Рішення

від 11.09.2023 по справі 340/4066/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4066/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Позивач) до приватного підприємства АГРОФІРМА "ЗІРКА" (також - Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд стягнути з Відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 136879,03 грн. та пеню в сумі 6132,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог вказано, що Відповідачем на виконання вимог ст.ст.19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2022 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарську санкцію та пеню.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.35-38).

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до інформації Кіровоградського обласного центру зайнятості, наданого листом від 23.05.2023 №07-38/519/04.3 на запит Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, протягом 2022 року Відповідач до філій, управлінь та відділів Кіровоградського ОЦЗ звітність за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю не подавав (а.с.22-24).

Згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.9), Відповідачу нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2022 в розмірі 136879,03 грн., розрахунок якої проведено наступним чином: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб (01) - 29; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, осіб (02) 0; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць (03) 1; фонд оплати праці штатних працівників, грн. (04) 3969491,84; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн. (05) 136879,03; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02), одиниць (06) 1; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн. (07) 136879,03.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій здійснено на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (зі змінами), що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Крім того, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій Відповідачу було нараховано пеню в сумі 6132,00 грн. (а.с.11).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21 березня 1991 року (надалі Закон №875-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини першої та третьої статті 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства,установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно до вимог частини першої статті 19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга статті 19 Закону №875-XII).

Так, частиною першою та другою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 238 Господарського кодексу України також передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Отже, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон №5067-VI) передбачено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання вимог пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067-VI, наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року №1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за №988/23520 та чинним до 07 липня 2022 року, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

07 липня 2022 року набрав чинності Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що затверджений наказом Міністерства економіки України 12 квітня 2022 року №827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за №565/37901.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 вказаного Порядку, форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, із положень наведених норм слідує, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю. До обов`язків суб`єкта господарювання належить створення відповідних робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю або надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. В свою чергу, доказом, що свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є наказ по підприємству стосовно створення відповідних робочих місць, а доказом інформування органів зайнятості про наявність таких вільних робочих місць для осіб з інвалідністю звіт форми №3-ПН, що подається у встановленому законодавством порядку.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі №804/8007/16, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18 та від 24.03.2021 у справі №440/2371/19.

Як встановлено судом, протягом 2022 Відповідач до філій, управлінь та відділів Кіровоградського ОЦЗ звітність за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю не подавав (а.с.22-24).

Разом з цим, з поданих Відповідачем до суду документів встановлено, що на підприємстві було створено 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме посада сторожа, що в свою чергу підтверджується Рішенням власника ПП Агрофірма "Зірка" від 27.01.2021 року та актом комісії по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю від 27.01.2021 року (а.с.39-40).

На створене робоче місце, а саме на посаду сторожа, 15.03.2021 прийнято ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який є особою з інвалідністю 3 групи, на підтвердження чого до суду було надано копії: наказу по ПП АФ "Зірка" №16 від 15.03.2021 року; Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ; Виписки із акту огляду МСЕК; особової картки; довідки про доходи ОСОБА_1 за 2022 рік; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, II, III, IV квартали 2022 року (а.с.41-76).

Також, судом встановлено, що Відповідачем подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіт про зайнятість осіб з інвалідністю за 2022 рік, згідно до змісту якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2022 році складала 29 осіб, при цьому норматив створення робочих місць для осіб з інвалідністю складає 1 робоче місце (а.с.77).

Таким чином, слід вважати, що Відповідач здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2022 році.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО