Рішення

від 11.09.2023 по справі 500/2298/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2298/23

11 вересня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМ -ІНВЕСТБУД" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач-1), Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач-2), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені начальником відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті: постанову №324986 від 18 квітня 2023 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТВУД» з підстав, передбачених абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу в розмірі 34000 грн.; постанову № 324984 від 18 квітня 2023 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТБУД» з підстав, передбачених абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними у даній справі постановами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вказав, що в щотижневому графіку рейдових перевірок, в графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» відсутній підпис начальника Відділу державного нагляду ( контролю) у Тернопільській області В.Сушко, що свідчить про не затвердження графіка і, відповідно, його недійсність. Відповідно, вважає, що недійсним та незаконним є направлення на проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) інспекторами Рудим А.В. і Дмитриком А.В., як таке, що видане на підставі незатвердженого належним чином щотижневого графіку. Позивач просить врахувати, що вказані посадові особи, використовуючи направлення, що є недійсним в силу викладених обставин, після переслідування на службовому автомобілі, на автодорозі Р-43, яка не містилась в переліку місць здійснення габаритно-вагового контролю, зазначеному в направленні, шляхом блокування руху, зупинили автомобіль МАЗ 6501С9 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який перевозив камінь (щебень) будівельний. На думку позивача, спосіб, яким був зупинений ОСОБА_1 - примусова зупинка внаслідок переслідування і, як вбачається, з наданих на запит позивача працівниками Укртрансбезпеки фото- і відеоматеріалів, блокування руху його автомобіля службовими автомобілями Укртрансбезпеки, не передбачений чинним законодавством і є незаконним. Отже, вважає, що автомобіль МАЗ 6501С9 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 не був зупинений в порядку, передбаченому нормами законодавства - за допомогою сигнального диска (жезла) на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті габаритно-вагового контролю, обладнаному дорожнім знаком 5.96.1. з дотриманням п.15 Правил дорожнього руху. Додатково звернув увагу суду на тому, що у товарно-транспортній накладній №БА00252/00277 від 27 березня 2023 року всупереч наведеній нормі закону параметри транспортного засобу не вказані, хоча вони містились в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу і могли бути одержані вантажовідправником від водія ОСОБА_1 при складанні товарно-транспортної накладної; у вказаному документі в графі «кількість місць» вказано 18,1 тонни, хоча перевозився камінь (щебінь) і в кількості місць вантаж вимірюватись не міг. То ж, на думку позивача, при таких суперечливих даних в накладній висновок про наявність чи відсутність перевищення вантажних обмежень міг бути зроблений в результаті не документального, а точного габаритно-вантажного контролю. Також, вказав, що для контролю робочого часу та відпочинку ОСОБА_1 була видана індивідуальна контрольна книжка водія, що на момент перевірки була у нього в наявності і містила передбачені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 відомості. Таким чином, на переконання позивача, ним як автомобільним перевізником дотримані вимоги Конвенції Міжнародної організації праці від 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті та статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", що спростовує твердження перевіряючих у акті перевірки щодо порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та виключає відповідальність автомобільного перевізника, передбачену ст. 60 цього Закону.

Ухвалою суду від 25.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог представник Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Звернув увагу суду на тому, що під час проведення перевірки посадовими особами встановлено: перевірка транспортного засобу марки МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснюється на автомобільній дорозі державного значення Р-43 с. Чернихівці Тернопільської області (на третій спробі водій виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу); транспортний засіб марки МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 являється трьохвісним автомобілем, ведуча вісь якого обладнана здвоєними колесами; транспортний засіб марки МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно товарно-транспортної накладної БА00252/00277 від 27.03.2023, використовує у своїй господарській діяльності автомобільний перевізник ТОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД»; транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 виданий Центр 6143; транспортний засіб марки МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 не обладнаний тахографом; у водія ОСОБА_1 відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, чим порушено вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340 та статі 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; згідно товарно-транспортної накладної БА00252/00277 від 27.03.2023 маса транспортного засобу з вантажем становить 32,6 тони, що перевищує максимально допустиму масу для такого транспортного засобу (визначену пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України) на 25,38%, відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Отже, вважає, що під час проведення перевірки виявлено два порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Також, звернув увагу суду на тому, що з технічних причин електронна система документообігу не відобразила у графіку проведення рейдових перевірок електронний підпис начальника Відділу. Зазначив, що водій ОСОБА_1 категорично відмовлявся надавати документи для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки та заперечував свій обов`язок щодо зупинки транспортного засобу на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки, тільки з появою посадових осіб Національної поліції України він надав супровідні документи на вантаж та пред`явив свідоцтво реєстрації транспортного засобу і посвідчення водія. Вважає, що факт ігнорування водієм ОСОБА_1 законних вимог посадової особи Укртрансбезпеки щодо зупинки транспортного засобу для перевірки документів на основі яких здійснювалось перевезення вантажу свідчить про те, що водію було відомо те що він перевозив вантаж з порушенням нормативних вагових параметрів для даного транспортного засобу визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, тож він свідомо вчиняв дії спрямовані на уникнення від відповідальності за дане правопорушення. Звернув увагу суду на тому, що посадові особи Укртрансбезпеки двічі зупиняли водія ОСОБА_1 на автомобільній дорозі М-19, водій ігнорував ці вимоги, зупинився лише на автомобільній дорозі Р-43.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просить задовольнити даний позов повністю.

Ухвалою суду від 27.06.2023 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 18.07.2023 о 10:00 год.

Від представника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача - 2 заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

18.07.2023 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи.

Від Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу суду надійшли письмові заперечення (на відповідь на відзив), у яких зазначено, що в даному випадку певні дефекти не можуть бути само по собі підставами скасування щотижневого графіку. Звернув увагу суду на тому, що відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Зазначив, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

15.08.2023 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.2023 о 11:30 год.

21.08.2023 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2023 о 10:00 год.

28.08.2023 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2023 о 10:010 год.

У відкрите судове засідання, призначене на 06.09.2023 представник позивача подав письмове клопотання, в якому просив судовий розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Представник відповідачів у відкрите судове засідання подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

06.09.2023 у відкритому судовому засіданні судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про перехід до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області проведено рейдову перевірку (в межах Тернопільської області) у період з 27.03.2023 по 02.04.2023, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративного територіального устрою України Тернопільської області.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №012864 від 27.03.2023 року та графіка проведення рейдових перевірок та Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на період з 27.03.2023 по 02.04.2023.

За результатами проведення документального вагового контролю посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області складено довідку №0074519 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.03.2023 щодо транспортного засобу МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У даній довідці зазначено, що згідно свідоцтва реєстрації транспортного засобу маса без навантаження становить 14,5 тон, маса вантажу згідно товарно-транспортної накладної БА00252/00277 від 27.03.2023 становить 18,1 тон; маса транспортного засобу з вантажем - 32,6 тони.

Також, уповноваженими працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт №0054628 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.03.2023 в якому зазначено, що допустима маса транспортного засобу становить 26,0 тон, фактично на момент перевірки вона була 32,6 тони. Водій ОСОБА_1 відмовився від підпису даного Акту, про що зроблений відповідний запис в Акті.

В подальшому, за результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №337253 від 27.03.2023 в якому зафіксовано, що транспортним засобом МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно товарно-транспортної накладної БА00252/00277 від 27.03.2023, здійснювалось перевезення вантажу. Автомобільним перевізником ТОВ «ТОМ- ІНВЕСТБУД» допущено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 22.5 Правил дорожнього руху України та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340, а саме: 1) під час перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної БА00252/00277 від 27.03.2023 маса транспортного засобу з вантажем становить 32,6 тони, що перевищує нормативно допустиму на 25,38%; 2) у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

За результатами розгляду акту №337253 від 27.03.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 18.04.2023 було винесено постанову №324984 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД» у сумі 17000 грн, відповідно до абзацу 3 частини 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів , визначених ст.48 цього Закону.

Також, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 18.04.2023 було винесено постанову №324986 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ТОВ «ТОМ-ІНВЕСТБУД» у сумі 34000 грн. відповідно до абзацу 16 частини 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Як вбачається зі змісту повідомлень від 19.04.2023 позивачу запропоновано добровільно сплатити зазначені вище адміністративно-господарські штрафи.

Однак, не погоджуючись із постановами про застосування адміністративно - господарських штрафів №324984 та №324986, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Абзацом 1 статті 2 Закону № 2344-III, законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі і за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється (п. п. 2, 9, 15, 27, 58 п. 5 Положення № 103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення №103).

Стаття 6 Закону № 2344-ІІІ визначає, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно п. 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За п. 16 Порядку №1567 габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе, відповідно, здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.п.20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Суд вважає необхідним зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Загальні питання даного Порядку № 879 визначають зокрема:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

- вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики;

- місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю;

- стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів;

- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Згідно п. 3 Загальні питання Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Загальні питання Порядку №879).

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку №879).

Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку № 879).

Згідно пунктів 20 та 21 Порядку № 879 вбачається, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 23, 24 та 25 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що результати габаритно-вагового контролю створюють юридичні наслідки для перевізника тільки у випадку, якщо зазначений вид контролю проведений належним чином з дотримання Порядку № 897, а також здійснений справними, пройшовшими періодичну повірку (метрологічну атестація) засобами контролю, результати якого оформлюються довідкою про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, яка видається водієві.

Поряд з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, затверджено Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку №422 передбачено, що зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою, серед іншого, для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

Згідно пункту 7 Порядку №422, сигнал про зупинення транспортного засобу подається посадовою особою за допомогою сигнального диска (жезла), яким указується безпосередньо на транспортний засіб, який зупиняється, та на пропоноване місце зупинення з урахуванням заходів безпеки, дорожніх умов, інтенсивності руху, освітлення та видимості ділянки дороги відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху.

Водночас, пунктом 2.4-1 Правил дорожнього руху України передбачено, що у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах «а», «б» і «г» пункту 2.1 цих Правил; б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

Поряд з цим, як слідує з п.1.10 Правил дорожнього руху України, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

З доповідної записки старшого державного інспектора О.Якубовського, поданої на ім`я начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, вбачається, що інспектором за допомогою сигнального жезла червоного кольору було подано зрозумілий, на думку інспектора, для інших учасників дорожнього руху жест про зупинку вантажного автомобіля марки МАЗ днз НОМЕР_1 , який, як зазначає інспектор, водій даного транспортного засобу проігнорував, не зупинився та продовжив рух. На службовому транспортному засобі обладнаному спеціальними сигналами та маячками синього кольору марки Хюндай Соната днз. НОМЕР_3 працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті, було прийняте рішення наздогнати вище зазначений автомобіль. Через 5 км від місця здійснення контрою інспектором було повторно подано жест про зупинку транспортного засобу за допомогою сигнального жезла червоного кольору, що водій, як зазначає інспектор, проігнорував і продовжив рух, на подачу звукового сигналу із застосуванням світло відбиваючих маячків не реагував. Зупинити автомобіль вдалось тільки через 10 км. у селі Чернихівці.

Відтак, суд вважає, що автомобіль МАЗ 6501С9 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 не був зупинений в порядку, передбаченими наведеними вище нормами законодавства, а саме, за допомогою сигнального диска (жезла) на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

Наведеному також кореспондує те, що у спірному випадку водій МАЗ 6501С9 д/н НОМЕР_1 був зупинений на автомобільній дорозі Р-43, яка не містилась в переліку місць здійснення габаритно-вагового контролю, зазначеному в направленні.

Суд вважає, що деталізація переліку автомобільних доріг у направленні свідчить про те, що лише цими дорогами може здійснюватися відповідна рейдова перевірка.

Крім цього, з зазначеної вище доповідної записки також вбачається, що після зупинки автомобіля МАЗ 6501С9 д/н НОМЕР_1 , водій пред`явив посвідчення водія, документи на автомобіль та документи на вантаж.

Так, у спірному випадку, працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті, згідно товарно-транспортної накладної №БА00252/00277 від 27 березня 2023 року та видаткової накладної №252 від 27 березня 2023 року, було зафіксовано, що вантажний автомобіль порушує норми чинного законодавства про автомобільний транспорт, а саме порушується вимога статті 60 частини першої абзацу 16, що говорить про те, що вантажним автомобілем здійснюються перевезення вантажу із перевищення на 25,38% від норми.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Разом з тим, суд вважає, що такі відомості повинен зазначити вантажовідправник, оскільки саме він у розумінні Закону вважається особою, відповідальною за оформлення товарно-транспортної накладної.

Суд також звертає увагу на тому, що в товарно-транспортній накладній №БА00252/00277 від 27.03.2023 не вказані параметри транспортного засобу, хоча така інформація міститься в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та могла бути одержана вантажовідправником від водія ОСОБА_1 при складанні товарно-транспортної накладної.

Суд також звертає увагу на тому, що у товарно-транспортній накладній в графі "кількість місць" вказано 18,1 тонни, проте у спірному випадку перевозився камінь (щебінь), і в кількості місць, на думку суду, вантаж вимірюватись не міг.

То ж, на думку суду, у спірному випадку перевищення може бути встановлене не в результаті документального, а точного габаритно-вагового контролю, враховуючи специфіку вантажу.

Стосовно доводів відповідачів про відсутність у подія позивача індивідуальної контрольної книжки водія, суд зазначає наступне.

Згідно з визначенням Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі, Положення №340), тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку суду, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія (п. 6.3 Положення).

Зазначений висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним у Постановах Верховного суду від 19 березня 2020 року по справі № 823/1199/17, від 20 травня 2020 року по справі 804/5737/16.

Разом з тим, у спірному випадку матеріалами справи підтверджується, що для контролю робочого часу та часу відпочинку ОСОБА_1 була видана індивідуальна контрольна книжка водія, що містить передбачені Положенням №340 відомості.

Крім цього, Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також зазначає, що у щотижневому графіку рейдових перевірок, в графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» відсутній підпис начальника Відділу Державного нагляду (контролю) Сушко В., що, на думку суду, свідчить про не затвердження вказаного графіка.

Доказів підписання щотижневого графіку станом на момент перевірки транспортного засобу у спірному випадку судом не здобуто, а відповідачами таких доказів не надано.

При цьому, суд критично оцінює покликання відповідача на невідображення електронного підпису з технічних причин, надаючи на підтвердження скріншот з системи електронного документообігу Uniti Base DocFlow, адже перед здійсненням рейдової перевірки уповноваженим працівникам відповідачів кореспондований обов`язок переконатися у відповідності документів нормам Порядку №1567.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що на наданій відповідачем копії документу, що містить назву "Щотижневий графік перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (в межах Тернопільської області) у період з 27.03.2023 по 02.04.2023" також відсутні підпис керівника структурного підрозділу, а також дані про реєстрацію документа в електронній системі документообігу.

У сукупності наведених обставин та аналізуючи дії відповідачів при прийнятті оскаржуваних постанов на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, відповідач-2 дія не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №324986 від 18 квітня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТВУД».

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 324984 від 18 квітня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТВУД»

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТВУД» 2684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 11 вересня 2023 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМ-ІНВЕСТБУД" (місцезнаходження: вул. Вояків УПА, 1/12,с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область,47720 код ЄДРПОУ 33282104);

відповідачі:

Державна служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження:вул. Антоновича, 51, м. Київ,01135 код ЄДРПОУ:39816845);

Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження:вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль,46027 код ЄДРПОУ:39816845).

Головуюча суддяДерех Н.В.