Рішення

від 12.09.2023 по справі 581/692/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/692/23

Провадження № 2/581/238/23

Р І Ш Е Н Н Я

і ме не м Ук ра їн и

12 вересня 2023 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський райснаб» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю,

в с т а н о в и в :

3 серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 16142 грн., з яких 11898 грн. - заборгованість по орендній платі на підставі договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2013 року за користування земельною ділянкою за 2022 рік, 3490 грн. - пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік, 544 грн. - інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 210 грн. - 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік.

Також просив розірвати укладений між ним та відповідачем договір оренди землі від 15 травня 2013 року.

Мотивує вимоги тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,7544 га, яка на підставі договору оренди від 15 травня 2013 року, укладеного між ним та відповідачем, була передана орендареві у строкове платне користування строком на 10 років.

Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022 рік.

У зв`язку з невиплатою орендної плати вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

Відповідачем по справі наприкінці 2021 року запропоновано поновити договір на новий строк, однак він відмовився від підписання такого договору, оскільки договір ще був чинним. Заборгованість по орендній платі за 2021 рік на його користь була стягнута в судовому порядку та виплачена товариством в примусовому порядку через виконавчу службу в червні 2023 року. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд розірвати укладений між ним та відповідачем договір оренди землі через систематичну несплату орендної плати по зазначеному договору.

Ухвалою суду від 4 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з копією позову та доданими до нього документами, отримав 10 серпня 2023 року. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.

На підставі статей 274, 276 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2,754 га з кадастровим номером 5923283800:04:001:0018 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 8).

15 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Липоводолинський райснаб» був укладений договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Липоводолинський райснаб» прийняло у строкове платне користування належну йому земельну ділянку загальною площею 2,7540 га, в тому числі рілля 2,7540 га, кадастровий номер 5923283800:04:001:0018 (а.с. 10-13).

Державна реєстрація договору оренди не була проведено, а право оренди ТОВ «Липоводолинський райснаб» земельної ділянки з кадастровим номером 5923283800:04:001:0018 на підставі договору оренди землі від 15 травня 2013 року зареєстровано державним реєстратором Липоводолинського районного управління юстиції 17 грудня 2014 року (а.с. 9).

Відповідно до основних положень укладеного договору оренди землі від 15 травня 2013 року:

Пункти 2., 5.: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7540 га, кадастровий номер: 5923283800:04:001:0018.

Пункт 8.: Договір укладено на 10 років;

Пункт 9: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробіткових формах в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, що становить 3104,38 грн. на рік;

Пункт 10: Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексів інфляції;

Пункт 11: Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік до 31 грудня поточного року. При проведенні розрахунків орендарем із суми, що підлягає до сплати, утримується і перераховується до бюджету податок з доходу фізичних осіб у порядку та розмірах, передбачених діючим законодавством України;

Пункт 12: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами;

Пункт 13: Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 14: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення;

Пункт 36.: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

Пункт 44.: Договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з ТОВ «Липоводолинський Райснаб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 9398,77 грн. (із урахуванням податків та обов`язкових платежів) та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 1138,11 грн. (а.с. 22-24).

Докази виплати орендної плати на підставі договору оренди від 15 травня 2013 року за 2022 рік суду не надані.

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким Законом є Закон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень абзаців 1 та 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі статтею 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Висновки суду по суті спору.

Термін дії укладеного між сторонами договору оренди землі від 15 травня 2013 року, зважаючи на передбачену пунктом 44 домовленість сторін про набрання ним чинності після підписання та державної реєстрації, яка не була проведена у 2013 році, а у зв`язку зі змінами в законодавстві 17 грудня 2014 року була проведена державна реєстрація право оренди до 17 грудня 2024 року.

Спір між сторонами у справі виник спір з приводу виплати орендної плати за 2022 рік за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 15 травня 2013 року.

Аналіз пунктів 9., 10., 11. договору оренди землі дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату в сумі 3104,38 грн. відповідно за один рік користування земельною ділянкою до 31 грудня щорічно з урахуванням індексації, тобто орендну плату за 2022 рік до 31 грудня 2022 року.

З урахуванням того, що відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення є істотними (обов`язковими для включення) умовами договору, а також розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи відомостей про виплату орендної плати позивачу за 2022 рік у розмірі, визначеному у договорі, з огляду на це суд вважає, що відповідач належно не виконав умови договору щодо виплати позивачу орендної плати за 2022 рік та порушив вимоги статей 21, 25 Закону України «Про оренду землі», а також умови договору оренди землі від 15 травня 2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи та змісту укладеного між сторонами договору оренди землі відповідач у порушення пунктів 9., 10., 11. договору не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2022 рік у загальному розмірі 11896 грн., обрахований із урахуванням індексів інфляції за 2013-2022 роки, що розрахована наступним чином:

у 2013 році орендна плата із урахуванням індексу інфляції складала 3117 грн. (3104,38 грн. Х 100,396 % (індекс інфляції за 2015 рік, починаючи із травня)),

у 2014 році - 3892 грн. (3117 грн. Х 124,870%),

у 2015 році - 5577 грн. (3892 грн. Х 143,313%),

у 2016 році 6269 грн. (5577 грн. Х 112,361 %),

у 2017 році 7123 грн. (6269 грн. Х 113,669%),

у 2018 році 7820 грн. (7123 грн. Х 109,777%),

у 2019 році 8137 грн. (7820 грн. Х 104,054%),

у 2020 році 8543 грн. (8137 грн. Х 104,992%),

у 2021 році 9399 грн. (8543 грн. Х 110,015 %),

у 2022 році 11896 грн. (9399 грн. Х 126,603 %).

Саме такий щорічно зростаючий протягом 2016-2022 років у зв`язку зі зміною індексу інфляції договірний розмір орендної плати за 2022 рік на думку суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з невиплатою орендної плати за 2022 рік на підставі пункту 14 договору оренди землі від 15 травня 2013 року на користь позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 7672 грн., розрахунок якої є наступним: 11896 грн. (сума заборгованості по орендній платі за 2022 рік) х 0,3% (ставка пені) х 215 днів прострочки (з 1 січня 2023 року по 3 серпня 2023 року включно).

Однак, враховуючи, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, передбачений статтею 13 ЦПК України, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і не повинен виходити за межі цих вимог.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення, зокрема, пені по договору оренди землі від 15 травня 2013 року за 2022 рік у розмірі 3490 грн., у суду відсутні правові підстави для стягнення пені у більшому розмірі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по виплаті орендної плати за 2022 рік на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік по договору оренди землі від 15 травня 2013 року підлягають нарахуванню у сумі 544 грн., розрахунок є таким: 11896 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік) х 104,580% (сукупний індекс інфляції за період з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року) : 100%. 11896 грн. (заборгованість по орендній платі за 2022 рік).

3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік по договору оренди землі від 15 травня 2013 року підлягає стягненню у сумі 210 грн., виходячи з розрахунку: 11896 (сума боргу) х 3% : 100% : 365 днів х 215 (кількість днів прострочення).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 16140 грн., з яких: орендна плата по договором оренди землі від 15 травня 2013 року за 2022 рік у сумі 11896 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 3490 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 544 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 210 грн.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі суд зазначає, що оскільки за встановлених у ході розгляду справи обставин щодо несплати відповідачем орендної плати за 2021 та 2022 роки, що є систематичним невиконанням умов договору, на підставі пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі» цю вимогу суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а договір оренди землі підлягає розірванню.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір.

Докази та розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі сторони до суду не надавали.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський райснаб» на користь ОСОБА_1 16140 грн., з яких: орендна плата по договором оренди землі від 15 травня 2013 року за 2022 рік у сумі 11896 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 3490 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 544 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 210 грн.

Розірвати договір оренди землі від 15 травня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський райснаб» щодо земельної ділянки загальною площею 2,7540 га, кадастровий номер: 5923283800:04:001:0018, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Панасівської сільської ради Роменського (колишнього Липоводолинського) району Сумської області, право оренди якої зареєстровано 17 грудня 2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський райснаб» на користь ОСОБА_1 2147,20 грн. в рахунок повернення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Липоводолинський Райснаб» (с. Подільки Роменського району Сумської області вул. Паркова, код ЄДРПОУ 31622989).

Суддя О. В. Кузьмінський

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи.

Рішення суду не набрало законної сили.

Копія виготовлена 12 вересня 2023 року

Секретар судового засідання О.А. Мазур