Ухвала від 08.09.2023 по справі 200/2578/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

08 вересня 2023 року Справа №200/2578/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М., при секретарі судового засідання Ситенськах А.Є., за участю:

представника позивача - Сороки С.С.,

представника відповіадча - Голубцова А.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов позов Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби від 18 травня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-05-011968-a.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 22 червня 2023 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

Ухвалою суду від 26 липня 2023 року залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичну особу-підприємець ОСОБА_1 . Призначено підготовче засідання о 11 год. 00 хв. 11 серпня 2023 року в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» задоволено.

Ухвалою суду від 11 серпня 2023 року відкладено підготовче засідання в адміністративній справі 200/2578 на 08 вересня 2023 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

10 серпня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

10 серпня 2023 року від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року вирішено судове засідання, призначене на 08 вересня 2023 року о 12 годині 00 хвилин, проводити за участю представника позивача Сороки Сергія Сергійовича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), за допомогою за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) ЄСІТС.

Ухвалою суду від 01 вересня 2023 року судове засідання, призначене на 08 вересня 2023 року о 12 годині 00 хвилин, проводити за участю представника відповідача Голубцової Аліни Ігорівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), за допомогою за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) ЄСІТС.

Відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з порушенням строку звернення до суду. В обґрунтування заяви, відповідач вказує, що ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено десятиденний строк звернення до суду для оскарження висновку. Вказує, що строк оскарження висновку до суду тривав з 19.05.2023 року по 01.06.2023 року, в той час як позивач із позовом звернувся 06.06.2023 року.

Позивач із клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не погодився та надав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

23 серпня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про поновлення строку звернення зі змісту яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення та залишити позовну заяву без розгляду.

У підготовчому засідання представник позивача проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання та поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з порушенням строку звернення до суду.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому частиною 1 статті 122 Кодексу визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Питання оскарження до суду замовником (в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі») висновку органу державного фінансового контролю врегульовано ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

У пункті 570 рішення у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Інакше кажучи, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Суд, надаючи правову оцінку питанню визначенню моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, враховує презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Правовою основою згаданої презумпції є обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Вказаний обов`язок закріплений частиною 1 статті 68 Конституції України. Суд наголошує на тому, що обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Як наслідок, у відповідності до наведеної презумпції закони повинен знати кожний. З цього положення випливає загальновідома формула, а саме - незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка детермінована частиною 2 статті 68 Конституції України.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Отже, виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку - дати оцінку поважності причин його пропуску та в залежності від з`ясованого відкрити провадження у справі або повернути позовну заяву (на стадії до відкриття провадження) чи залишити її без розгляду (на стадії після відкриття провадження).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій просив визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 18 травня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-05-011968-a 06 червня 2023 року, тобто із порушенням строку звернення до суду на 5 днів.

У зв`язку з пропущенням строку звернення до суду, представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, яке обґрунтоване наступним.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжувався та триває й наразі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.05.2022 № 75 Добропільська міська територіальна громада Покровського району Донецької області була включена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

За наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Добропільська міська територіальна громада Покровського району Донецької області включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (рядок UA14160070000097326, підпункт 1.2, пункт 1 "Території можливих бойових дій", розділ І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії").

У Добропільській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області, де знаходяться основні виробничі та адміністративні об`єкти позивача оголошена обов`язкова евакуація населення.

Масовані обстріли території України, воєнні дії та терористичні акти на території Донецької області спричинили пошкодження об`єктів критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання), а також транспортних сполучень. За повідомленнями із відкритих джерел (засоби масової інформації) лише у червні від обстрілів російської армії на Донеччині загинули щонайменше 50 людей, ще 166 людини отримали поранення.

Штат юридичної служби позивача, працівники якої мають відповідні знання та навички у сфері права складається з двох осіб. Керівник юридичної служби та провідний юрисконсульт юридичної служби знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати та у режимі дистанційної роботи відповідно (копії наказів додані).

Вирішуючи вказане вище клопотання, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває станом на теперішній час, а також, той факт, що до суду з позовом позивач звернувся 6 червня 2023 року, тобто з незначним пропуском строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що причини пропуску такого строку, що наведені позивачем є поважними, а клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити позивачу строк звернення до суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 вересня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки:http://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова