Постанова

від 11.09.2023 по справі 440/1934/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сич С.С.

11 вересня 2023 р. Справа № 440/1934/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и в:

09.03.2021 позивач приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (надалі по тексту - ПП "ВТК "Лукас", підприємство) звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020.

Вимоги мотивував тим, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є акт від 24.04.2020 № 269/28-10-54-07-10/23808087 про результати камеральної перевірки, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "ВТК "Лукас" за вересень 2017. Позивач вважає, що висновки акту перевірки від 24.04.2020 № 269/28-10-54-07-10/23808087 є помилковими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що: правові підстави для накладення на ПП ВТК "Лукас" штрафних санкцій відповідно до пункту 120.1.1. статті 120.1 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної відсутні, оскільки у ПП ВТК "Лукас" був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну/розрахунок коригування по операціям з надання послуг нерезидентом на території Республіки Молдови та надавати такі накладні резиденту Республіки Молдови; податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0001725407 від 22.05.2020 на час винесення податкового повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020 оскаржувалося в судовому порядку; спірним податковим повідомленням-рішенням № 00001445406 від 20.11.2020 до позивача застосовано штраф за порушенням вимог статті 102 Податкового кодексу України.

Позивач просив суд провести розподіл судових витрат у справі, стягнувши на його користь з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, офіс великих платників податків ДПС зазначив, що нормами статті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) та пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, який регламентовано наказом від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" визначено чіткий обов`язок платника податків в установлені законодавством терміни скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, навіть, якщо така податкова накладна не надається покупцю. Крім того, стверджує, що виписані ПП "ВТК "Лукас" податкова накладна та розрахунок коригування до неї не відповідають сукупності критеріїв, які в силу положень ст. 120 ПК України є підставою для звільнення від відповідальності за відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Вказує, що як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.10.2017 № 13435 та протоколів випробувань, постачання та надання послуг від нерезидента здійснювалося на митній території України в м. Кременчук. Пояснює, що контролюючим органом здійснено перерахунок штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню № 0001725407 від 22.05.2020 та винесено нове спірне податкове повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020, а тому вимоги п. 102.1 ст. 102 ПК України до спірних відносин не застосовуються.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлялось.

05.04.2021 до суду надійшла заява Офісу великих платників податків ДПС, у якій заявник просив замінити відповідача Офіс великих платників податків ДПС його правонаступником Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658, адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 заяву Офісу великих платників податків ДПС про допуск заміни відповідача задоволено. Допущено заміну відповідача Офісу великих платників податків ДПС його правонаступником Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658, вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 00001445406 від 20.11.2020.

За рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь підприємства стягнуто витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення №00001445406, яке оскаржується у даній справі, прийнято контролюючим органом 20.11.2020, тобто прийнято пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідних правопорушень позивачем, за які до позивача застосовано штраф у розмірі, визначеному у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Також судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що висновок суду про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020, яким здійснений перерахунок суми штрафних санкцій на виконання вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX ПК України, є неправомірним у зв`язку з тим, що контролюючий орган нібито прийняв його пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідних правопорушень позивачем, за які до позивача застосовано штраф не відповідає фактичним обставинам справи та є помилковим.

Вказує, що відлік строку давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них необхідно здійснювати не від дати складання податкових накладних та розрахунків коригування, а від дати їх фактичної реєстрації в ЄРПН, тобто з моменту вчинення правопорушення, що призвело до застосування штрафних санкцій за здійснене правопорушення платником.

Посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що контролюючий орган порушив норми пункту 114.1 статті 114 та пункту 102.1 статті 102 ПК України, адже фактично порушення платником податків були вчинені 09.11.2017 та 14.11.2017, у зв`язку з чим було винесене 22.05.2020 податкове повідомлення-рішення № 0001725407, що прийняте в строки, визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Апеляційна скарга не містить доводів оскарження рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас", просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по суті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що дата реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної та розрахунку- коригування до неї є 09.11.2017 та 14.11.2017, а спірне податкове повідомлення-рішення № 00001445406 винесено 20.11.2020, тобто після спливу строку позовної давності в розумінні ст. 102 ПКУ (про що зазначає сам відповідач у спірному повідомленні-рішенні, у розрахунку штрафних санкцій).

Звертає увагу, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (а також і інші норми ПКУ) не містить норм які змінюють порядок відліку та перебігу строків позовної давності для спірних правовідносин.

Також, зазначає, що відповідачем з приводу одних і тих самих спірних правовідносин було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення № 0001725407 від 22.05.2020 (оскаржувалось у справі № 440/4429/20); податкове повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020.

Вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020, було винесене за порушення по якому вже було винесене інше податкове повідомлення - рішення № 0001725407 від 22.05.2020 та оскарження якого проходило у судовому порядку в рамках іншої судової справи, на момент винесення податкового повідомлення-рішення № 00001445406 від 20.11.2020. Посилається на те, що податкове повідомлення-рішення № 0001725407 від 22.05.2020 (яке оскаржувалось у справі № 440/4429/20) було скасоване судом з моменту його винесення (прийняття), при цьому не скасовано органом який його виніс, відповідно не існує штрафу який в подальшому міг бути перерахований податковим повідомленням-рішенням № 00001445406 від 20.11. 2020.

Стосовно клопотання відповідача щодо розгляду справи за участі представника відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Оскільки дана справа відноситься до справ незначної складності, не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі безпосередньо у суді апеляційної інстанції, а тому вказане вище клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Установлено, що ПП "Виробничо-торгова компанія "Лукас" зареєстроване платником податку на додану вартість з 05.08.1997, свідоцтво № 23489944, видане 20.03.2006 .

Посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "ВТК "Лукас" за вересень 2017, за результатами якої складено акт від 24.04.2020 № 269/28-10-54-07-10/23808087.

У акті перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 зафіксовано порушення ПП "ВТК "Лукас" вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 4686,12 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що податкова накладна №799 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.11.2017 (кількість днів прострочки 40), а розрахунок корегування кількісних і вартісних показників від 07.09.2017 №799 зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.11.2017 (кількість днів прострочки 45).

22.05.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001725407, яким до ПП "ВТК "Лукас" застосовано штраф у сумі 4686 грн. 12 коп. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 15620 грн. 40 коп.

20.11.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 та пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято нове податкове повідомлення-рішення №00001445406, яким до Приватного підприємства "ВТК "Лукас" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 781,02 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".

17.02.2021 за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 №00001445406 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307).

Відповідно до пункту 1 Порядку №1307 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (пункт 2 Порядку №1307).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Водночас для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено податкову накладну №798 від 07.09.2017, яка зареєстрована 09.11.2017, за операцією з надання послуг ПП "ВТК "Лукас" Державним підприємством "Центр прикладної метрології і сертифікації" Молдова на суму 46861,21 грн., у тому числі ПДВ 7810,20 грн. У графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" цієї податкової накладної зроблена помітка "Х" та зазначено тип причини - 14.

ПП "ВТК "Лукас" стверджує, що виявивши, що зазначена податкова накладна не підлягала реєстрації, позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №799 від 07.09.2017 до податкової накладної №798 від 07.09.2017.

Вказаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №799 від 07.09.2017 зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних 14.11.2017. У графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" розрахунку коригування зроблена помітка "Х" та зазначено тип причини - 14.

Колегія суддів зазначає, що приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент правопорушення, передбачають, що штраф не накладається у разі порушення строку реєстрації податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг, що не надається отримувачу (покупцю), лише за операціями двох видів: звільнених від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою.

У разі порушення строку реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг з інших причин, ніж її складення за операціями, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, штраф застосовується у загальному порядку, передбаченому пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Так, стаття 195 ПК України визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 ПК України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування.

Зокрема, відповідно підпункту 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ПК України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов`язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Отже, для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного підпунктом 197.1.18 пункту 197.1 статті 197 ПК України необхідне одночасне виконання таких умов:

- послуги повинні надаватися органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги;

- послуги, які надаються, повинні бути платними;

- кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету;

- обов`язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 ПК України, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Статтею 208 ПК України встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 ПК України).

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов`язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (пункт 208.4 статті 208 ПК України).

Судом встановлено, що актом передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2017 №13435 та протоколами випробувань підтверджено, що постачання та надання послуг від нерезидента здійснювалось на митній території України, а саме у м. Кременчук.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача щодо місця надання послуг на митній території України та відхиляє доводи позивача про те, що у позивача не було обов`язку складати податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (в подальшому - Закон № 466-ІХ), який набрав чинності 23.05.2020, підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 73 такого змісту:

"Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 до 31 грудня 2019, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 до 31 грудня 2019 , грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)".

Судом встановлено, що 14.08.2020 Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001725407 від 22.05.2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №440/4429/20 адміністративний позов Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" до Офісу великих платників податків ДПС задоволено. Податкове повідомлення-рішення №0001725407 від 22.05.2020 - визнано протиправним та скасовано.

20.11.2020 Офісом великих платників податків ДПС на підставі акту перевірки від 24.04.2020 №269/28-10-54-07-10/23808087 та пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України складено та направлено позивачу нове податкове повідомлення-рішення №00001445406, яким здійснено перерахунок суми штрафу Приватному підприємству "ВТК "Лукас", застосованого до позивача податковим повідомленням-рішенням №0001725407 від 22.05.2020, та визначено позивачу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 781,02 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".

Отже, приймаючи оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020, контролюючий орган керувався пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції, чинній на час його прийняття, якою було передбачено, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Розрахунком штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020, підтверджено, що контролюючим органом здійснено перерахунок суми штрафу в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість) ((39051,01 *1%)=390,51 грн.)+ ((39051,01 *1%)=390,51 грн.) =781,02 грн.

Разом з тим, пунктом 114.1 статті 114 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України (у редакції чинній на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, у разі виявлення порушення платником податків на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган має право визначити такому платнику податків суму штрафу не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено, що правопорушення, за які податковим повідомленням-рішенням №0001725407 від 22.05.2020 до позивача було застосовано штраф, були вчинені позивачем 09.11.2017 та 14.11.2017.

Новим податковим повідомленням-рішенням №00001445406 від 20.11.2020, що оскаржується у даній справі, контролюючим органом здійснено перерахунок суми штрафу, застосованого до позивача, податковим повідомленням-рішенням №0001725407 від 22.05.2020.

Разом з тим, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №440/4429/20, яка набрала законної сили 22.03.2021, апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 440/4429/20 скасовано в частині стягнення на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень. Прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 гривень. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 440/4429/20 залишено без змін. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 500 гривень.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі №440/4429/20 у частині, яка не була скасована судом апеляційної інстанції, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001725407 від 22.05.2020 , набрало законної сили 22.03.2021.

Вважаючи на застосований судом у іншій справі №440/4429/20 спосіб захисту права Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС", акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення №0001725407 від 22.05.2020, яке оскаржувалося у справі №440/4429/20, є скасованим з моменту прийняття цього податкового повідомлення-рішення, тобто з 22.05.2020.

А отже, не існує податкового повідомлення-рішення, яким би позивачу було нараховано штраф, розмір якого у подальшому перераховано податковим повідомленням-рішенням №00001445406 від 20.11.2020, що оскаржується у даній справі.

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що штраф до позивача застосовано 22.05.2020.

Податкове повідомлення-рішення №00001445406, яке оскаржується у даній справі, прийнято контролюючим органом 20.11.2020, тобто прийнято пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідних правопорушень позивачем, за які до позивача застосовано штраф у розмірі, визначеному у відповідності до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020 прийняте Офісом великих платників податків ДПС з порушенням статей 114, 102 Податкового кодексу України, тобто не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії наступних документів: договір про надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2019; додаткова угода від 01.03.2021, акт приймання-передавання наданих послуг від 02.03.2021; детальний опис вчинених дій (наданих послуг) від 02.03.2021; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2019 вартість наданої правничої (правової) допомоги (гонорару) визначається за погодженням Сторін.

Відповідно до п. 3.4 договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2019 здавання наданої правничої (правової) допомоги Виконавцем та приймання її Замовником оформлюється щомісячно (якщо сторони не домовились про інше) Актом приймання передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками.

Відповідно до п.п. 1,2 додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2019 виконавець зобов`язується відповідно до замовлення Замовника, скласти позовну заяву до Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00001445406 від 20.11.2020.

Вартість послуг, зазначених в п. 1 цієї додаткової угоди складає 6000 грн..

Згідно акту приймання передавання наданих послуг від 02.03.2021 та детального опису вчинених дій (наданих послуг) від 02.03.2021 адвокатом були надані наступні послуги :

-складання позовної заяви до Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №00001445406 від 20.11.2020, а саме: вивчення документів Замовника; консультування Замовника щодо можливості подання позовної заяви та порядку судового розгляду; аналіз нормативно-правових актів; збір доказів; аналіз судової практики; консультування Замовника щодо порядку подання позовної заяви та порядку судового розгляду; пошук інформації про Відповідача; оформлення позовної заяви; оформлення документів до позову: оформлення опису вкладення цінного листа до суду, оформлення опису вкладення цінного листа до Відповідача, консультування щодо завірення документів.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 6000 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

В даному випадку відповідачем як суб`єктом владних повноважень не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, також суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

З урахуванням наведеного та зважаючи на задоволення адміністративного позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 1000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц