Рішення

від 11.09.2023 по справі 200/1696/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року Справа№200/1696/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.02.2023 № 056650008165 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 16.02.2023 зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи: - з 02.02.1998 по 15.10.1999, з 19.03.2001 по 02.04.2001, 01.08.2007 по 31.08.2007, з 15.09.2007 по 30.11.2007, з 14.12.2007 по 31.12.2007, з 19.01.2008 по 31.01.2008, 17.02.2008 по 29.02.2008, з 16.03.2008 по 31.03.2008, з 14.04.2008 по 30.04.2008, з 16.05.2008 по 31.05.2008, з 08.06.2008 по 30.06.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 17.09.2008 по 30.09.2008, з 15.10.2008 по 31.10.2008, з 17.11.2008 по 30.11.2008, з 03.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 17.02.2009 по 28.02.2009, з 16.03.2009 по 31.03.2009, з 14.04.2009 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 15.05.2009, з 01.06.2009 по 30.06.2009, з 09.07.2009 по 31.07.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 23.09.2009 по 30.09.2009, з 23.10.2009 по 31.10.2009, з 22.11.2009 по 30.11.2009, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 22.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 24.03.2010 по 31.03.2010, з 22.04.2010 по 30.04.2010, з 18.05.2010 по 31.05.2010, з 22.06.2010 по 30.06.2010, з 23.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010, з 23.09.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 20.10.2010, з 21.10.2010 по 30.09.2011, з 01.10.2010 по 04.04.2012 року до пільгового стажу відповідно до ПКМУ № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначені пенсії згідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- з 18.11.2006 по 30.11.2006, з 22.12.2006 по 31.12.2006, з 21.01.2007 по 31.01.2007, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 01.03.2007 по 31.03.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 12.05.2007 по 31.05.2007, 05.06.2007 по 30.06.2007, з 17.07.2007 по 31.07.2007, 24.04.2012 по 05.07.2012, з 06.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 02.06.2013, з 03.06.2013 по 20.08.2013, з 21.08.2013 по 01.12.2014 до пільгового стажу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 з урахуванням роз`яснення Мінсоцзабезпечення України від 20.01.1992 року № 8 згідно якого кожний рік роботи прохідником зарахувати - за 1 рік 3 місяці, що дає право на призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 16 лютого 2023 року він звернувся до територіального органу ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача від 24.02.2023 № 056650008165 йому було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність пільгового стажу на провідних професіях 20 років та професіях по Постанові № 202 25 років.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/1696/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Засобами електронного зв`язку, відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було прийнято через відсутність необхідного пільгового стажу. Страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 45 років 8 місяців 16 днів. Пільговий стаж особи складає 14 років 1 місяць 28 днів, а саме: - професії за постановою №202 (25) становить 5 років 4 місяці 21 день; - провідні професії (20) становить 8 років 9 місяців 3 дні; - навчання за фахом становить 4 дні. Пільговий стаж за Списком 1 становить 1 рік 11 місяців 1 день. Згідно записів трудової книжки позивач у період з 02.02.1998 по 19.07.1999 працював гірничим майстром з повним робочим днем під землею, з 20.07.1999 по 15.10.1999 заступником начальника дільниці ВТБ. Період роботи позивача з 02.02.1998 по 15.10.1999 не зараховано до пільгового стажу, оскільки не підтверджено документами пільговий характер роботи. Період навчання позивача з 19.03.2001 по 02.04.2001 у навчальному пункті не зараховано до пільгового стажу, оскільки довідка від 18.02.2022 №167, видана ПАТ Шахтоуправління Покровське, не містить посилання на первинні документи, зокрема, наказ. Спірні періоди з 18.11.2006 не зараховано до пільгового стажу, оскільки довідкою про спуски в шахту від 21.11.2022 №01/11-290/9, виданою ДП Вугільна Компанія Краснолиманська, та довідкою фактичних спусків у шахту від 26.10.2022, виданою Шахтою Котляревська, не підтверджено спуски у шахту у ці періоди. Періоди з 21.10.2010 по 01.12.2014 враховано до пільгового стажу на підставі даних про спеціальний стаж згідно з даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Відповідач вважає, що управлінням було прийнято правомірне рішення, у зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці з 05.07.2023 по 10.09.2023, розгляд справи здійснюється у перший робочий день судді.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України (унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19750925-09317), РНОКПП НОМЕР_1 .

16 лютого 2023 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача про призначення пенсії від 16 лютого 2023 року була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, за результатом якої прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії від 24.02.2023 року №056650008165, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 через відсутність неoбxiднoгo пiльгoвoгo стажу нa пpoвiдниx професіях 20 poкiв тa пpoфесiяx пo Постaнoвi № 202 - 25 poкiв.

Також, у рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу враховано всi пеpioди poбoти, стpaxoвий стaж з урахуванням кратності становить 45 poкiв 8 мiсяцiв 16 днiв. Пільговий стаж складає l4 poкiв l мiсяць 28 днiв, a саме: професії за постановою №202 (25) становить 5 poкiв 4 мiсяцi 21 день; провідні професії (20) становить 8 pокiв 9 мiсяцiв 3 дні; навчання за фахом становить 4 дні; пільговий стаж за списком №1 становить 1 рік 11 місяців 1 день.

Будь-яких інших обґрунтувань щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах рішення відповідача не містить.

За результатом розгляду звернення позивача від 01.03.2023 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено останнього листом від 29.03.2023 року №4915-4079/К-02/8-0500/23 про те, що період роботи з 02.02.1998 по 15.10.1999 не зараховано до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю довідок, що підтверджують пільговий характер роботи. Періоди з 19.03.2001 по 02.04.2001 не зараховано до пільгового стажу, так як довідка, що підтверджує пільговий характер роботи не містить посилання на наказ. Період з 01.01.2004 по 21.04.2004 враховано на підставі даних про спеціальний стаж, наявний в Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5). В період роботи з 22.03.2006 по 22.08.2006 та з 07.11.2006 по 20.10.2010 розрахунок пільгового стажу проводився на підставі рішення комісії №1/1 від 06.01.2023 з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.02.2023 №0500-0217-8/10229. Періоди з 21.10.2010 по 01.12.2014 враховано на підставі даних про спеціальний стаж згідно з даними Індивідуальних відомостей про застраховану особі (форма ОК-5).

Матеріали справи містять також рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 06.01.2023 №1/1.

За результатом розгляду матеріалів заяви, Комісія прийняла рішення:

- підтвердити ОСОБА_1 періоди роботи на пільгових умовах за Списком робіт і професій від 31.03.1994 № 202 з 07.11.2006 по 31.07.2007 на посаді прохідника підземного, з 01.08.2007 по 30.11.2007 на посаді помічника начальника дільниці, з 01.12.2007 по 20.10.2010 на посаді заступника начальника дільниці в шахті в ТОВ «Донуглепоставка» (код ЄДРПОУ 34500531) (за фактично відпрацьований час під землею за винятком періодів перебування в навчальному пункті, у відпустці без збереження заробітної плати, відсутності спусків в шахту з урахуванням відомостей по спецстажу та сплати страхових внесків);

- відмовити ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком робіт і професій від 31.03.1994 № 202 з 22.03.2006 по 22.08.2006 на посаді майстра гірничої підземної дільниці в ТОВ «Управління гірничих робіт» (код ЄДРПОУ 33654184) у зв`язку з відсутністю даних безпосередньої зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( далі- Закон № 1058).

Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

За змістом статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше двох років.

За унормуванням частини 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Підставою для не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 02.02.1998 по 15.10.1999 слугувало не підтвердження документами пільгового характеру роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи щодо спірного періоду роботи:

-02.02.1998 - прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею на орендне підприємство по видобутку вугілля Шахту 71 «Індустрія»,

-20.07.1999 - переведений заступником дільниці,

-15.10.1999 - звільнений за статтею 36 КЗпП України (у зв`язку з призовом до армії).

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.

Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірного періоду його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірний період позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеними професіями у спірні періоди до суду не надано.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені пенсійним органом недоліки, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи позивача до стажу його роботи.

Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 (постанова втратила чинність на підставі Постанови № 36 від 16.01.2003 ) затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, де передбачено розділ І «Гірничі роботи» п. 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, код професії 1010100б Керівники і спеціалісти підземних дільниць.

Також, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Відповідно до п. 1 Постанови № 202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що робота, яку виконував позивач в означений вище період надає йому право на зарахування періоду роботи з 02.02.1998 по 15.10.1999 відповідно до частини третьої статті 114 з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 та відповідачем безпідставно було не зараховано цей період до пільгового стажу позивача.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача з 19.03.2001 по 02.04.2001 у навчальному пункті слугувало те, що довідка від 18.02.2022 №167, видана ПАТ Шахтоуправління Покровське, не містить посилання на первинні документи, зокрема, наказ, на що суд зазначає наступне.

Згідно п. д) ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до роз`яснень Мінсоцзахисту України, викладених у листі від 05.11.1993 року №02-81 орг. періоди навчання робітників підземних професіям зараховуються до пільгового стажу з додержанням наступних умов: а) в кожному випадки при наявності запису в трудовій книжці про навчання підземним професіям адміністрація повинна на підставі первинних документів підтверджувати тривалість роботи на підземних умовах (довідками про фактичну кількість відпрацьованого часу в підземних умовах); б) навчання підземним професіям повинно проходити на протязі повного робочого дня; в) оплата праці зазначених робітників за час професіям в підземних умовах повинна здійснюватись за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.

Тобто, для зарахування до підземного пільгового стажу періоду навчання необхідні дані про одержувану тарифну ставку, за якою провадилася оплата праці за період навчання або про підземні спуски у шахту.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні записи щодо спірного періоду, а саме: з 19.03.2001 року по 02.04.2001 року навчання в учбовому пункті на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна №1» (підстава: приймальний лист).

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.02.2022 №167, містить інформацію про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» та у період з 19.03.2001 по 02.04.2001 у навчальному пункті виконував на виробництві гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування вугілля підземним способом за професією, посадою майстер гірничий з оплатою згідно окладу майстра гірничого, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1.1010100б ПКМУ №162 від 11.03.1994.

Суд наголошує, що вказана довідка містить конкретні відомості визначені Порядком №637 щодо періоду роботи позивача, професій, посад, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.

Вказана довідка є чинною та в судовому порядку недійсною не визнавалась.

При цьому, суд зазначає, що відсутність посилання чи неточних записів у документах, виданих підприємством, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. Зазначені обставини є такими, що позивач не може їх самостійно усунути, виправити, вплинути на їх зміст чи в інший спосіб підтвердити періоди роботи, а отже, не можуть впливати на реалізацію права позивача на призначення пенсії.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка, яка у даному випадку містить відповідні записи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що період навчання позивача у навчальному пункті у період з 19.03.2001 року по 02.04.2001 року та виконання робіт у цей період, надає позивачу право на зарахування спірного періоду відповідно до частини третьої ст.114 з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 та відповідачем безпідставно було не зараховано цей період до пільгового стажу позивача.

Щодо не зарахування до пільгового стажу відповідно до ПКМУ № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначені пенсії згідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи позивача з 18.11.2006 по 30.11.2006, з 22.12.2006 по 31.12.2006, з 21.01.2007 по 31.01.2007, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 01.03.2007 по 31.03.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 12.05.2007 по 31.05.2007, 05.06.2007 по 30.06.2007, з 17.07.2007 по 31.07.2007, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 15.09.2007 по 30.11.2007, з 14.12.2007 по 31.12.2007, з 19.01.2008 по 31.01.2008, 17.02.2008 по 29.02.2008, з 16.03.2008 по 31.03.2008, з 14.04.2008 по 30.04.2008, з 16.05.2008 по 31.05.2008, з 08.06.2008 по 30.06.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 17.09.2008 по 30.09.2008, з 15.10.2008 по 31.10.2008, з 17.11.2008 по 30.11.2008, з 03.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 17.02.2009 по 28.02.2009, з 16.03.2009 по 31.03.2009, з 14.04.2009 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 15.05.2009, з 01.06.2009 по 30.06.2009, з 09.07.2009 по 31.07.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 23.09.2009 по 30.09.2009, з 23.10.2009 по 31.10.2009, з 22.11.2009 по 30.11.2009, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 22.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 24.03.2010 по 31.03.2010, з 22.04.2010 по 30.04.2010, з 18.05.2010 по 31.05.2010, з 22.06.2010 по 30.06.2010, з 23.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010, з 23.09.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 20.10.2010, з 21.10.2010 по 30.09.2011, з 01.10.2010 по 04.04.2012 року, з 24.04.2012 по 05.07.2012, з 06.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 02.06.2013, з 03.06.2013 по 20.08.2013, з 21.08.2013 по 01.12.2014, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи щодо спірних періодів роботи:

- запис № 32 від 07.11.2006 позивач прийнятий прохідником підземним з повним робочим днем в шахті ТОВ «Донуглепоставка»;

- запис № 33 від 01.08.2007 позивач переведений помічником начальника дільниці з повним робочим днем шахті ТОВ «Донуглепоставка»;

- запис № 34 від 01.12.2007 позивач переведений заступником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті;

- запис № 35 від 20.10.2010 позивач звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з ТОВ «Донуглепоставка»;

- запис № 36 від 21.10.2010 позивач прийнятий заступником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті в ТОВ «Донбасвуглепроходка»;

- запис № 37 від 01.10.2011 позивач переведений помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею;

- запис № 40 від 04.04.2012 позивач звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.

- запис № 41 від 24.04.2012 прийнятий прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті до ШБУ № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»;

- запис № 42 від 06.07.2012 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- запис № 44 від 01.01.2013 переміщений в ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка» прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- запис № 45 від 03.06.2013 виробнича практика за професією «машиніст гірничих виїмкових машин» з повним робочим днем під землею;

- запис № 46 від 21.08.2013 переведений машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- запис № 47 від 01.12.2014 звільнений за переводом на ПАТ «ШУ «Покровське» відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.

Як зазначає відповідач у відзиві, спірні періоди не зараховано до пільгового стажу, оскільки довідкою про спуски в шахту від 21.11.2022 №01/11-290/9, виданою ДП Вугільна Компанія Краснолиманська, та довідкою фактичних спусків у шахту від 26.10.2022, виданою Шахтою Котляревська, не підтверджено спуски у шахту у ці періоди та розрахунок періоду роботи з 07.11.2006 по 20.10.2010 проводився на підставі рішення комісії №1/1 від 06.01.2023 з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.02.2023 №0500-0217-8/10229.

Так, дійсно, в матеріалах справи є наявним рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 06.01.2023 №1/1, яким зокрема Комісія підтвердила позивачу періоди роботи на пільгових умовах за Списком робіт і професій від 31.03.1994 № 202 з 07.11.2006 по 31.07.2007 на посаді прохідника підземного, з 01.08.2007 по 30.11.2007 на посаді помічника начальника дільниці, з 01.12.2007 по 20.10.2010 на посаді заступника начальника дільниці в шахті в ТОВ «Донуглепоставка» (код ЄДРПОУ 34500531) (за фактично відпрацьований час під землею за винятком періодів перебування в навчальному пункті, у відпустці без збереження заробітної плати, відсутності спусків в шахту з урахуванням відомостей по спецстажу та сплати страхових внесків).

Як вбачається з довідки від 21.11.2022 №01/11-290/9 виданої ДП Вугільна Компанія Краснолиманська, позивач у травні 2009 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Статтею 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», визначено, що працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Листом Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 надано роз`яснення, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.03.2020 року у справі №423/2860/16-а.

За інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), позивачу нараховано заробітну плату за 15 календарних днів (з 31 календарного дня), що підтверджує перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати.

При цьому, ані довідкою про спуски в шахту від 21.11.2022 №01/11-290/9, виданою ДП Вугільна Компанія Краснолиманська, ані довідкою фактичних спусків у шахту від 26.10.2022, виданою Шахтою Котляревська, не підтверджується перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати більше 1 місяця у календарному році.

Враховуючи вищевикладене, оскільки кількість днів безоплатної відпустки позивача у 2009 році не перевищує одного місяця в календарному році, та враховуючи записи у трудовій книжці, суд дійшов висновку, що цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах, оскільки не перевищує 1 місяць в календарному році.

Щодо не зарахування періодів роботи до пільгового стажу у зв`язку з непідтвердженням спусків в шахту у ці періоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1, ЗП3014А2, ЗП3014А4 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

- код ЗП3014А2- працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років;

- код ЗП3014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах.

Тобто, при здачі звітів страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, суд звертає увагу, що за інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), сплата страхових внесків за позивача страхувальником у спірні періоди відбувалась за повні робочі місяці.

Також, суд зазначає, що в трудовій книжці позивача наявні відомості, які підтверджують його пільговий стаж.

Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальників відділів кадрів відповідних підприємств та скріплені їх печатками, тому у органів ПФУ відсутні підстави неврахування зазначеного в трудовій книжці пільгового стажу для обчислення пенсії позивачу.

Отже, пільговий стаж роботи позивача повинен враховуватися на підставі трудової книжки позивача, оскільки вона містить всі необхідні записи щодо пільгового характеру роботи позивача за весь період на підземних роботах.

Окрім того, суд зазначає, що частиною 3 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З огляду на матеріали справи відповідачем не доведене, що ним вчинялись дії щодо додаткового отримання документів, що підтверджують спуски позивача у шахту у спірні періоди.

Водночас з розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 21.10.2010 року по 31.10.2010 року, незважаючи на наявність в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5) інформації про нарахування та сплату страхувальниками страхових внесків за позивача за повний робочий місяць.

Відповідачем залишено поза увагою те, що 20.10.2010 позивач звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з ТОВ «Донуглепоставка» (код ЄДРПОУ 34500531) та з 21.10.2010 позивач прийнятий заступником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті в ТОВ «Донбасвуглепроходка» (код ЄДРПОУ 32749260).

При цьому, відповідач у відзиві зазначає, що період роботи з 21.10.2010 по 01.12.2014 враховано на підставі даних про спеціальний стаж згідно з даними Індивідуальних відомостей про застраховану особі (форма ОК-5), однак, ця інформація суперечить даним зазначеним у розрахунку стажу.

Враховуючи означене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 21.10.2010 року по 31.10.2010 року.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що в рішенні Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 06.01.2023 №1/1 зазначено про підтвердження позивачу періодів роботи на пільгових умовах за Списком робіт і професій від 31.03.1994 № 202 з 07.11.2006 по 31.07.2007 на посаді прохідника підземного, з 01.08.2007 по 30.11.2007 на посаді помічника начальника дільниці, з 01.12.2007 по 20.10.2010 на посаді заступника начальника дільниці в шахті в ТОВ «Донуглепоставка» (код ЄДРПОУ 34500531) з урахуванням відомостей по спецстажу та сплати страхових внесків, що відповідачем не було враховано та відповідно останній дійшов до передчасного висновку, щодо незарахування до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періодів роботи позивача з 18.11.2006 по 30.11.2006, з 22.12.2006 по 31.12.2006, з 21.01.2007 по 31.01.2007, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 01.03.2007 по 31.03.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 12.05.2007 по 31.05.2007, 05.06.2007 по 30.06.2007, з 17.07.2007 по 31.07.2007, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 15.09.2007 по 30.11.2007, з 14.12.2007 по 31.12.2007, з 19.01.2008 по 31.01.2008, 17.02.2008 по 29.02.2008, з 16.03.2008 по 31.03.2008, з 14.04.2008 по 30.04.2008, з 16.05.2008 по 31.05.2008, з 08.06.2008 по 30.06.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 17.09.2008 по 30.09.2008, з 15.10.2008 по 31.10.2008, з 17.11.2008 по 30.11.2008, з 03.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 17.02.2009 по 28.02.2009, з 16.03.2009 по 31.03.2009, з 14.04.2009 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 15.05.2009, з 01.06.2009 по 30.06.2009, з 09.07.2009 по 31.07.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 23.09.2009 по 30.09.2009, з 23.10.2009 по 31.10.2009, з 22.11.2009 по 30.11.2009, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 22.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 24.03.2010 по 31.03.2010, з 22.04.2010 по 30.04.2010, з 18.05.2010 по 31.05.2010, з 22.06.2010 по 30.06.2010, з 23.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010, з 23.09.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 04.04.2012 року, 24.04.2012 по 05.07.2012, з 06.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 02.06.2013, з 03.06.2013 по 20.08.2013, з 21.08.2013 по 01.12.2014.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач у спірні періоди виконував роботи, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах, надає останньому право на зарахування спірних періодів відповідно до частини третьої статті 114 з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202.

Суд зазначає, що незарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Вирішуючи позовні вимоги щодо застосування до спірних правовідносин роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992, суд враховує таке.

За змістом роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак не відпрацювавших повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Основною умовою для взаємозаліку пільгового стажу, відповідно до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року, є наявність у особи стажу на підземних роботах не менше 10 років.

Однак, частиною шостою статті 56 Закону № 1788 зазначено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до статей 13,14 (…) цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

На підставі статті 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля (…) за списком робіт і професій, затверджуваним КМУ, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники (…) за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років (…)

Аналогічні приписи містить і частина 3 статті 114 Закону № 1058.

Таким чином, зміст положень статті 14, частини шостої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 3 статті 114 Закону № 1058 свідчить, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування.

Водночас, зміст статті 14 та частини 6 статті 56 Закону № 1788-ХІІ свідчить про те, що така умова, як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях, не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування.

Верховний Суд в постанові 18.07.2019 року у справі № 826/2426/16 зазначив, що листи - це службова кореспонденція, не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, який затверджено відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженим із заінтересованими органами та зареєстрованим в органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Таким чином, роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 рок за своєю суттю та юридичною природою не належить до актів законодавства, у тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носять лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.07.2021 року у справі № 212/1743/17-а, від 26.10.2022 року у справі № 200/591/19-а, згідно якого що у роз`ясненнях Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтею 14 та частиною 6 статті 56 Закону № 1788-ХІІ.

До того ж Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 у справі № 200/591/19-а зазначив:

26. Посилання скаржника на обов`язковість застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення ст.7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом. […]».

Враховуючи, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при у розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і проведенні розрахунку пільгового стажу роботи роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 не підлягають обов`язковому застосуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що він під час призначення позивачу пенсії діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто с забезпеченням усіх прав особи. Рішення не є пропорційним, з огляду на те що воно порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст.46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.

З огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.02.2023 року №056650008165 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за належне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 лютого 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 21.10.2010 року по 31.10.2010 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка» та з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до ПКМУ № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії згідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи: з 02.02.1998 по 15.10.1999, з 19.03.2001 по 02.04.2001, з 18.11.2006 по 30.11.2006, з 22.12.2006 по 31.12.2006, з 21.01.2007 по 31.01.2007, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 01.03.2007 по 31.03.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 12.05.2007 по 31.05.2007, 05.06.2007 по 30.06.2007, з 17.07.2007 по 31.07.2007, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 15.09.2007 по 30.11.2007, з 14.12.2007 по 31.12.2007, з 19.01.2008 по 31.01.2008, 17.02.2008 по 29.02.2008, з 16.03.2008 по 31.03.2008, з 14.04.2008 по 30.04.2008, з 16.05.2008 по 31.05.2008, з 08.06.2008 по 30.06.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 17.09.2008 по 30.09.2008, з 15.10.2008 по 31.10.2008, з 17.11.2008 по 30.11.2008, з 03.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 17.02.2009 по 28.02.2009, з 16.03.2009 по 31.03.2009, з 14.04.2009 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 15.05.2009, з 01.06.2009 по 30.06.2009, з 09.07.2009 по 31.07.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 23.09.2009 по 30.09.2009, з 23.10.2009 по 31.10.2009, з 22.11.2009 по 30.11.2009, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 22.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 24.03.2010 по 31.03.2010, з 22.04.2010 по 30.04.2010, з 18.05.2010 по 31.05.2010, з 22.06.2010 по 30.06.2010, з 23.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010, з 23.09.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 04.04.2012 року, 24.04.2012 по 05.07.2012, з 06.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 02.06.2013, з 03.06.2013 по 20.08.2013, з 21.08.2013 по 01.12.2014.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовну немайнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позов подано через систему «Електронний суд». До позовної заяви долучено квитанцію від 20.04.2023 № 47927 про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, суд зазначає, що за подання цього позову позивачу з урахування коефіцієнту пониження слід було сплатити судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір у розмірі 644,16 грн. (75%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 214,72 грн., суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.02.2023 року №056650008165 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вулиця Короленка, 7, Рівне, Рівненська область, 33004, код ЄДРПОУ: 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 16 лютого 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 21.10.2010 року по 31.10.2010 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка» та з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до ПКМУ № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначені пенсії згідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи: з 02.02.1998 по 15.10.1999, з 19.03.2001 по 02.04.2001, з 18.11.2006 по 30.11.2006, з 22.12.2006 по 31.12.2006, з 21.01.2007 по 31.01.2007, з 21.02.2007 по 28.02.2007, з 01.03.2007 по 31.03.2007, з 21.04.2007 по 30.04.2007, з 12.05.2007 по 31.05.2007, 05.06.2007 по 30.06.2007, з 17.07.2007 по 31.07.2007, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 15.09.2007 по 30.11.2007, з 14.12.2007 по 31.12.2007, з 19.01.2008 по 31.01.2008, 17.02.2008 по 29.02.2008, з 16.03.2008 по 31.03.2008, з 14.04.2008 по 30.04.2008, з 16.05.2008 по 31.05.2008, з 08.06.2008 по 30.06.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 17.09.2008 по 30.09.2008, з 15.10.2008 по 31.10.2008, з 17.11.2008 по 30.11.2008, з 03.12.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 17.02.2009 по 28.02.2009, з 16.03.2009 по 31.03.2009, з 14.04.2009 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 15.05.2009, з 01.06.2009 по 30.06.2009, з 09.07.2009 по 31.07.2009, з 21.08.2009 по 31.08.2009, з 23.09.2009 по 30.09.2009, з 23.10.2009 по 31.10.2009, з 22.11.2009 по 30.11.2009, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 22.01.2010 по 31.01.2010, з 21.02.2010 по 28.02.2010, з 24.03.2010 по 31.03.2010, з 22.04.2010 по 30.04.2010, з 18.05.2010 по 31.05.2010, з 22.06.2010 по 30.06.2010, з 23.07.2010 по 31.07.2010, з 22.08.2010 по 31.08.2010, з 23.09.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 04.04.2012 року, 24.04.2012 по 05.07.2012, з 06.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 02.06.2013, з 03.06.2013 по 20.08.2013, з 21.08.2013 по 01.12.2014.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вулиця Короленка, 7, Рівне, Рівненська область, 33004, код ЄДРПОУ: 21084076) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 644 (шістсот сорок чотири гривні) 16 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 вересня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Кочанова