Постанова

від 11.09.2023 по справі 640/20360/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20360/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рахункової палати України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Національної академії аграрних наук України до Рахункової палати України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Національна академія аграрних наук України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Рахункової палати України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10 жовтня 2019 року по 17 березня 2020 року Департаментом контролю з питань аграрно-промислового комплексу, використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Рахункової палати України проведено аудит ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

За результатами аудиту Рахунковою палатою було складено акт про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 16 березня 2020 року № 01-03-10/30 (далі також Акт) та звіт про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, затверджений Рішенням (далі також - Звіт).

За результатами розгляду Звіту на засіданні Рахункової палати 09 червня 2020 року було прийнято рішення № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», яким такий Звіт був затверджений.

Так, за результатами розгляду Звіту про результати аудиту, Рахункова палата встановила, що НААН України через недоліки внутрішнього контролю, несвоєчасні і неефективні рішення НААН та науковими установами, які перебувають у її віданні при використанні бюджетних коштів було вчинено ряд порушень. У своєму рішенні Рахункова палата вказує, що НААН України допущено, зокрема:

- витрачання коштів державного бюджету з ознаками нецільового їх використання у загальному обсязі - 589 472, 50 тис. грн;

- використання коштів з порушенням норм чинного законодавства - 14 950, 00 тис. грн;

- використання коштів з порушенням норм чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг - 51 503, 20 тис. грн.;

- неефективне управління коштами державного бюджету - 933, 50 тис. грн;

- нерезультативне, непродуктивне та неекономне використання коштів державного бюджету відповідно у сумі 4 454, 90 тис. грн, 2 536, 00 тис. грн і 3 785, 20 тис. грн;

- порушення норм чинного законодавства при плануванні видатків державного бюджету - 786 735, 10 тис. грн;

- неправильне та несвоєчасне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності науковими установами фінансово-господарських операцій - 102 443, 30 тис. грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 98 Конституції України контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата є державним колегіальним органом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Отже, Рахункова палата є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України, який уповноважений на реалізацію владно-управлінських функцій щодо здійснення контролю шляхом провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Тобто, Рахункова палата стосовно НААН України діє як державний орган, владні повноваження якого визначені спеціальним Законом України «Про Рахункову палату».

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Спірні правовідносини стосуються проведення Рахунковою палатою аудиту ефективності НААН України, тобто здійснення Рахунковою палатою саме владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт.

Згідно пункту 9 частини 2 статті 25 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання затвердження звітів, прийняття рішень за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Відповідно до вимог статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскаржуване рішення прийняте Рахунковою палатою за результатами проведення аудиту ефективності НААН України, тобто під час реалізації Рахунковою палатою своїх повноважень щодо державного зовнішнього фінансового контролю за використанням бюджетних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об`єктом контролю.

Об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

Таким чином вбачається, що за своєю суттю контрольні повноваження органів державної влади передбачають безпосередньо проведення контролю та прийняття за його результатами рішень, які є обов`язковими до виконання об`єктом контролю.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 30 травня 2018 року у справі №464/5495/13-ц та від 02 квітня 2019 року у справі № 914/2584/17 дійшла висновку, зокрема про те, що здійснення державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин.

Тобто, оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій та безпосередньо стосується прав та інтересів НААН України як об`єкту здійснення відповідного контролю.

Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати іншому учаснику правовідносин на необхідність дотримання певної поведінки.

Отже, Рахункова палата є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений приймати рішення, які в розумінні КАС України є індивідуальними актами, а спірні правовідносини є публічно-правовими, у яких Рахункова палата виконує владні управлінські функції щодо позивача.

З аналізу вимог Закону України «Про Рахункову палату» вбачається, що рішення Рахункової палати є тим юридично значимим актом, який тягне за собою для підконтрольного об`єкта правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та породжує для нього певні обов`язки, оскільки саме за наслідками розгляду рішення об`єктом контролю останній зобов`язаний вжити заходи, зазначені у такому рішенні.

Таким чином, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що рішення Рахункової палати є рекомендаційним та не призводить до настання правових наслідків для позивача.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об`єкту контролю.

Тобто, рішення щодо питання затвердження звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), приймається з урахуванням відповідного звіту та акту, як його складової частини. Отже, у разі виявлення Рахунковою палатою порушень законодавства під час складення акту та звіту чи невідповідності відомостей, викладених у звіті та акті, реальним обставинам, остання повинна врахувати це під час прийняття рішення за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 32 Закону України «Про Рахункову палату» особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) зобов`язані приймати від посадових осіб об`єкта контролю подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення і проводити перевірку порушених у зверненнях питань.

За змістом частини 1 статті 34 Закону України «Про Рахункову палату» за наявності зауважень щодо змісту акта керівник об`єкта контролю (а в разі його відсутності - посадова особа об`єкта контролю, яка його заміщує) підписує такий акт із застереженнями та подає (надсилає) у строк, визначений Регламентом Рахункової палати, але не пізніше п`яти робочих днів, члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту, аргументовані письмові зауваження стосовно положень акта, з якими не погоджується. Такі зауваження додаються до акта і є його невід`ємною частиною, а також розглядаються членом Рахункової палати під час складання звіту за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Так, НААН України неодноразово зверталася до Рахункової палати зі своїми зауваженнями до висновків Рахункової палати за результатами проведеного аудиту.

Листом від 23 березня 2020 року вих. № 1-7/40 НААН України надіслано до Рахункової палати свої зауваження до акту про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 16 березня 2020 року № 01-03-10/30.

За твердженням відповідача членом Рахункової палати Богуном В.П. розглянуто подані НААН України зауваження до Акту, щодо кожного з яких обґрунтовано підстави їх врахування чи не врахування (відхилення).

Однак, суд звертає увагу на те, що з долученого до матеріалів справи документу під назвою «Розгляд зауважень Національної академії аграрних наук України до акта Рахункової палати про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджетну та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 16.03.2020 № 01-03-10/30 в порядку вимог статті 34 Закону України «Про Рахункову палату» не вбачається можливим встановити, коли саме було складено вказаний документ.

Крім того, як зазначалося вище, зауваження додаються до акта і є його невід`ємною частиною, проте ані зауваження НААН України, ані зазначений документ відповідача щодо Розгляду зауважень НААН України не долучені до Акта.

Відповідно до частини 3 статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об`єкта контролю. У п`ятиденний строк об`єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід`ємними частинами.

Листом від 29 травня 2020 року вих. № 13-2/254 НААН України надіслала та просила врахувати зауваження та пропозиції до проекту звіту Рахункової палати про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Також 09 червня 2020 року НААН України було подано до Рахункової палати листи на ім`я голови Рахункової палати Пацкана В.В. № 13-2/261 та члена Рахункової палати Богуна В.П. № 13-2/262 із зазначенням інформації за результатами аудиту Рахункової палати стосовно ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності.

Відповідач вказує про розгляд зауважень НААН України до звіту членом Рахункової палати Богуном В.П., за результатами чого складено Довідку щодо розгляду зауважень та пропозицій до Звіту, яка, як зазначає відповідач, долучена до Звіту як його невід`ємна частина. Також відповідач стверджує, що членом Рахункової палати Богуном В.П. складено та долучено до Звіту довідку щодо розгляду пропозицій до Звіту, наданих НААН України.

Однак, як вбачається із Звіту, примірник якого наявний у матеріалах справи, вказані документи не долучені Рахунковою палатою до Звіту, що свідчить про безпідставність таких доводів відповідача.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, жодної інформації щодо розгляду, відхилення або врахування зауважень та пропозицій об`єкта контролю Рахунковою палатою зазначено не було.

Отже, Рахункова палата в порушення вимог статей 32, 34, 35 Закону України «Про Рахункову палату» у межах спірних правовідносин проігнорувала зауваження та пропозиції об`єкта контролю за результатами проведення аудиту, що призвело до прийняття рішення від 09 червня 2020 року № 13-1, яке є необґрунтованим у розумінні вимог частини 2 статті 2 КАС України, оскільки воно прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зазначені обставини є самостійними підставами для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування як такого, що не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, так як недотримання наведеного критерію необґрунтованості, у встановлені судом формі, одночасно свідчить про недотримання відповідачем критеріїв добросовісності, розсудливості, пропорційності та урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року було поставлено питання про призначення економічної експертизи, однак у зв`язку з незадоволенням Окружним адміністративним судом міста Києва (відповідь від 20 червня 2022 року №640/20360/20/6259/22) клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та уточнення поставлених питань, було складено повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, та повернуто матеріали адміністративної справи № 640/20360/20 до Окружного адміністративного суду міста Києва.

З огляду на те, що заявленої НААН України мети у клопотанні про проведення судової економічної експертизи на підставі ухвали суду від 21 вересня 2021 року у справі № 640/20360/20 так і не було досягнуто, а об`єктивних доказів для вирішення даної справи у сфері економічних розрахунків не отримано, позивач скористався наданим йому статтею 104 КАС України правом на проведення експертизи на його замовлення.

Відповідно до частини першої - третьої статті 101 КАС, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (частини перша, шоста, сьома статті 104 КАС).

Так, на дослідження експерту було поставлено наступні питання:

1)Чи підтверджуються документально висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» у частині, щодо використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету у загальному обсязі - 589 472, 50 тис. грн за бюджетною програмою за КПКВК 6591060 у 2018-2019 роках?

2)Чи підтверджуються документально висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» у частині, щодо ефективності управління Національною академією аграрних наук України коштами державного бюджету - 933, 50 тис. грн?

3)Чи підтверджуються документально висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» у частині, що стосується порушення Національною академією аграрних наук України порядку планування видатків державного бюджету - 786 735, 10 тис. грн (у тому числі науковими установами - 4 347, 50 тис. грн) та при їх затвердженні - 26 684, 90 тис. грн (науковими установами)?

За наслідком проведеної експертизи висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи в адміністративній справі № 640/20360/20 від 27 лютого 2023 року № 02/2023 було встановлено:

1. Висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо витрачання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету у загальному обсязі 589 472, 50 тис. грн за бюджетними програмами за КПКВК 6591060 та за КПКВК 6591080 у 2018- 2019 роках з ознаками нецільового їх використання документально не підтверджуються;

2. Висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо неефективного управління Національною академією аграрних наук України коштами державного бюджету у загальній сумі 933, 50 тис. грн документально не підтверджуються.

3. Висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо порушення Національною академією аграрних наук України порядку планування видатків державного бюджету у сумі 784 185, 10 тис. грн (у тому числі науковими установами - 1 797, 50 тис. грн) та при їх затвердженні у сумі 26 684, 90 тис. грн (науковими установами) документально не підтверджуються.

Водночас, експерту не видалось можливим встановити документальну обґрунтованість висновків, викладених в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо порушення Національною академією аграрних наук України порядку планування видатків державного бюджету науковими установами Національної академії аграрних наук України у сумі 2 550, 00 тис. грн. з причин ненадання на дослідження окремих документів, які необхідні для його проведення.

Відповідачем подано заперечення на вказаний висновок експерта. Аналізуючи наведені у таких запереченнях доводи суд зауважує на тому, що вказана експертиза була проведена у відповідності до вимог статті 104 КАС України, яка унормовує проведення експертизи на замовлення учасників справи, а тому безпідставними є доводи відповідача про неналежність такого доказу.

Висновок експерта, виготовлений на замовлення учасника справи, має таку ж саму юридичну силу, що і висновок, виготовлений на виконання ухвали суду за умови, що експертний висновок відповідає вимогам законодавства. При цьому, обов`язковими вимогами до висновку експертизи є зазначення про те, що судовий експерт повідомлений про кримінальну відповідальність, а також вказівка на те, що висновок виготовлений для подання до суду.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що у висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 27 лютого 2023 року № 02/2023 міститься вказівка на те, що він виготовлений для подання до суду, а також про обізнаність судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 Кримінального кодексу України), що спростовує вищенаведені доводи скаржника.

Крім того суд визнає безпідставними доводи відповідача про те, що експертиза була проведена з питань права, оскільки аналіз самого експертного висновку у розрізі поставлених експерту питань свідчить про те, що предметом експертизи були виключно питання, які лежать в економічній площині, тобто відповідають предмету проведення такого дослідження.

Більше того, у контексті заперечень відповідача суд звертає увагу на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року вже ставилось питання про призначення економічної експертизи у даній справі. Вказана ухвала суду за наслідком її перегляду в апеляційному порядку залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, що в сукупності підтверджує необхідність спеціальних знань у галузі економіки для встановлення всіх обставин у даній справі, що входять до предмету доказування у ній.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Системний аналіз наданого експертного висновку у контексті наявних у справі доказів та документів, які надавались на експертне дослідження, свідчить про відсутність підстав для відхилення судом такого експертного висновку, неврахування встановлених у ньому обставин при розгляді даної справи. При цьому судом не встановлено надання відповідачем доказів, які б прямо і беззаперечно спростовували вказані вище висновки експертизи, а тому суд вважає безпідставними наведені відповідачем у запереченнях на такий висновок експерта доводи.

Враховуючи наведене, суд вважає встановленими обставини непідтвердження переважної більшої частини висновків про неефективність використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, на яких ґрунтується оскаржуване рішення,

А оскільки оскаржуване рішення є комплексним, оскільки окреслені у його резолютивній частині дії, які є наслідком затвердження Звіту, визначені до виконання у зв`язку з встановленням відповідачем сукупних обставин неефективного використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що, водночас, не знайшло свого підтвердження від час розгляду даної адміністративної справи, суд, враховуючи також встановлені вище обставини порушення порядку прийняття рішення відповідача, вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги про визнання протиправним оскаржуваного рішення та його скасування.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Додатково до наведеного вище суд звертає увагу на те, що за змістом частини 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

Якщо об`єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об`єктом контролю у зв`язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.

Враховуючи, що вказаним положенням частини 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» чітко і однозначно визначено випадки інформування відповідачем громадськості про випадки не виконання або неналежного виконання її рішень за наслідком здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Однак ще до того, як НААН України мало змогу ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення, надати свої зауваження, проінформувати в межах встановленого законом строку Рахункову палату про результати розгляду такого рішення, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи, Рахункова палата оприлюднила у публічному доступі інформацію про вчинені НААН України бюджетні порушення.

Так, 03 серпня 2020 року на офіційному веб-сайті Рахункової палати з`явилася публікація під назвою «Національна академія аграрних наук з порушеннями використала 1,6 млрд грн у 2018-2019 роках - Рахункова палата» (https://rp.gov.ua/PressCenter/Nevvs/7icN915). Зазначена публікація містить звинувачення на адресу НААН України у нецільовому використанні коштів державного бюджету, порушенні бюджетного законодавства, неналежної претензійно-позовної діяльності, зловживання службовим становищем посадовими особами НААН України.

При цьому, саме оскаржуване рішення направлене НААН України супровідним листом Рахункової палати № 03-1885 від 03 серпня 2020 року.

Таким чином, публікація такого рішення відбулася передчасно, з порушенням вимог статті 36 Закону України «Про Рахункову палату», що об`єктивно призвело до репутаційних ризиків позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Рахункової палати України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк