Постанова

від 11.09.2023 по справі 240/714/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/714/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

11 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2020 №0007993205, №000801320, №0008003205 та №0008023205.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.07.2020 №0008003205, №000801320 та №0008023205.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у контролюючого органу були підстави для перевірки ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" передбачені пп. 20.1.4 п.20.1. ст. 20, пп.75.1.3 п.75.1. ст. 75, пп. 80.2.2 та 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» та лист УСБУ у Житомирській області від 20.03.2020 №57/51-766. Відповідач вказує, що отримав від УСБУ у Житомирській області лист, яким їм доручено провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність з купівлі та подальшої реалізації пального, встановлення наявності відповідних ліцензій, факти реалізації пального з 01.07.2019 по дату отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місця зберігання, пального, зареєстровані акцизні склади.

Оскільки позивачем допущено посадових осіб контролюючого органу до перевірки, наказ від 29.05.2020 за № 522 наказ не може бути предметом оскарження, оскільки вичерпав свою дію фактом його виконання.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно наказу від 29.05.2020 №522 ГУ ДПС у Житомирській області призначено фактичну перевірку ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" на підставі пп. 20.1.4 п.20.1. ст. 20, пп.75.1.3 п.75.1. ст. 75, пп. 80.2.2 та 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України» та листа УСБУ у Житомирській області від 20.03.2020 №57/51-766.

За результатом перевірки складено акт фактичної перевірки від 11.06.2020 №142/32/40537576.

На підставі акту фактичної перевірки від 11.06.2020 №142/32/40537576 та акта про ненадання документів від 11.06.2020 №204/06-30-32-05 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 09.07.2020 №0008023204, №0008013205, №0008003205, №0007993205.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту фактичної перевірки від 11.06.2020 №142/32/40537576 не є обґрунтованими, що свідчить про протиправність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень від 09.07.2020 №0008023204, №0008013205, №0008003205

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п.80.2 ст.80 цього Кодексу.

За змістом Наказу від 29.05.2020 №522 ГУ ДПС у Житомирській області призначено фактичну перевірку ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС", однак за період діяльності з 01.07.2019, також у ході перевірки у ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" витребовувались документи за період діяльності з 01.07.2019, що підтверджується відповідним запитом актом про ненадання документів від 11.06.2020 №204/06-30-32-05.

Наведене свідчить про те, що контролюючим органом фактично призначено документальну перевірку ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" у період дії мораторію на проведення таких перевірок.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.07.2020 № 0008003205 до ТОВ "ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС" застосовано штраф у розмірі 500000,00 грн на підставі висновку акту перевірки про те, що реалізації пального покупцям здійснювалась, зокрема, не через паливо-роздавальну колонку чи без застосування реєстратора розрахункових операцій.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" дія цього закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності, зокрема, виробництво і торгівлі пальним, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 05.08.2015 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", в редакції чинній на дату проведення перевірки та дату винесення податкового-повідомлення рішення, затверджено перелік органів ліцензування, згідно яким до повноважень Державної фіскальної служби віднесено ліцензування таких видів господарської діяльності: виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального; оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним. Тоді як до повноважень територіальних органів Державної фіскальної служби віднесено ліцензування господарської діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним; зберігання пального.

В акті перевірки зазначено, що встановлено факт оптової торгівлі пальним, без ліцензії на даний вид діяльності, а саме: згідно складених та зареєстрованих акцизних накладних в ЄРАН встановлено, що ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» реалізовувало пальне з акцизного складу №1010306, яке є місцем роздрібної торгівлі, на яке отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним до іншого акцизного складу з використанням пересувного акцизного складу, відповідно до складених та зареєстрованих акцизних накладних у двох примірниках за період з 01.07.2019 по 02.06.2020 ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» з акцизного складу №1010306 реалізувало ТОВ «Коростенський щебзавод» важкі дистиляти (газойлі) в обсязі 49604 літри до акцизного складу № 1005563, з використанням пересувного акцизного складу (АМЮ06ХО), за адресою Коростенський район, Поліська с/р, Комплекс будівель та споруд №2, на яке згідно даних реєстру ліцензій отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, в обсязі 39535,387 літрів до акцизного складу №1005564, з використанням пересувного акцизного складу АМ7836СТ за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Садківська с/р, Комплекс будівель та споруд № 1 на яке згідно даних реєстру ліцензій отримано ліцензії на право зберігання пального. Також, ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС», відповідно до зареєстрованих акцизних накладних в період з 09.10.2019 по 25.10.2019 реалізувало TOB «ТЕРАРА» пальне в кількості 116704,11 літрів з акцизного складу №1010306, з зазначенням адреси місця подальшого зберігання пального: Житомирська область, Ємільчинський район, с. Велека Глумча.

Впродовж липня 2019 - червня 2020 ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» відповідно до зареєстрованих акцизних накладних реалізувало пального в кількості 488328,11 літрів з зазначенням в акцизних накладних адреси місця подальшого зберігання пального чим порушено ст. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині оптової реалізації пального без наявності ліцензії на даний вид діяльності.

Позивач не заперечує той факт, що в період з 01.07.2019 по 02.06.2020 з акцизного складу №1010306 ним реалізовано ТОВ «Коростенський щебзавод» важкі дистиляти (газойлі) до акцизного складу № 1005563, з використанням пересувного акцизного складу АМ1006X0 та до акцизного складу №1005564, з використанням пересувного акцизного складу АМ7836СТ, а також в період з 09.10.2019 року по 25.10.2019 року реалізовано ТОВ «ТЕРАРА» пальне в кількості 116704,11 літрів.

Водночас необхідно враховувати, що позивач є платником акцизного податку та здійснює свою господарську діяльність з наявністю ліцензій на роздрібну торгівлю пальним (реєстраційний номер 06250314201900208 від 01.07.2020) та правом зберігання пального (реєстраційний номер 06250414201900004 від 01.07.2020). Надходження грошових коштів від покупців за реалізоване пально відбувається, як в готівковій так і безготівковій формі.

Між ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «Коростенський щебзавод» укладено договір купівлі-продажу №16/19 від 22.11.2019 на підставі якого, позивачем реалізовувалося пальне.

Також між ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ТЕРАРА» укладено договір купівлі-продажу № 9/19 від 22.08.2019 на підставі якого, позивачем реалізовувалося пальне.

Відповідно до п. 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Зазначені покупці, відповідно до договорів, придбавали пальне у безготівковій формі на підставі рахунку-фактури. Реалізація пального ТОВ «Коростенський щебзавод» та ТОВ «ТЕРАРА» відбувалась з акцизного складу №1010306 на підставі відомості шляхом наливу пального через паливно-роздавальну колонку до рухомого акцизного складу (бензовозу), розпорядником якого є позивач, та пальне доставлялось на адресу покупців. Спеціальні вантажні автомобілі поливоцистерни орендуються позивачем на підставі договорів № 2/19 від 01.01.2019 та №3/19 від 01Л1.2019. У день реалізації пального, операція по відпуску пального проводилась через реєстратор розрахункових операцій, що свідчить Z-звіт РРО, а також реєструвалась акцизна накладна в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а на транспортування пального до покупця складалась видаткова накладна та товаротранспортна накладна.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» використовує у своїй діяльності паливо-роздавальні колонки, відпуск пального здійснюється виключно через них, а операція з реалізації пального здійснюється безпосередньо через реєстратор розрахункових операцій, з подальшою видачею розрахункового документу та реєстрацією акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних Обмежень щодо об`єму/кількості пального під час реалізації пального, за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, яке реалізовується через паливно-роздавальну колонку, чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи наведене суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що акт перевірки не містить будь-яких доказів щодо реалізації пального покупцям не через паливо-роздавальну колонку чи без застосування реєстратора розрахункових операцій, а тому висновок податкового органу зроблений на підставі складених та зареєстрованих позивачем акцизних накладних в ЄР АН є хибним, і це не може свідчити про здійснення позивачем оптової торгівлі пальним.

Крім того, оскільки Головне управління ДПС у Житомирській області, на дату винесення податкового-повідомлення-рішення, не було органом ліцензування оптової торгівлі пальним, отже були відсутні повноваження здійснювати контроль за дотриманням норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного І плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в межах даного виду господарської діяльності, що виключає законність застосування ним штрафних санкцій в частині здійснення оптової торгівлі пальним без отримання ліцензії.

Наведене свідчить про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2020 № 0008003205.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.07.2020 № 0008013205, яким до ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» застосовано штраф у розмірі 993984,76 грн, слугував висновок відповідача про те, що встановлено факт ведення з порушенням порядку встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме 02.06.2020 згідно Х-звіту №422 залишки бензину А-92 складали 1018,54 літри на суму 16296,64 грн, дизельного пального 10922,05 літрів на загальну суму 174752,81 грн, бензину А-95 - 16102,85 л. на суму 305942,94 грн, на запит ревізорів від 02.06.2020 посадовими особами ТОВ «ПОЛІССЯ НАФТОПРОДУКТ ПЛЮС» не надано накладні на пальне, що зберігається у місці роздрібної торгівлі чим порушено п. 12. ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», станом на дату здійснення перевірки та складання податкового повідомлення-рішення говориться, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», станом на дату здійснення перевірки та складання податкового повідомлення-рішення, передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлено, що застосування відповідачем до позивача зазначеного штрафу відбулось саме з причин не подання позивачем на запит ревізорів від 02.06.2020 накладних на пальне, що зберігається у місці роздрібної торгівлі, а не за фактом не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, або ж не відображення в обліку товарів, які реалізуються, відповідачем не встановлено.

Натомість, діюча редакція Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» станом на дату здійснення перевірки та складання податкового повідомлення-рішення не передбачала відповідальності за не надання документів на товари, що зберігаються у місці роздрібної торгівлі.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 17.03.2020 № 533-ІХ внесено зміни до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» де передбачено відповідальність за не надання документів, але відповідно до прикінцевих положень закону про внесення змін, закон набрав чинності з 01.08.2020, тобто пізніше, аніж винесене податкове повідомлення-рішення - 09.07.2020.

Застосування норм закону, які не вступили в законну силу під час винесення податкового-повідомлення рішення є безпідставним та свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.07.2020 №0008013205.

Згідно податкового повідомлення рішення від 09.07.2020 №0008023205 до позивача застосовано штраф у розмірі 220000 грн з огляду на те, що у ході перевірки, встановлено факт не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі розташованому на акцизному складі та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального з складу, а саме: 02.06.2020 встановлено, що позивач на акцизному складі розташованому за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 55, використовує у своїй діяльності 8 резервуарів загальним об`ємом 68,5 тис. літрів та три паливороздавальні колонки типу «АПОГЕЙ», що не обладнані витратомірами-лічильників та рівнемірами - лічильників на місці відпуску пального, чим порушено п.п. 230.1.2. п.230.1. ст. 230 Податкового кодексу України та п.12 підрозділю 5 Розділу XX Податкового кодексу України.

Згідно з п.2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Відповідно до п.3 Правил № 1442 АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.

Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з незаблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено про те, що три паливороздавальні колонки типу «АПОГЕЙ» не обладнані витратомірами-лічильників.

Відповідно до ДСТУ 2681- 94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення, колонка паливороздавальна з технічним виробом є засобом вимірювальної техніки.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв`язку України, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки та оливороздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для Індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози, тому кожна паливо-роздавальна колонка по суті є окремим витратоміром- лічильником.

Відповідно до п.12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лІчильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Таким чином, зазначена в акті перевірки колонка паливораздавальна типу «АПОГЕЙ» за своїми фізичними властивостями, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163 "Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки є - вимірювальною системою, призначеною для заправки автотранспортних засобів, малих суден та малих літаків", та ДСТУ 2681-94, та за наявності оцінки відповідності, виконує функцію витратомірів- лічильників.

На виконання приписів п.12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України позивачем 31.03.2020 зареєстровано у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників рівня пального, через систему МЕДОК у встановленій формі (Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри) три паливо-роздавальні колонки типу «АПОГЕЙ» та два резервуари ємністю 26,6 м куб.

На підтвердження того, що паливо-роздавальні колонки пройшли повірку, позивач надав договір №1123/19/М/39866 від 11.04.2019 та акт-виконаних робіт №85525 від 03.05.2019 по здійсненню ДП «Житомирстандартметрологія» повірки паливо роздавальних колонок.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників рівня пального та не обладнання рівномірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками акцизного складу позивача не є обґрунтованими, що свідчить про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2020 № 0008023205.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.