Рішення

від 14.08.2023 по справі 752/15579/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15579/22

Провадження № 2/752/2884/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лана Тревел» про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Лана Тревел» про захист прав споживачів, в якому просить: стягнути з відповідача на її користь 12 944,00 грн в якості сплачених, однак не наданих послуг; 147 173,28 грн пені, виходячи з розрахунку 3 % вартості послуги за кожен день прострочення; 5 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що 04.10.2021 року вона перерахувала ТОВ «Лана Тревел» 12 994,00 грн за туристичні послуги, а саме за надання туру «Дивовижний світ Швейцарія та Баварія» в період з 15.10.2021 року по 21.10.2021 року, які відповідач зобов`язався надати відповідно до усної домовленості, хоча повідомив, що договір буде надано для підписання після оплати рахунка.

Оскільки, позивач захворіла та не мала можливості скористатися туристичною послугою, 13.10.2021 року на адресу ТОВ «Лана Тревел» нею направлено претензію з вимогою повернути сплачені за подорож грошові кошти, однак, у своїй відповіді відповідач повідомив, що замовлення анульоване згідно її ж листа про відмову від туру, а також зазначено про необхідність сплати штрафу згідно договору в розмірі 60 % вартості туру, а сума, яка підлягає поверненню становить 3 895,14 грн.

Позивач посилається на те, що правові підстави для сплати штрафу відсутні, через те, що договір між сторонами укладено не було, відповідачем не надано жодного документа, який підтверджує наміри укладення договору про надання туристичних послуг, а також не проінформовано про умови їх надання, як це передбачено Законом України «Про туризм».

Крім того, позивач, зауважує, що такими діями ТОВ «Лана Тревел» їй завдано моральної шкоди, яка полягає в стражданнях, порушенні режиму життя, втрату можливості повноцінного відпочинку, а також, вважає, що відповідач повинен сплатити на її користь пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Ухвалами судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 07.11.2022 року відкрито провадження в указаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 26-27).

В січні 2023 року надійшли пояснення директора ТОВ «Лана Тревел» - ОСОБА_2 на вказану позовну заяву, з яких вбачається, що позивач мала змогу ознайомитися з умовами послуг на сайті оператора «Аккорд Тур», крім того, менеджером відповідача надано усю необхідну інформацію, що підтверджується перепискою; послуг страхування позивач не замовляла.

В червні 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на пояснення, в яких ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів її інформування про умови надання послуг, в тому числі, й страхування під час подорожі, а також відсутній укладений договір про надання туристичних послуг, який підписаний обома сторонами.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 30.09.2021 року ТОВ «Лана Тревел» виписано позивачу рахунок на оплату № 308 на суму 12 944,00 грн, предметом якого є туристичні послуги (аудіо гід, страхування, пріоритетні місця, SNGL одномісне розміщення).

04.10.2021 року позивач сплатила ТОВ «Лана Тревел» 12 994,00 грн за туристичні послуги згідно рахунку № НОМЕР_2 від 04.10.2021 року, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2289010363.1

07.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просить повернути кошти за тур «Дивовижний світ Швейцарія та Баварія», який придбано 04.10.2021 року, з підстав перебування на лікуванні в лікаря з гострим вірусним гайморитом, в розмірі 12 994,00 грн, які перерахувати на її картковий рахунок.

Крім того, 13.10.2021 року позивачем направлено ТОВ «Лана Тревел» претензію з вимогою про повернення сплаченої суми туру в розмірі 12 994,00 грн.

На вказану претензію, електронним листом відповідача від 13.10.2021 року повідомлено ОСОБА_1 , що її замовлення скасовано, згідно листа про відмову від туру, а також проінформовано, що умови по відмові були надані і вступають в силі з моменту оплати рахунку і підтвердження замовлення, в зв`язку із чим з неї підлягає стягненню штраф згідно договору в розмірі 60 % вартості туру (до повернення 3 895,14 грн). Повне повернення коштів неможливе.

Як вбачається із змісту роздрукованих у письмовому вигляді електронних листів, направлених і отриманих на електронні адреси сторін, між ними велася тривала переписка відносно замовленого, оплаченого, а в подальшому відміненого позивачем туру «Дивовижний світ Швейцарія та Баварія», де ОСОБА_1 та ТОВ «Лана Тревел» обговорювалися питання як про повернення коштів, так і відповідно про оплату штрафу, а також зміни дати туру та заміни туриста.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із положеннями ст. 20 Закону України «Про туризм» договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону. У договорі зазначаються істотні умови договору:

1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування;

2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту);

3) готелі та інші засоби тимчасового розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування;

4) види і способи забезпечення харчування;

5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи;

6) програма туристичного обслуговування;

7) види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту;

8) інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту;

9) страховик, що здійснює обов`язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов`язаних з наданням туристичних послуг;

10) правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там;

11) вартість туристичного обслуговування і порядок оплати;

12) форма розрахунку.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 4 ст. 11 цього Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 ст. 11 вказаного Закону визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Оскільки, договорів про надання туристичних послуг, ані між сторонами в справі, ані між позивачем та туроператором «Аккорд Тур», підписаний не був ні у письмовій, ні в електронній формі, зміст наявних у матеріалах справи повідомлень, якими обмінювались сторони за допомогою мобільного додатку та шляхом надсилання листів на електронні адреси один одного, а також заява та претензія ОСОБА_1 , не містять інформації про узгодження між сторонами усіх істотних умов договору на туристичне обслуговування, тому відсутні підстави вважати укладеним договір на туристичне обслуговування між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лана Тревел».

Вчинені обома сторонами дії, в тому числі, виписаний ТОВ «Лана Тревел» рахунок, сплата позивачем коштів, не свідчать про узгодження усіх істотних умов договору про надання туристичних послуг, оскільки такий договір повинен містити не лише умови щодо предмету та ціни, але й такі істотні умови, як права та обов`язки сторін, строк договору, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, претензії, порядок вирішення спорів, страхування, та інші.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Враховуючи, що договір між сторонами не укладено, тому передані позивачем відповідачу кошти набуті останнім без достатньої правової підстави.

Аналіз змісту заявлених позивачем вимог у частині стягнення 12 994,00 грн свідчить, що за своєю правовою природою вони є вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів, позаяк обґрунтовуються самою ОСОБА_1 тим, що відповідач отримав від неї оплату, проте не надав ніякого документа, який підтверджував наміри укладення договору та надання туристичних послуг.

Разом з тим, позивачем не визначено як правову підставу заявлених вимог норму ст. 1212 ЦК України, а виходячи з підстав позову та встановлених обставин, між сторонами виникли саме правовідносини, які регулюються главою 83 ЦК України щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Суд, згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року в справі № 161/2823/19 (провадження № 61-6515св20).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 12 994,00 грн, однак на підставі ст. 1212 ЦК України, з огляду на те, що між сторонами не були узгоджені всі істотні умови договору про надання туристичних послуг, хоча на виконання умов договору й була здійснена оплата, проте зазначених дій, без узгодження усіх істотних умов договору недостатньо для висновку про укладення договору, та наявні у матеріалах справи докази, зокрема щодо обміну повідомленнями між сторонами за допомогою електронної пошти та мобільного додатка, та шляхом подання заяви чи претензії, а також їх зміст, не свідчать про узгодження усіх істотних умов договору, визначених ст. 20 Закону України «Про туризм».

Тобто, внесення позивачем коштів на оплату вартості туристичних послуг, до узгодження усіх істотних умов договору, встановлених законом, не може свідчити про те, що кошти набуті відповідачем на відповідній правовій підставі.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», то суд зазначає наступне.

Стаття 13 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача у разі укладення договору на відстані. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість електронних комунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору.

Проте, як встановлено вище, суду не надано підтверджень того, що між сторонами виникли договірні відносини щодо надання туристичних послуг, через те, що відсутні докази, що містять інформацію, яка за своїм змістом відповідає пропозиції однієї сторони укласти певний договір на визначених умовах, та інформацію щодо прийняття такої пропозиції другою стороною або свідчать про вчинення нею дій, що підтверджують прийняття такої пропозиції, договір між сторонами вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, враховуючи, що правовідносини сторін не є договірними та до них підлягають застосуванню положення ст. 1212 ЦК України щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, тому правові підстави для стягнення з ТОВ «Лана Тревел» пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні.

Позов в частині стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, якщо таке відшкодування передбачено законом або договором.

У договірних відносинах сторони не перебували, а відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 27 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач обґрунтовує завдання їй моральної шкоди, в тому числі, й тривалим утриманням відповідачем належних їй грошових коштів.

Судом встановлено, що в період тривалого часу позивач не має можливості користуватись належними їй грошовими коштами.

Відповідач обізнаний про безпідставність утримання ним грошових коштів, проте не повернув їх та продовжує утримувати, внаслідок чого ОСОБА_1 вимушена вживати додаткових зусиль для захисту порушеного права, витрачати час на звернення за правовою допомогою і відстоювати свої права в суді.

Неможливість користування грошовими коштами є порушенням права власності в розумінні ст. ст. 316, 317 ЦК України.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, до компетенції власника належать: право володіння; право користування; право розпорядження своєю власністю на власний розсуд.

Оскільки, право власності позивача на грошові кошти було порушене ТОВ «Лана Тревел», вона як власник, права якої порушені, має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди, що передбачено ч. 3 ст. 386 ЦК України, у якій зазначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За вказаних підстав, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вважає, що у зазначеній частині позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, про зверненні до суду з позовом позивачем судовий збір не сплачено, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20 Закону України «Про туризм» , ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 10, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 207, 316, 317, 386, 626, 638, 639, 1212 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лана Тревел» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лана Тревел» на користь ОСОБА_1 12 994,00 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 00 копійок) безпідставно набутих коштів та 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) компенсації завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лана Тревел» в дохід держави 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лана Тревел», код ЄДРПОУ 38726940, юридична адреса: вул. Володимирська, буд. 91, м. Київ, 01033; 03037, м. Київ, пр.-т Лобановського 28-А.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко