управління про відмову надати ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок захисту Батьківщини відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язати Управління встановити позивачу статус особи з інвалідністю та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) чітко визначає випадки, в яких саме Велика Палата Верховного Суду здійснює розгляд справ як суд першої інстанції, а також перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно із частиною четвертою статті 22 цього Кодексу Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

За правилами частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 23 КАС України у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Отже, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.

Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини п`ятої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України. Згідно з частинами першою та четвертою цієї статті питання про передачу справи на розгляд, зокрема, Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 346 КАС України.

Зі змісту зазначених норм убачається, що саме суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Тобто питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує тільки касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС України.

Як убачається з історії судового провадження у справі № 240/21256/20, розгляд якої ініціював ОСОБА_1 , останній, попри бажання безпосередньо звернутися до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою з вимогами визнати протиправними означені в позові дії Управління й змусити відповідача надати йому певний запитуваний статус, таки діяв відповідно до порядку встановленого законом й оскаржив дії Управління до окружного адміністративного суду, який, однак, відмовив у задоволенні цих вимог.

ОСОБА_1 не погодився з цим рішення й подав апеляційну скаргу, розгляд якої, як можна простежити з інформації Єдиного реєстру судових рішень, ще не завершився.

Для перегляду судового рішення ОСОБА_1 скористався правом на апеляційне оскарження, але одним із способів такого перегляду обрав варіант звернення до суду, який немає повноважень на розгляд його апеляційної скарги.

Із нормативного регулювання, згаданого вище, кожен (будь-хто), зокрема й ОСОБА_1 , може ясно, чітко і беззастережно для себе уяснити і визначити, що звернення ОСОБА_1 , яке він озаглавив апеляційною скаргою, не може бути тим процесуальним зверненням, яке спонукає Велику Палату Верховного Суду до здійснення відповідних процесуальних дій, а також, головно, що Велика Палата Верховного Суду не є тим судом, котрий має повноваження на розгляд звернення, яке за змістом, формою та порядком подання, подібне до того, яке подав ОСОБА_1 .

За частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяви з певними вимогами (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставними та необґрунтованими, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) її автору без розгляду.

Отож, є підстави ухвалити рішення про відмову у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду звернення (апеляційної скарги) ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 22, 24, 167, 248, 328, 331, 333, 346 і 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду звернення ОСОБА_1 назване ним, як апеляційна скарга, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Звернення та додані до нього матеріали повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко

І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв

І. В. Григор`єва К. М. Пільков

Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

І. В. Желєзний О. С. Ткачук

Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич

С. І. Кравченко Є. А. Усенко

Г. Р. Крет Н. В. Шевцова