Рішення

від 11.09.2023 по справі 440/4924/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4924/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "НОВИЙ ПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "НОВИЙ ПРОЕКТ" (далі позивач, ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1338/0406 від 17.02.2023 ( з урахуванням уточненого адміністративного позову /а.с. 59 65/).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» були відсутні підстави для відображення помилково направленої на реєстрацію податкової накладної № 1 від 03.10.2022 у податковій декларації за жовтень 2022 року, як і для складання розрахунку коригування у зв`язку із зупиненням реєстрації такої податкової накладної. При цьому ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» 14.12.2022 направлено на адресу Кременчуцької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області лист-повідомлення про помилково відправлену податкову накладну. Проте, ГУ ДПС у Полтавській області за наслідками камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2022 року, встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання за жовтень 2022 року на суму ПДВ 42 365 грн та прийнято податкове повідомлення-рішення №1338/0406 від 17.02.2023, яким збільшено грошове зобов`язання на суму 52953,75 грн.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 80 - 82/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що у ході проведення камеральної перевірки позивача при звірці даних ЄРПН та показників податкової звітності з ПДВ за жовтень 2022 року виявлено заниження податкових зобов`язань ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» по взаємовідносинах з ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» у зв`язку з тим, що до складу податкових зобов`язань не включено податкову накладну від 03.10.2022 № 1 на суму ПДВ 42363,33 грн, тому контролюючим органом зроблено висновок про порушення платником п. 201.10. статті 201, пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати в бюджет в розмірі 42363 грн. Зауважував, що позивач станом на теперішній час розрахунок коригування до податкової накладної від 03.10.2022 № 1 з кодом причини 301 «виправлення помилкової накладної» на реєстрацію в ЄРПН не направляв.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.05.2023 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 25 травня 2023 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 07.06.2023 заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

04.07.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено незгоду із доводами відповідача та звернуто увагу, зокрема, на те, що ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» не може скласти розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної, оскільки сама податкова накладна № 1 від 03.10.2022 складена помилково і заблокована.

18.07.2023 представником відповідача подано до суду заперечення, в яких підтримано позицію, наведену у відзиві на позов.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Приватне підприємство «НОВИЙ ПРОЕКТ» зареєстроване як юридична особа 10.01.1999, ідентифікаційний код 30259004, основний вид діяльності 16.10. Лісопильне та стругальне виробництво /а.с. 9 10/.

06.09.2022 між ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» (Продавець) та ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» (Покупець) укладено договір постачання № 0609/22 /а.с. 126/, за яким Постачальник зобов`язується постачати товар (передавати у власність Покупця), а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Предметом поставки є пиломатеріал в асортименті (пункти 1.1., 2.1. Договору).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. вказаного Договору вартість партії товару складає 354180,00 грн та відображається в рахунку. Розрахунки за товар здійснюються на умовах передплати.

На виконання умов Договору ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» виставило ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» рахунок № 23 від 06.09.2022 щодо сплати суми 354180 грн, в тому числі ПДВ 59030 грн, за брус 60х150, 140х140, 30х100 /а.с. 132/.

ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» перерахувало кошти ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» згідно рахунку № 23 від 06.09.2022 у загальній сумі 354180 грн, а саме:

- 08.09.2022 у сумі 100 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 270 від 08.09.2022 /а.с. 127/;

- 03.10.2022 у сумі 70 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 314 від 03.10.2022 /а.с. 128/;

- 11.10.2022 у сумі 100 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 328 від 11.10.2022 /а.с. 129/;

- 18.10.2022 у сумі 34180 грн відповідно до платіжної інструкції № 335 від 18.10.2022 /а.с. 131/;

- 19.10.2022 у сумі 50000 грн відповідно до платіжної інструкції № 315 від 03.10.2022 /а.с. 130/.

ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» виписано накладну № 23 від 19.10.2022, якою засвідчено відвантаження ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» товару - брусу 60х150, 140х140, 30х100 загальною вартістю 354180 грн, в тому числі ПДВ 59030 грн /а.с. 133/.

За правилом першої події ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 1 від 08.09.2022 на загальну суму 100000 грн, № 2 від 03.10.2022 на загальну суму 70000 грн, № 3 від 11.10.2022 на загальну суму 100000 грн, № 4 від 18.10.2022 на загальну суму 34180 грн, № 5 від 19.10.2022 на загальну суму 50000 грн /а.с. 135/.

Водночас 03.10.2022 ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» також складено та 31.10.2022 подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 03.10.2022 щодо постачання ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» брусу 60х150, 140х140, 30х100 вартістю 254180 грн, в тому числі ПДВ 42363,33 грн /а.с. 136/.

Згідно з квитанцією від 31.10.2022 /а.с. 137/ реєстрацію податкової накладної № 1 від 03.10.2022 зупинено з підстав відповідності її п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

14.12.2022 ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» подано до Кременчуцької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області лист-повідомлення від 13.12.2022 № 1312/22, яким поінформовано, що 31.10.2022 відправлено на реєстрацію помилково створену податкову накладну № 1 від 03.10.2022, реєстрація якої була зупинена, а також зазначено, що у декларації з ПДВ за жовтень 2022 року ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» зазначив дані, вказані у правильних, складених на підставі первинних документів, податкових накладних /а.с. 103 104/. До листа-повідомлення додано акт звірки з контрагентом, платіжні доручення, рахунок № 23 від 06.09.2022, видаткову накладну № 23 від 19.10.2022, реєстр податкових накладних з 01.09.2022 по 31.10.2022 /а.с. 105 113/.

20.12.2022 ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» за жовтень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2022 № 7431/16-31-04-06-03/30259004 (далі Акт перевірки) /а.с. 83 92/, за висновками якого встановлено заниження податкового зобов`язання за жовтень 2022 року на суму ПДВ 42363 грн, чим порушено пункт 201.10. статті 201, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Вказаний Акт перевірки вручено позивачу 20.01.2023 /а.с. 93/.

ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» подано заперечення на Акт перевірки /а.с. 99 102/, за наслідками розгляду яких ГУ ДПС у Полтавській області направлено лист від 14.02.2023 № 3656/6/16-31-04-06-03/30259004, яким залишено Акт перевірки без змін, а заперечення без задоволення /а.с. 114 115/.

17.02.2023 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1338/0406, згідно з яким збільшено ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 52953,75 грн, у тому числі, за податковими зобов`язаннями 42363 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 10590,75 грн /а.с. 94 95/.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» звернулося до суду із цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

За приписами пункту 6.1. статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Пунктом 201.7. статті 201 ПК України визначено що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість під час постачання товарів/послуг виникає у платника на дату події, що сталася раніше: дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку або дату відвантаження товарів. За приписами пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Предметом спору у цій справі є податкове повідомлення-рішення № 1338/0406, згідно з яким збільшено ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 52953,75 грн, у тому числі, за податковими зобов`язаннями 42363 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 10590,75 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення послугували висновки Акту камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» за жовтень 2022 року, від 20.12.2022 № 7431/16-31-04-06-03/30259004, в якому встановлено заниження податкового зобов`язання за жовтень 2022 року на суму ПДВ 42363 грн, чим порушено пункт 201.10. статті 201, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Із змісту Акту перевірки слідує, що висновок про заниження податкового зобов`язання за жовтень 2022 року на суму ПДВ 42363 грн контролюючим органом зроблено у зв`язку з тим, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» відповідно до п. 201.1. статті 201 ПК у жовтні 2022 року складено 6 податкових накладних на загальну суму ПДВ 86475,07 грн, з них 1 податкова накладна на суму 42363,33 грн, реєстрація якої була зупинена, не включена до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за жовтень 2022 року, внаслідок чого занижено суму податку до сплати на 42363 грн. При цьому контролюючим органом зазначено, що платник податку ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» не вжив достатніх заходів в частині повноти, правильності та своєчасності декларування і сплати податку через те, що діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Надаючи правову оцінку висновкам контролюючого органу та прийнятому з урахуванням їх податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 44.1., 44.2. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна № 1 від 03.10.2022 щодо постачання ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» брусу 60х150, 140х140, 30х100 на загальну суму 254180 грн, в тому числі ПДВ 42363,33 грн, була складена ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» за відсутності на дату її виписки події, передбаченої пунктом 187.1. статті 187 ПК України - зарахування відповідної суми коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку або відвантаження товарів. Таким чином податкова накладна № 1 від 03.10.2022, складена позивачем помилково, не була підтверджена первинними документами, а відтак не підлягала відображенню у податковій звітності.

Суд акцентує увагу на тому, що за умовами договору постачання № 0609/22 від 06.09.2022, укладеного між ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» (Продавець) та ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» (Покупець) вартість партії товару визначено у сумі 354180,00 грн, яка підлягала перерахунку Продавцю на умовах передплати.

На виконання умов Договору ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» перерахувало кошти ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» згідно рахунку № 23 від 06.09.2022 у загальній сумі 354180 грн, а саме: 08.09.2022 у сумі 100 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 270 від 08.09.2022 /а.с. 127/; 03.10.2022 у сумі 70 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 314 від 03.10.2022 /а.с. 128/; 11.10.2022 у сумі 100 000 грн відповідно до платіжної інструкції № 328 від 11.10.2022 /а.с. 129/; 18.10.2022 у сумі 34180 грн відповідно до платіжної інструкції № 335 від 18.10.2022 /а.с. 131/; 19.10.2022 у сумі 50000 грн відповідно до платіжної інструкції № 315 від 03.10.2022 /а.с. 130/.

За правилом першої події (зарахування коштів) ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 1 від 08.09.2022 на суму 100000 грн, № 2 від 03.10.2022 на суму 70000 грн, № 3 від 11.10.2022 на суму 100000 грн, № 4 від 18.10.2022 на суму 34180 грн, № 5 від 19.10.2022 на суму 50000 грн /а.с. 135/, тобто на загальну суму 354180 грн, в тому числі ПДВ 59030 грн. Вказаний факт підтверджено реєстром податкових накладних ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» з ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» з 01.09.2022 по 31.10.2022 /а.с. 135/ та не спростовано відповідачем.

Таким чином позивачем у відповідності до вимог ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань за наслідками господарської операції з ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» складено відповідні податкові накладні на повну суму господарської операції 354180 грн. Зауважень до відображення у податковій звітності ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» цих податкових накладених контролюючим органом не вказано.

Отже, факт заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ, підтвердженого належним чином складеними податковими накладними за наслідками господарської операції з ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ», контролюючим органом не підтверджено.

Стосовно помилково складеної та поданої на реєстрацію податкової накладної № 1 від 03.10.2022 на загальну суму 254180 грн, в тому числі ПДВ 42363,33 грн, то позивач повідомляв контролюючий орган (Кременчуцьку ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області) про такий факт шляхом надіслання листа-повідомлення від 13.12.2022 № 1312/22 (надійшов 14.12.2022) /а.с. 103 104/, до якого додав акт звірки з контрагентом, платіжні доручення, рахунок № 23 від 06.09.2022, видаткову накладну № 23 від 19.10.2022, реєстр податкових накладних з 01.09.2022 по 31.10.2022 /а.с. 105 113/.

Однак вказаний лист із доданими документами не був врахований ГУ ДПС у Полтавській області під час проведення камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» за жовтень 2022 року.

Крім того, позивач додавав до заперечень на Акт перевірки /а.с. 99 102/ копію листа від 13.12.2022 № 1312/22 та підтверджуючих документів, разом з тим ГУ ДПС у Полтавській області не взято їх до уваги та направлено лист від 14.02.2023 № 3656/6/16-31-04-06-03/30259004, яким залишено Акт перевірки без змін, а заперечення без задоволення /а.с. 114 115/.

За наведених обставин висновки контролюючого органу про те, що платник діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності є безпідставними.

Суд наголошує, що власне розбіжність даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних не може бути єдиною підставою для висновку про заниження суми податку на додану вартість до сплати.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, висновок контролюючого органу про заниження позивачем податку на додану вартість до сплати на 42363,33 грн лише на підставі розбіжності даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, за умови повідомлення платником про обставини помилкового складення податкової накладної на суму ПДВ 42363,33 грн, є необґрунтованим.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивачем не направлено на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної від 03.10.2022 № 1 з кодом причини 301 «виправлення помилкової накладної».

Суд зауважує, що реєстрацію податкової накладної № 1 від 03.10.2022 було зупинено з підстав відповідності її п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що заначено у квитанції від 31.10.2022 /а.с. 137/.

Чинне податкове законодавство не містить порядку дій платника у разі зупинення реєстрації помилково складеної податкової накладної.

При цьому в Єдиній базі податкових знань наявне роз`яснення ДПС з питання «чи подаються пояснення та копії документів з метою розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, в обов`язкових реквізитах яких допущено помилку, у разі якщо їх реєстрацію зупинено, та чи можливо відкликати таку податкову накладну/розрахунок коригування з ЄРПН» (категорія 101.18). Так, ДПС зазначено, що «у разі зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, у яких допущена помилка в обов`язкових реквізитах, первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній або первинні документи, які передбачають необхідність складання розрахунку коригування відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної платник податків може подати лише письмові пояснення. Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов`язок платника податків надавати документи, з метою розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Враховуючи норми Порядку прийняття рішень та п. 44.1 ст. 44 ПКУ платник податку може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН помилково складених податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, чинним законодавством не передбачено відкликання з ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена».

Пунктом 192.1. статті 192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі Порядок № 1307) у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Пунктом 24 Порядку № 1307 визначено, що у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Аналіз викладених норм свідчить, що розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Отже у випадку зупинення реєстрації податкової накладної реєстрація розрахунку коригування до неї не можлива.

У свою чергу, у разі помилкового складення податкової накладної первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній відсутні, навіть за умови подання платником пояснень після зупинення реєстрації податкової накладної, тому підстави для реєстрації такої податкової накладної будуть відсутні.

Суд зауважує, що у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України, яким визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Виходячи із норм права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд констатує, що у податковому законодавстві чітко не визначено варіант правомірної поведінки платника у разі помилкового складення податкової накладної та подання її на реєстрацію із подальшим зупиненням реєстрації такої податкової накладної, при цьому наявна норма щодо включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, незалежно від реєстрації (п. 201.10. ст. 201 ПК України) та водночас положення щодо формування показників податкової звітності на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1., 44.2. ст. 44 ПК України), що свідчить про неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків. За наведених обставин рішення має прийматися на користь платника податків.

Підсумовуючи наведене, враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 1338/0406, яким збільшено ПП «НОВИЙ ПРОЕКТ» суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 52953,75 грн, у тому числі, за податковими зобов`язаннями 42363 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 10590,75 грн, є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 181 від 02.05.2023.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем також понесено витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

За змістом положень частин 2 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз викладених норм свідчить, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність), а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду: договір № 11-23 про надання правової допомоги від 13.03.2023 /а.с. 34/, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2023 /а.с. 35/, платіжна інструкція № 161 від 16.03.2023 /а.с. 36/, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1133525 /а.с. 33/.

Згідно з пунктом 1.2. договору № 11-23, укладеного адвокатом Фєдосєєвим Д.О. з позивачем, адвокат відповідно до узгодженого Сторонами доручення надає Клієнту правову допомогу, яка полягає у підготовці адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1338/0406 від 17.02.2023. Пунктом 3.1. договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 3000 грн.

Зі змісту Акту приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2023 слідує, що адвокатом Фєдосєєвим Д.О. надано такі послуги з надання правової допомоги: 1) надання правової консультації 1 год. - 600 грн; 2) підготовка адміністративного позову 4 год. 2400 грн.

Платіжною інструкцією № 161 від 16.03.2023 підтверджено факт перерахування позивачем на користь адвоката Фєдосєєва Д.О. коштів в рахунок оплати правової допомоги по договору № 11-23 в сумі 3000 грн.

З урахуванням наведеного, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, а відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на необґрунтованість та завищення розміру витрат на правничу допомогу є немотивованими, а тому судом відхиляються.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "НОВИЙ ПРОЕКТ" (вул. Кооперативна, 2-Н, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 30259004) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 1338/0406 від 17 лютого 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "НОВИЙ ПРОЕКТ" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн (три тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол