Постанова

від 11.09.2023 по справі 320/7135/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7135/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати дії ГУ ДПС у Київській області щодо винесення розпорядження від 14.12.2022 №721-Р про анулювання ліцензії заявника «Оптова торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі», реєстраційний номер 990614201901259, термін дії з 08.07.2019 до 08.07.2024 у зв`язку із порушенням термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії; розпорядження від 14.12.2022 №719-Р про анулювання ліцензії заявника «Роздрібна торгівля пальним», реєстраційний номер 10070314202200015, термін дії з 07.10.2022 до 07.10.2027 у зв`язку із порушенням термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним: реєстраційний номер 990614201901259, термін дії з 08.07.2019 до 08.07.2024, реєстраційний номер 10070314202200015, термін дії з 07.10.2022 до 07.10.2027, виданих ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК»;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області видати позивачу ліцензію «Оптова торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі», оформлену на новому бланку з урахуванням змін (зміна юридичної адреси) та ліцензію «Роздрібна торгівля пальним», оформлену на новому бланку з урахуванням змін (зміна юридичної адреси).

16.03.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд прийняти до розгляду дану заяву та позовні вимоги в такій редакції:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення ГУ ДПС у Житомирській області щодо винесення розпорядження, внутрішній номер 117579 від 13.03.2023 №51-р про анулювання ліцензії з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 06040314202200010, термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027; розпорядження, внутрішній номер 117583 від 13.03.2023 №51-р про анулювання ліцензії з оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202200055, термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027.

- зобов`язати ГУ ДПС у Житомирській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 06040314202200010, термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027 та на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202200055, термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027 виданих ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» про збільшення позовних вимог у справі №320/153/23 та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 роз`єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, які заявлені в заяві про збільшення позовних вимог за вх. №11271/23 від 16.03.2023 - в самостійне провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» здійснює господарську діяльність з оптової та роздрібної продажі пального на підставі отриманої у податкового органу ліцензії «Оптова торгівля пальним за наявності місць оптової торгівлі», реєстраційний номер 990514202200055, термін дії з 25.11.2022 до 25.11.2027, та отриманої ліцензії «Роздрібна торгівля пальним», реєстраційний номер 06040314202200010, термін дії з 25.11.2022 до 25.11.2027.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» прийнято:

розпорядження, внутрішній номер 117579 від 13.03.2023 №51-р про анулювання ліцензії з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 06040314202200010, термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027;

розпорядження, внутрішній номер 117583 від 13.03.2023 №51-р про анулювання ліцензії з оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202200055, термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027.

Дані розпорядження були прийняті у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Не погоджуючись із правомірністю вказаних розпоряджень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України регулює Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР встановлено, що анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів; оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Положеннями статті 15 Закону №481/95 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Частиною 1 статті 16 Закону № 481/95 визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Правові положення ст. 15 Закону №481/95 визначають вичерпний перелік підстав анулювання ліцензії.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

- порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Предметом спору у справі є перевірка правомірності розпоряджень Головного управління ДПС у Житомирській області № 51-р (внутрішній номер 117579) від 13.03.2023 щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, № 51-р (внутрішній номер 117583) від 13.03.2023 щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі.

В свою чергу, надаючи правову оцінку оскаржуваним розпорядженням податкового органу суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Втім, відповідачем в оскаржуваних розпорядженнях не зазначено, у чому полягає недостовірність даних, поданих позивачем для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та оптову торгівлю пальним, за наявності місць оптової торгівлі, у яких документах її виявлено і чим це підтверджується.

В даному випадку, відсутність вказаної інформації в оскаржуваному розпорядженні, фактично унеможливлює перевірку правомірності підстав його прийняття, що безумовно свідчить про невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії і призводить до його протиправності.

Судом встановлено, що під час подання повного переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, жодних підстав для відмови в її видачі відповідачем не було встановлено, а подані документи були достатніми для прийняття відповідачем рішення про видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Після отримання заяви з доданими до них документами, позивачу було видано ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі; та на право роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про те, що контролюючим органом було перевірено надані суб`єктом господарювання документи та визнано їх достатніми для видачі ліцензії, а позивачем в свою чергу дотримано приписи Закону №481/95-ВР.

Таким чином, посилання відповідача у розпорядженнях на подання позивачем недостовірних даних в обґрунтування прийняття рішення про анулювання ліцензії, за відсутності конкретних даних щодо документів, які містять недостовірні відомості та у чому саме полягає недостовірність відомостей, свідчить про необґрунтованість та протиправність такого рішення.

Судом встановлено, що між Товариство з обмеженою відповідальністю «КОТЛІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» укладено договір оренди автозаправної станції № 1-08-09-22 від 08.09.2022, відповідно до якого ТОВ «КОТЛІН» передає в строкове платне користування наступний об`єкт нерухомого майна, а саме: Автозаправний комплекс (АЗС), який знаходиться за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, село Ставище, вул. Житомирська, буд. 127 (абз. 1 п.1.1 Договору).

АЗС належить Орендодавцю на підставі права власності (абз. 2 п.1.1 Договору).

АЗС належить Орендодавцю на підставі Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31962798 від 08.11.2011 р., Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №318445 від 13.02.2012 р (абз. 2 п.1.1 Договору).

Також пунктом 6.3.1 зазначено, що в період використання Об`єкта оренди орендар зобов`язується отримати всі дозвільні документи необхідні цільові документи для цільового використання Об`єкта оренди, які вимагаються діючим законодавством України.

Договір від ТОВ «КОТЛІН» підписано - Оленою Якубенко, від ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» - Вадимом Поздняковим.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями пунктом першим частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Приписами статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Під час розгляду справи, відповідачем не заперечувався той, факт, що АЗС за адресою Житомирська область, Брусилівський район, село Ставище, вул. Житомирська, буд. 127 була передана в оренду позивачу та використовувалася останнім у своїй господарській діяльності. Факт використання АЗС в господарській діяльності ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» підтверджує Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконання якого покладений на органи ДПС (від 18.01.2023), відповідно до якого на підставі пп.80.2.5 п.80.2. статті 80 ПК України було проведено фактичну перевірку ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК», а саме автозаправний комплекс за адресою: село Ставище, вул. Житомирська, б. 127. До перевірки були надані документи: ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним від 25.11.2022 № 990514202200055, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним від 25.11.2022 № 06040314202200010, Договір оренди нерухомого майна від 08.09.2022 № 1-08-09-22 укладений з ТОВ «КОТЛІН» (код ЄДРПОУ31749892). Згідно з аркушем 4 даного Акту фактичної перевірки порушень не встановлено.

Враховуючи вище викладене, контролюючий орган самостійно підтвердив факт здійснення господарської діяльності позивачем за адресою Житомирська область, Брусилівський район, село Ставище, вул. Житомирська, буд. 127 та фактичного виконання Договору оренди автозаправної станції № 1-08-09-22.

Отже, АЗС, яка розташовано за адресою Житомирська область, Брусилівський район, село Ставище, вул. Житомирська, буд. 127 перейшла у користування ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» відповідно до Договору оренди автозаправної станції № 1-08-09-22, даний факт сторонами не оспорюється та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, фактично в користування позивача була передана земельна ділянка під якою розташована АЗС та яка використовувалася позивачем у господарській діяльності, зазначена обставина сторонами не оспорювалася.

Суд також зазначає, що доказів того, що Договір оренди автозаправної станції

№ 1-08-09-22 від 08.09.2022 визнаний в судовому порядку недійсним чи оскаржується третьою стороною, відповідачем не надано, а матеріали справи не містить.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 4.1.4 п.4.1 статті 4 Податкового кодексу України діє презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Презумпція правомірності рішень платника податків (тобто будь-яких його рішень щодо дій або бездіяльності, пов`язаних із виконання податкового обов`язку, зокрема) тісно пов`язана з визначенням того, які дії (бездіяльність) платника є правомірними та, відповідно, який платник визнається добросовісним, оскільки головною метою презумпції правомірності рішень платника, виходячи із норм чинного законодавства, саме і є звільнення добросовісного платника податків від обов`язків, не передбачених законом, у тому числі і доведення неправомірності рішень контролюючого органу.

Таким чином враховуючи приписи законодавства, а саме частини першої статті

526 ЦК України, де зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та фактичні обставини, які підтверджують виконання вимог Договору оренди автозаправної станції № 1-08-09-22 сторонами, а саме, фактичну передачу АЗС та земельної ділянки у користування ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК», суд доходить висновку, що даний Договір підтверджує перебування у користуванні позивача АЗС та земельної ділянки позивачем під час здійснення господарської діяльності за адресою Житомирська область, Брусилівський район, село Ставище, вул. Житомирська, буд. 127.

З відзиву на позовну заяву та наданих додаткових пояснень вбачається, що підставою анулювання ліцензій стало те, що під час опрацювання ліцензійних справ

ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» та інформації наявної у розпорядженні контролюючого органу встановлено, що товариством до заяви подано недостовірні дані, а саме: до заяви надано договір оренди № 1-08-09-22 від 08.09.2022 згідно з яким ТОВ «КОТЛІН» надало в оренду ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» АЗС та земельну ділянку, яке не було його власником чи користувачем, оскільки 01.06.2012, згідно договорів купівлі-продажу реалізувало останні фізичній особі ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте, відповідачем не було надано жодного доказу того, що

ТОВ «КОТЛІН» не було власником чи користувачем АЗС та земельної ділянки станом на дату укладення договору та/або на дату подачі заяви ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» до контролюючого органу. Вищенаведене твердження відповідача не підтверджене жодним належним доказом.

Частиною першою статті 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином належним доказом, який підтверджував відсутність прав на земельну ділянку та розташовану на ній АЗС є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте даний доказ не був наданий відповідачем до суду.

Крім того, суд зазначає, що позиція відповідача ґрунтується на документах з реєстраційної справи ТОВ «БРЕНТ+», а саме договорах від 01.06.2012, проте жодного доказу, що позивач зазначив недостовірні дані при поданні заяви станом на момент подачі заяви - відповідачем не надано. Надані відповідачем докази є його припущенням про можливе порушення, яке не ґрунтується на фактичних обставинах.

Суд також враховує ту обставину, що ОСОБА_2 , яка відповідно до пояснень відповідача є власником АЗС та земельної ділянки є директором ТОВ «КОТЛІН» та була уповноваженою особою, яка підписала Договір оренди автозаправної станції №1-08-09-22 від 08.09.2022.

Отже, відповідачем не надано доказів та не доведено обставин, що ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК» було подано недостовірні дані у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензій з врахуванням вище наведених обставин.

Суд приймає твердження позивача, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Це пояснюється наступним, згідно до статті 15 Закону України № 481/95-ВР, де зазначено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Даний строк встановлений з метою перевірки контролюючим органом поданих заявником документів для видачі ліцензії. Таким чином достовірність даних, яка міститься в документах повинна перевірятися контролюючим органом на етапі подання заяви з пакетом документів передбачених Законом, тобто на етапі первинної перевірки документів, де й вирішується питання щодо надання ліцензії чи відмові у наданні такої ліцензії.

В даній справі Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підстав заяв позивача було видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06040314202200010 термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027 та ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі реєстраційний номер: 990514202200055 термін дії з 25.11.2022 по 25.11.2027.

У розрізі наведеного варто зауважити, що Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Таким чином, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом juranovitcuria («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26 червня 2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 у справі

№ 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 № 545

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 545 визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 545 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За змістом пункту 3 Порядку № 545 до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:

для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);

дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Пунктами 4-7 Порядку № 545 встановлено, що підставою для включення суб`єкта господарювання до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення ДФС та її територіальних органів про видачу ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для внесення змін до відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Отже, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 06040314202200010, термін дії з 25.11.2022 до 25.11.2027 та на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202200055, термін дії з 25.11.2022 до 25.11.2027 виданих ТОВ «ВАШ ПЕРЕВІЗНИК».

Суд у цій справі також звертає увагу, що позиція застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням узгоджується і з положеннями, викладеними в профільному Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме - в частині сьомій статті 4 даного Закону вказано наступне: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 квітня 2018 у справі № 808/8461/14, від 22 липня 2021 у справі № 640/19955/19.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк