Рішення

від 11.09.2023 по справі 160/14393/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Справа № 160/14393/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТРАНС" - Діденко Роман Анатолійович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №357696 від 29.03.2022 року, що прийнята Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТРАНС адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем нібито 16.02.2023 року о 12 год.55 хв. на а/д Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетіловка, 128 км. допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», внаслідок чого на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. Зауважує, що позивачу, про вищевказані обставини не було відомо до отримання постанови, а також позивачу не було відомо про те, що Відділом 29.03.2023 року здійснювався розгляд відносно нього справи, про яке йде мова в постанові. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 28.07.2023 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

03.07.2023 року від Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено наступне. Під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 29.03.2023 року № 357696. Згідно копії акту № 252154 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.02.2023 року, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 13.02.2023 року № 008185. Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказів Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 року № 385 та від 07.06.2010 року №340 - була відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа режиму праці та відпочинку водія за 16.02.2023 року, водій не використовує особисту картку водія. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац шостий частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: водій не використовує особисту картку водія доцифрового тахографу, відсутність роздруківки з даними про режим праці та відпочинку цифрового тахографа за 16.02.2023 року. Пояснення водія про причини порушень: не згоден.». Постанова № 357696 від 29.03.2023 року прийнята на основі акту № 252154 від 16.02.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області зазначене і конкретизоване порушення ТОВ «Логістранс». З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті письмовий відзив на адресу суду не надходив.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Євгенії Овчаренко від 05.09.2023 року №152 суддя Серьогіна Олена Василівна перебувала: з 07.08.2023 року по 11.08.2023 року; з 14.08.2023 року по 18.08.2023 року; з 21.08.2023 року по 25.08.2023 року; з 28.08.2023 року по 01.09.2023 року та з 04.09.2023 року по 08.09.2023 року у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 13.02.2023 року №008185 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті 16.02.2023 року проводилась рейдова перевірка (перевірка на дорозі), а/д Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетіловка, 128 км. Додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, в ході перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп KOGEL, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказів Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 року № 385 та від 07.06.2010 року №340 - була відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа режиму праці та відпочинку водія за 16.02.2023 року, водій не використовує особисту картку водія. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац шостий частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: водій не використовує особисту картку водія доцифрового тахографу, відсутність роздруківки з даними про режим праці та відпочинку цифрового тахографа за 16.02.2023 року.

У зв`язку з виявленням порушення, відповідальними особами було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 252154 від 16.02.2023 року.

Водій в графі «пояснення водія про причини порушень» зазначив - не згоден. З вищезазначеним актом ознайомлений, про що свідчить його підпис в акті.

На підставі акту № 252154 від 16.02.2023 року складено постанову № 357696 від 29.03.2023 року у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області зазначене і конкретизоване порушення ТОВ «Логістранс».

22.03.2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну пошту позивача повідомлення про розгляд справи від 16.03.2023 року № 17192/23/24-23 разом з актом № 252154 від 16.02.2023 року, який відбувся 29.03.2023 року, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.

Позивач на розгляд справи не з`явився, пояснень та заперечень, щодо порушень відображених в акті не надав.

Начальником Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 357696 від 29.03.2023 року, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф, у розмірі 17 000 гривень.

Копію постановибуло надіслано позивачу, шо останнім не заперечується.

Позивач, не погоджуючись із постановою відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок №1567).

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктами 12-15 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно- вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Таким чином, під час проведення рейдової перевірки посадова особа Укртрансбезпеки має право відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, зокрема, перевірити: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Згідно зі ст. 5 Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі Закон) від 05.04.2001 року основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 року №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 року № 385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської Угоди, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Окрім цього згідно п. 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два поки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.5. Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт»:

З метою організації і безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимога цього Закону і та законодавства про працю.

Відповідно до приписів ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт", перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються внутрішні вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як судом вже було зазначено, перелік документів згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

У відповідності до пункту «а» частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно частини 3 статті 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а у разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день (тиждень) та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 року у справі № 816/124/17.

Суд зазначає, що у разі відсутності на момент перевірки необхідних документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до автомобільного перевізника застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку відсутність відсутності особистої картки водія доцифрового тахографу та відсутність роздруківки з даними про режим праці та відпочинку цифрового тахографа на момент проведення перевірки - застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому відповідачем правомірно було складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо посилань позивача стосовно винесення оскаржуваної постанови за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справ, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

22 березня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну пошту позивача повідомлення про розгляд справи від 16.03.2023 року № 17192/23/24-23 разом з актом № 252154 від 16.02.2023 року, який відбувся 29 березня 2023 року, що підтверджується скріншотом з електронної пошти, з якого вбачається, що повідомлення про розгляд справи позивачу було направлено 22 березня 2023 року о 16:11:47.

При цьому, відповідно до постанови від 01.03.2018 року № 820/4810/17 Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.

Обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки одержання кореспонденції засобами електронної пошти знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №809/1198/17 та від 13.06.2018 року у справі №820/6755/16.

Щодо посилання позивача на те, що водій ОСОБА_1 під час перевірки надав інспектору наявну в нього індивідуальну контрольну книжку водія, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з п. 7.1 Положення №340 (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.

Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 повна маса транспортного засобу без навантаження складає 7 370 тонн, а відтак транспортний засіб має в обов`язковому порядку обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Отже, позивач повинен був забезпечити транспортний засіб діючим та повіреним тахографом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Висновки відповідача, на думку суду, підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та такими, що відображають дійсність обставин справи.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, суддійшов висновку, що відповідач при накладенні на позивача штрафу діяв у спосіб та у межах повноважень визначених Законами України та відповідними підзаконними актами.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписист. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В контексті перелічених положеньКАС Українив ході судового розгляду спору відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність застосування до позивача штрафу.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідност. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна