Рішення

від 11.09.2023 по справі 560/11083/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11083/23

РІШЕННЯ

іменем України

11 вересня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Антонінського сільського споживчого товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Антонінського сільського споживчого товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21 346 грн 40 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 905 грн 24 коп., тому просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду 22.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказану ухвалу направлено на адресу відповідача, яка отримана ним 30.06.2023, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідач є суб`єктом господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 21 346 грн 40 коп. (двадцять одна тисяча триста сорок шість грн, 40 коп.). Ця сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій підтверджується розрахунком сум АГС, який зроблено на підставі даних Пенсійного фонду України, які ним отримані від відповідача зі звіту Єдиного соціального внеску за 2022 рік.

Розмір пені у сумі 905 грн 24 коп. (дев`ятсот п`ять грн 24 коп.) підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій станом на 09.06.2023, що міститься в матеріалах справи.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі: 22 251 грн. 64 коп. (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят одна грн. 64 коп.).

Відповідачу 17.04.2023 надіслано повідомлення в електронний кабінет щодо необхідності перерахувати за незайняті робочі місця в 2022 році адміністративно-господарські санкції в розмірі 21 346 грн 40 коп. (двадцять одна тисяча триста сорок шість грн 40 коп.).

Так як адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем в добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 7 Закону №875 законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Частиною першою статті 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з статтею 18 Закону України №875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду на приписи, роботодавці подають до центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страховик внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2018 року у справі №812/1140/18 (адміністративне провадження №К/9901/65940/18).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" заява № 36985/97 (Case of Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Станом на дату розгляду справи відповідач не виконав усіх вимог, встановлених для нього як до роботодавця, не сплатив адміністративно-господарських санкцій за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, доказів протилежного суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.

Стягнути з Антонінського сільського споживчого товариства на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 21346 грн 40 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 905 грн 24 коп., загалом заборгованість в сумі 22 251 грн. 64 коп. (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят одна грн. 64 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського, буд. 87, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Антонінське сільське споживче товариство (пл. Леніна, 26,Антоніни,Красилівський район, Хмельницька область,31022 , код ЄДРПОУ - 01770993)

Головуючий суддя В.К. Блонський