Рішення

від 11.09.2023 по справі 200/4352/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року Справа№200/4352/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії, які полягали у не зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи: - з 13 вересня 1993 року по 16 лютого 1994 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; - з 17 лютого 1994 року по 30 квітня 1996 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; - з 15 травня 1996 року по 14 вересня 1997 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; - з 15 вересня 1997 року по 26 вересня 2001 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 16 січня 2002 року по 8 липня 2003 року на державному ВАТ «Ордена Трудового Червоного Прапора шахті ім. В.І. Леніна» дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Макіїввугілля» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 4 лютого 2008 року по 31 травня 2008 року на відокремленому підрозділі «Шахта Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим монтажником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 1 червня 2008 року по 31.07.2011 на відокремленому підрозділі «Шахта Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 1 серпня 2011 року по 5 лютого 2014 року на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; - з 6 лютого 2014 року по 16 березня 2014 року на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим монтажником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 17 березня 2014 року по 13 квітня 2015 року на відокремленому підрозділі «Шахта Калинівська-Східна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, а також часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 1 вересня 2015 року по 5 січня 2023 року, які полягали в обчисленні розміру пенсії за віком без застосування абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці; - визнати протиправним і скасувати рішення від 23 червня 2023 року № 951390110027 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати повторно розглянути заяву № 54 від 5 січня 2023 року про переведення з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із зарахуванням до пільгового стажу періодів його роботи: - з 13 вересня 1993 року по 16 лютого 1994 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; - з 17 лютого 1994 року по 30 квітня 1996 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; з 15 травня 1996 року по 14 вересня 1997 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; - з 15 вересня 1997 року по 26 вересня 2001 року на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 16 січня 2002 року по 8 липня 2003 року на державному ВАТ «Ордена Трудового Червоного Прапора шахті ім. В.І. Леніна» дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Макіїввугілля» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 4 лютого 2008 року по 31 травня 2008 року на відокремленому підрозділі «Шахта Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим монтажником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 1 червня 2008 року по 31.07.2011 на відокремленому підрозділі «Шахта Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 1 серпня 2011 року по 5 лютого 2014 року на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; - з 6 лютого 2014 року по 16 березня 2014 року на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим монтажником підземним з повним робочим днем в шахті; - з 17 березня 2014 року по 13 квітня 2015 року на відокремленому підрозділі «Шахта Калинівська-Східна» Державного підприємства «Макіївугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, а також з урахуванням наявності підстав для зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 1 вересня 2015 року по 5 січня 2023 року до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач неправомірно не зарахував до страхового стажу період перебування позивача на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, а також до пільгового стажу окремі періоди роботи поивача, і неправомірно відмовив позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов. Зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 01.09.2015 отримує пенсію по інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що 05.01.2023 позивач звернувся до Головного управління із заявою про переведення з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та з урахуванням норм Закону України № 345-VI від 02.09.2008 Про престижність шахтарської праці. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Зазначає, що розглянувши заяву позивача разом з усіма наданими документами, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 05.01.2023 позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням стажу роботи на підземних роботах 10 років. Після перевірки пенсійної справи позивача, Головним управлінням було встановлено, що до стажу роботи на пільгових умовах помилково враховано період додаткового стажу, який застосовується при розрахунку пенсії по інвалідності. Посилається на те, що з урахуванням цього, пенсійну справу приведено у відповідність за наслідками чого винесено рішення від 23.06.2023 № 951390110027 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю стажу роботи на пільгових умовах не менше 10 років. Зазначає, що за наявними документами пільговий стаж становить 8 років 10 місяців. До стажу роботи, який визначає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058 не враховано періоди, зазначені у довідці від 04.10.2012 № 463 виданій ДП Макіїввугілля та у довідці від 27.05.2016 № 109, виданій ГП Макеевуголь, оскільки відсутнє підтвердження факту роботи на пільгових умовах первинними документами. Посилається на те, що після доопрацювання пенсійної справи позивача, йому було поновлено пенсію як особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва. Вважає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058. Зазначає, що на підтвердження пільгового стажу позивачем було надано до Головного управління довідку від 04.10.2012 № 463, яка видана ДП Макіїввугілля та довідку від 27.05.2016 № 109, яка видана ГП Макеевуголь (днр). Посилається на те, що Головне управління не мали можливості перевірити відомості, зазначені у довідках, наданих позивачем, оскільки знаходження підприємства на тимчасово непідконтрольній території позбавляє можливості провести зустрічну перевірку первинних документів, на підставі яких видано такі довідки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 04.11.2000.

Також до суду надана копія довідки від 22.05.2015 № 5139-568 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою ОСОБА_1 перемістився з м. Макіївка до м. Южне, Одеської області.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 09.12.2020, позивачу призначена пенсія по інвалідності 3 групи внаслідок трудового каліцтва.

З відзиву на позов і листа відповідача від 22.06.2023 № 1500-0306-8/81034 випливає, що 05.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та з урахуванням норм Закону України № 345-VI від 02.09.2008 Про престижність шахтарської праці.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 05.01.2023 переведено позивача на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням стажу роботи на підземних роботах 10 років.

У наступному, після перевірки пенсійної справи позивача, відповідачем було встановлено, що до стажу роботи на пільгових умовах помилково (на думку відповідача) враховано певні періоди.

Тому пенсійну справу приведено у «відповідність» і за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.01.2023 про перехід на інший вид пенсії (з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та з урахуванням норм Закону України № 345-VI від 02.09.2008 Про престижність шахтарської праці) ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення № 951390110027 від 23.06.2023 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У вказаному рішенні зазначено, що до стажу роботи, який визначає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058, не зараховано періоди, визначені у довідках від 04.10.2012 № 463, яка видана ДП «Макіїввугілля» та від 27.05.2016 № 109, яка видана ГП «Макеевуголь», оскільки відсутнє підтвердження факту роботи на пільгових умовах первинними документами. Тому ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки заявник не має 10 років стажу на пільгових умовах (у наявності 8 років 10 місяців).

Суд звертає увагу на те, що в заяві від 05.01.2023 про призначення пенсії позивач просив зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах і пільгових розмірах час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_3 , в якій наявні записи: - № 2 щодо прийняття позивача з 13.09.1993 в ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; №№ 3-5 щодо роботи позивача в період з 17.02.1994 по 30.04.1996 в ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» на посаду гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; № 6 щодо прийняття позивача з 15.05.1996 в ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» на посаду гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті; № 7 щодо переведення позивача з 15.09.1997 на посаду проходчика підземного з повним робочим днем в шахті; № 8 щодо звільнення позивача 26.09.2001; №№ 12-13 щодо роботи позивача у період з 16.01.2002 по 08.07.2003 на державному ВАТ «Ордена Трудового Червоного Прапора шахті ім. В.І. Леніна» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Макіїввугілля» на посаді прохідника підземного з повним робочим днем в шахті; № 16 щодо переведення позивача з 04.02.2008 на відокремленому підрозділі «Шахта Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» на посаду гірника монтажника підземним з повним робочим днем в шахті; № 17 щодо переведення позивача з 01.06.2008 на Відокремленому підрозділі «Шахта Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» на посаду прохідника підземного з повним робочим днем в шахті; № 19 щодо переведення позивача з 01.08.2011 на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» на посаду гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті в дільниці шахтного транспорту; № 20 щодо переведення позивача з 01.10.2012 на посаду гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті; № 21 щодо переведення з 06.02.2014 на Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ордена Трудового Червоного Прапора імені В.І. Леніна» Державного підприємства «Макіївугілля» на посаду гірника монтажника підземного з повним робочим днем в шахті; №№ 22-24 щодо роботи позивача з 17.03.2014 по 13.04.2015 на Відокремленому підрозділі «Шахта Калинівська-Східна» Державного підприємства «Макіївугілля» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті (звільнено за власним бажанням). Водночас суд звертає увагу на те, що з 19.05.2015 позивач продовжував трудову діяльність.

Відповідно до копії виписки з акта до огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 10 ААВ № 775894, яка видана 01.09.2015, позивачу з 01.09.2015 встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Відповідно до довідки до акта огляде МСЕК серія 12ААВ № 162411 від 10.11.2020 позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності трудове каліцтво.

Також до суду надані копії акта про нещасний випадок на виробництві від 02.11.2002 і акта розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2002 об 12 год. 00 хв. щодо позивача.

На підтвердження роботи позивача у ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» надано копію довідки Відокремленого підрозділу «Шахта імені В.І.Леніна» Державного підприємства «Макіїввугілля» № 463 від 04.10.2012 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ОП «Ордена Трудового Красного Знамени шахте имени В.И. Ленина» і за період з 13.09.1993 по 16.02.1994 виконував обов`язки на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті з тарифною ставкою підземного робітника з навчальної професії дільниці РГВ-1, що передбачена Списком 1, розділ 1, підрозділ 1а, шифр 1010100а; - за період з 17.02.1994 по 30.04.1996 виконував обов`язки на посаді гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті з тарифною ставкою підземного робітника з навчальної професії дільниці РГВ-1, що передбачена Списком 1, розділ 1, підрозділ 1а, шифр 1010100а;- за період з 15.05.1996 по 14.09.1997 виконував обов`язки на посаді гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті дільниця ГКР, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1а, шифр 1010100а; за період з 15.09.1997 по 26.09.2001 виконував обов`язки на посаді прохідника підземного з повним робочим днем в шахті підготовчої дільниці-2, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1а, шифр 1010100а; за період з 16.01.2002 по 08.07.2003 виконував обов`язки на посаді прохідника підземного з повним робочим днем в шахті дільниці № 2, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1а.

Крім того, позивач надав до суду копію довідки № 109 від 27.05.2016, яка видана організацією з непідконтрольної українській владі території Донецької області (мовою оригіналу донецкая народная республика Обособленное подразделение «Шахта «Каліновска-восточная» Государственного предприятия «Макеевуголь»), про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій зазначено ОСОБА_1 працював повний робочий день у ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» і за період з 04.02.2008 по 31.05.2008 виконував підземні роботи на дільниці МДО, з повним робочим днем в шахті на посаді гірника монтажника підземного ш. ім. В.І. Леніна, що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1а; - за період з 01.06.2008 по 31.01.2011 виконував підземні роботи на дільниці по видобутку вугілля № 3, з повним робочим днем в шахті на посаді прохідника підземного ш. ім. В.І. Леніна, що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1а; - за період з 01.02.2011 по 31.07.2011 виконував підземні роботи на дільниці по видобутку вугілля № 2, з повним робочим днем в шахті на посаді прохідника підземного ш. «Калинівська-Східна», що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1а; - за період з 01.08.2011 по 30.09.2012 виконував підземні роботи на дільниці ШТ, з повним робочим днем в шахті на посаді гірничого майстра підземного ш. ім. В.І.Леніна, що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1б; - за період з 01.10.2012 по 05.02.2014 виконував підземні роботи на дільниці ПР 1, ГКР, з повним робочим днем в шахті на посаді гірничого майстра підземного ш. «Калинівська-Східна», що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1б; - за період з 06.02.2014 по 16.03.2014 виконував підземні роботи на дільниці ГКР, з повним робочим днем в шахті на посаді гірничого монтажника підземного ш. «Калинівська-Східна», що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1а; - за період з 17.03.2014 по 13.04.2015 виконував підземні роботи на дільниці ВТБ, з повним робочим днем в шахті на посаді гірничого майстра підземного ш. «Калинівська-Східна», що передбачено Списком1, розділ 1, підрозділ 1.1б.

Відповідач також надав до суду Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-5 щодо позивача, з яких випливає, що ПВ «Ордена Трудового Червоного Прапора Шахта ім. В.І.Леніна» ДП «Макіїввугілля» (код: 26391038) за період з січня 2014 по березень 2014 року позивачу нарахована заробітна плата, але відсутні відомості щодо сплати страхових внесків; з квітня 2014 року по грудень 2014 відсутні відомості щодо нарахування позивачу заробітної плати і сплати страхових внесків; ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» (код: 39156712) за період з квітня 2014 року по червень 2014 року позивачу нарахована заробітна плата і сплачені страхові внески, за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року позивачу нарахована заробітна плата, але відсутні відомості щодо сплати страхових внесків; за період з листопада 2014 відсутні відомості щодо нарахування позивачу заробітної плати і сплати страхових внесків (у ДП «Макіїввугілля» або його відокремлених підрозділах).

Крім того, у вказаних відомостях наявна інформація про спеціальний стаж позивача в окремі періоди його роботи, у тому числі лютого 2014 року по жовтень 2014 року код ЗПЗ014А1 (працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31.03.94 №202). Після жовтня 2014 року інформація про спеціальний стаж позивача відсутня.

З форми РС-право станом на 22.06.2023 щодо позивача впливає, що до пільгового стажу позивача (ст. 14 підземні Список 1) не зараховані спірні періоди його роботи з 13.09.1993 по 16.02.1994, з 17.02.1994 по 30.04.1996, з 15.05.1996 по 14.09.1997, з 15.09.1997 по 31.12.1998; з 04.02.2008 по 31.05.2008; з 01.03.2011 по 31.03.2011; з 01.10.2012 по 05.02.2014; з 06.02.2014 по 16.03.2014; з 17.03.2014 по 31.03.2014; з 01.05.2014 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 31.10.2014. Також до пільгового стажу не зараховано період з 01.11.2014 по 13.04.2015.

Крім того, відсутні відомості щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 14.04.2015.

Листом відповідача від 22.06.2023 № 1500-0306-8/81034 адвокату позивача повідомлено про те, що 05.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою про переведення з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та з урахуванням норм Закону України Про престижність шахтарської праці. Зазначає, що заява розглядалась за екстериторіальним принципом. З 05.01.2023 заявника переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 з урахуванням стажу роботи на підземних роботах 10 років. Посилається на те, що перевіркою пенсійної справи встановлено, що до стажу роботи на пільгових умовах помилково враховано період додаткового стажу, який застосовується при розрахунку пенсії по інвалідності. З урахуванням зазначеного, пенсійну справу приведено у відповідність та поновлено пенсію як особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва у зв`язку з відсутністю стажу роботи на пільгових умовах не менше 10 років. За наявними документами пільговий стаж становить 8 років 10 місяців. Зазначено, що до стажу роботи, який визначає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058, не враховано періоди, зазначені у довідках від 04.10.2012 № 463, яка видана ДП Макіїввугілля та від 27.05.2016 № 109, яка видана ГП Макеевуголь, оскільки відсутнє підтвердження факту роботи на пільгових умовах первинними документами.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із неврахуванням певних періодів до пільгового стажу позивача при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 розділу «Особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників» Порядку №637 передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Суд зазначає, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Між тим записи у трудовій книжці, які містяться в матеріалах справи, підтверджують пільговий стаж роботи позивача (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV Список 1) з 13 вересня 1993 року по 16 лютого 1994 року, з 17 лютого 1994 року по 30 квітня 1996 року, з 15 травня 1996 року по 14 вересня 1997 року; з 15 вересня 1997 року по 26 вересня 2001 року; з 16 січня 2002 року по 08 липня 2003 року; з 4 лютого 2008 року по 31 травня 2008 року; з 1 червня 2008 року по 31.07.2011 року; з 1 серпня 2011 року по 5 лютого 2014 року; з 6 лютого 2014 року по 16 березня 2014 року; а також з 17 березня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, що надає право на включення цих періодів до спеціального трудового стажу.

Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).

Крім того, пільговий стаж позивача за вказані періоди підтверджується довідками № 463 від 04.10.2012 і № 109 від 27.05.2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Щодо можливості врахування документів, отриманих позивачем від закладів, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, суд зазначає наступне.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Суд враховує, що в спірних рішеннях або у відзиві Головного управління ПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності наведених у відомостей у наданих позивачем документах.

Водночас суд вважає, що, з урахуванням установлених в цій справі обставин, відсутність у відповідача можливості перевірити достовірність зазначеної у вказаних довідках інформації не повинно впливати на право позивача на отримання пенсійних виплат у належному розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність неврахування періодів роботи позивача з 13.09.1993 по 16.02.1994, з 17.02.1994 по 30.04.1996, з 15.05.1996 по 14.09.1997, з 15.09.1997 по 31.12.1998; з 04.02.2008 по 31.05.2008; з 01.03.2011 по 31.03.2011; з 01.10.2012 по 05.02.2014; з 06.02.2014 по 16.03.2014; з 17.03.2014 по 31.03.2014; з 01.05.2014 по 31.05.2014, з 01.06.2014 по 31.10.2014 до його пільгового стажу (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV Список 1).

Як було встановлено судом, інші спірні періоди (крім періоду з 01.11.2014 по 13.04.2015) зараховано до пільгового стажу позивача. Тому у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача повторно зарахувати ці періоди до пільгового стажу.

Щодо періоду з 01.11.2014 по 13.04.2015 суд зазначає наступне.

Приписами статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 41 Закону № 1058-IV встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;

4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що період з 01.11.2014 по 13.04.2015 взагалі не може бути зарахований до страхового стажу та пільгового стажу позивача, оскільки за цей час відсутні відомості щодо нарахування і виплати позивачу зарплати та сплату страхових внесків за законодавством України. Як було встановлено судом у цій справі, починаючи з 01.11.2014 Відокремлений підрозділ «Шахта Калинівська-Східна» Державного підприємства «Макіївугілля» не функціонує в межах законодавства України, про що позивач, як особа, яка працював на тимчасово окупованій території України, не міг не знати.

Законодавство України, зокрема Закон № 1058-IV, не передбачає зарахування до страхового і пільгового стажу особи періоду її роботи в підприємствах та організаціях, підконтрольних окупаційній владі.

Тому позовні вимоги в частині періоду з 01.11.2014 по 13.04.2015 не підлягають задоволенню.

Щодо часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності з 1 вересня 2015 року по 5 січня 2023 року суд зазначає наступне.

В абзаці четвертому ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV зазначено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачені ст. 114 Закону № 1058-IV.

За унормуванням п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, після отримання заяви позивача про призначення/перерахунок пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду роботи позивача, а у спірних правовідносинах також періоду перебування позивача на інвалідності, і документам, що їх підтверджують.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення пенсії та надання необхідних документів, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти мотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Аналогічний за змістом правовий висновок сформульований Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі № 229/4165/17.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Відсутність обґрунтування щодо не зарахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу позбавляє особу можливості належним чином конкретизувати свої позовні вимоги, а також позбавляє суд можливості надати оцінку правомірності оскаржуваного рішення в частині не включення певних періодів до пільгового стажу.

Як було зазначено, у заяві від 05.01.2023 про призначення пенсії позивач просив зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах і пільгових розмірах час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Натомість в оскаржуваному рішенні відповідача від 23 червня 2023 року № 951390110027 взагалі не наведено інформації щодо зарахування або не зарахування і, відповідно, підстав не зарахування указаного періоду до пільгового стажу при переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Оскільки спірне рішення не містить посилання на зарахування або відмову у зарахуванні до пільгового стажу періоду знаходження позивача на інвалідності, суд зауважує, що вимога про зобов`язання зарахувати цей період до пільгового стажу є передчасною, оскільки рішення на цей час з цього питання відповідачем не прийнято.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.

Статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 348/2160/15-а.

При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Суд наголошує, що відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Разом з тим, у спірному рішенні не зазначено спірних періодів, вказаних позивачем у позовних вимогах, які не були зараховані/та які були зараховані до пільгового стажу позивача, та причин такого не зарахування.

Натомість, у суду відсутнє право на втручання в дискреційні повноваження управління щодо надання на власний розсуд оцінки наявності у позивача права на призначення пенсії, за такого наведеного змісту рішення пенсійного органу, оскільки визначення періодів зарахування або відмови у зарахування певної кількості днів до пільгового стажу повинні бути відображені у рішенні органу, що призначає пенсію, з посиланням на відповідні законодавчі норми.

Наведене відповідає практиці Першого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 19 липня 2022 року у справі № 200/13109/21.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині періоду знаходження позивача на інвалідності підлягають задоволенню частково шляхом зобов`язання відповідача під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії вирішити питання щодо зарахування (зарахування або не зарахування) цього періоду до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, із зазначенням відповідного обґрунтування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення і наявність підстав для його скасування.

Разом з цим, позивач також просить визнати протиправними дії, які полягали в не зарахуванні до пільгового стажу позивача певних періодів.

Проте суд зазначає, що в межах спірних правовідносин негативні наслідки для прав і законних інтересів позивача створює саме оскаржуване рішення від 23 червня 2023 року № 951390110027, яким позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, а не дії, оскільки саме оскаржуване рішення є належною формою реалізації владних повноважень відповідача в спірних правовідносинах.

Ураховуючи висновки суду щодо протиправності і наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, окреме визнання протиправними дій відповідача не призведе до поновлення порушених прав позивача, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № K004-XC74-61X4-X6CE від 09.08.2023 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява ОСОБА_1 подана його представником через систему «Електронний суд», тому позивач мав сплатити 858,88 грн судового збору.

Частинами 1, 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 429,44 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Сума в розмірі 214,72 грн є частиною судового збору, що внесена в більшому розмірі ніж установлено Законом України «Про судовий збір», а тому може бути повернута за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код: 20987385; 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23 червня 2023 року № 951390110027.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 5 січня 2023 року (про переведення з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням норм Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про престижність шахтарської праці»), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, із зарахуванням до його пільгового стажу (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV Список 1) періодів з 13.09.1993 по 16.02.1994, з 17.02.1994 по 30.04.1996, з 15.05.1996 по 14.09.1997, з 15.09.1997 по 31.12.1998; з 04.02.2008 по 31.05.2008; з 01.03.2011 по 31.03.2011; з 01.10.2012 по 05.02.2014; з 06.02.2014 по 16.03.2014; з 17.03.2014 по 31.03.2014; з 01.05.2014 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 31.10.2014, а також вирішити питання щодо зарахування періоду знаходження позивача на інвалідності до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, із зазначенням відповідного обґрунтування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Повне рішення суду складено 11 вересня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков