Ухвала

від 08.09.2023 по справі 182/2115/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2115/22

Провадження № 1-кс/0182/788/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2023 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2016 за № 12016040340000984 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь, Дніпропетровської області,

громадянки України, із незакінченою вищою освітою, не одружена, на утриманні

неповнолітніх дітей немає, яка зареєстрована у АДРЕСА_1 ,

фактично мешкає у АДРЕСА_2 , раніше не

судима,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

18 липня 2023 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2016 за № 12016040340000984 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 .

Доводи клопотання

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ НікопольськогоРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2016 за № 12016040340000984 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Органом досудовогорозслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_5 згідно наказу № 5 від 01.10.2013, виданого директором ПП «Алекс Груп», ЄДРПОУ 35957277, (далі по тексту - Підприємство), прийнята на роботу до ПП «Алекс Груп» на посаду бухгалтера за сумісництвом з 01.10.2013.

Згідно посадової інструкції бухгалтера, ОСОБА_5 : - виконує роботу по веденню бухгалтерського обліку майна, зобов`язань та господарських операцій (п.1 розділ 2); -відображає на рахунках бухгалтерського обліку операції, пов`язані з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів (п.4 розділ 2); - проводить зарахування та перерахування податків та зборів в регіональний та місцевий бюджети, страхові внески в державні не бюджетні соціальні фонди, платежів у банківські установи, інші виплати та платежі (п.6 розділ 2).

Згідно Статуту Підприємства, затвердженого власником ОСОБА_7 , ПП «Алекс Груп» є юридичною особою приватного права, унітарним малим приватним підприємством. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПП «Алекс груп» зареєстроване 01.08.2008 року. Номер реєстрації 1 230 102 0000 003351.

Бухгалтер Підприємства ОСОБА_5 , керуючись в своїй діяльності Статутом Підприємства, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, займаючи посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, тобто, будучи службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч вимогам чинного законодавства та інтересам служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з єдиною метою у досягненні злочинного результату у вигляді заволодіння коштами Підприємства, шляхом виконання тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним умислом, з корисливих мотивів, за період з 05.06.2014 по 15.01.2016 вчинила привласнення коштів ПП «Алекс груп» в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

Згідно довідки №31/5/53-18 від 07.03.2014, виданої керуючим Нікопольським відділенням №1 АТ «Сбербанк Росії» ОСОБА_8 , ПП «Алекс груп» (ЄДРПОУ 35957277) в АТ «Сбербанк Росії» відкрито рахунки в гривні: № НОМЕР_1 поточний рахунок; № НОМЕР_2 картковий рахунок; № НОМЕР_3 вкладний рахунок.

Встановлено, що нарахування заробітної плати працівникам Підприємства та оплата за послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на карткові рахунки працівників, а також на рахунки підприємств.

Зарахування коштів на карткові рахунки та на рахунки підприємств згідно своєї посадової інструкції бухгалтера Підприємства здійснювалось бухгалтером ОСОБА_5 з використанням електронного ключа та підпису.

Бухгалтер Підприємства ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з єдиним умислом, з метою заволодіння коштами ПП «Алекс груп» в особливо великих розмірах, в період часу з 05.06.2014 по 15.01.2016, використовуючи електронний ключ та підпис Підприємства, безпідставно здійснила перерахування з рахунку ПП «Алекс Груп», відкритого в АТ «Сбербанк Росії» № НОМЕР_1 , на карткові рахунки своїх знайомих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 грошові кошти, якими у подальшому ОСОБА_5 заволоділа. При цьому, відповідно до довідки, наданої власником ПП «Алекс Груп» ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в трудових відносинах з Підприємством ніколи не перебували, договори із вказаними особами не укладались.

Відповідно до звіту від 11.02.2016 ТОВ «Аудиторської фірми «Модуль-Аудит» ( ЄДРПОУ 38033179), свідоцтво про відповідність системи контролю якості №0491, видане на підставі рішення Аудиторської палати України від 25.09.2014 №300/4, було підтверджено, що бухгалтером ОСОБА_5 перераховано грошових коштів на персональну карту ОСОБА_10 № НОМЕР_4 на погашення нездійснених витрат на відрядження у сумі 70 690 грн.; перераховано грошових коштів на персональну карту ОСОБА_11 № НОМЕР_5 на погашення нездійснених витрат на відрядження у сумі 130450 грн.; перераховано грошових коштів на персональну карту ОСОБА_12 № НОМЕР_6 на не підтверджені актами, договором, чи накладними в сумі 281700 грн. Тобто, бухгалтером ОСОБА_5 було завдано матеріальну шкоду ПП «Алекс Груп» в сумі 482 840 грн.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.5 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

27.07.2023 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Оскільки ОСОБА_5 вчинила умисний, особливо тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 12-ти років, вона повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати її переховуватись від слідства та суду; може незаконно впливати на потерпілих з метою зміни ними показань; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ніде не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а, отже, є цілком обґрунтований ризик повторного вчинення злочинів. Є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам; у її оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання покладених на неї процесуальних обов`язків. Після вчинення злочину ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувалася від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим 31.08.2021 була оголошена у розшук. 07.09.2023 місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлено у м. Одеса. Також, підозрювана не працює і не має законних джерел існування, не одружена. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримавклопотання слідчогота просивйого задовольнити,оскільки вважає,що єобґрунтована підозрау вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів на його думку не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підозрювана ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого. Пояснила, що винною у злочині, у вчиненні якого вона підозрюється, вона себе не визнає. Про те, що стосовно неї відкрито кримінальне провадження, вона дізналась у 2021 році, коли невідомі чоловіки з`явились у неї вдома, вибивали двері, та, не назвавшись та не пред`явивши посвідчень, сказали з`явитись до суду. Але вона не знайшла стосовно себе інформації на офіційному сайті «Судова влада» і тому до суду не пішла. З м. Нікополя вона змушена була виїхати через постійні погрози з боку директора та невідомих хлопців спортивної статури. В Києві вона мешкає з 2016 р. і з того часу не спілкувалась ні з потерпілим, ні зі свідками. Весь цей час вона працювала неофіційно в Києві та Одесі, де й була затримана. Хоча вона і заперечувала, що вчинила цей злочин, однак просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, т.як ніякої суспільної небезпеки вона не несе. Ніяких намірів переховуватися від слідства та суду у неї не має, оскільки вона зацікавлена у результатах розслідування, намірів тиснути на потерпілого, свідків вона не має і не мала, бо за цей тривалий час цього не робила. Також підозрювана додала, що, перебуваючи під вартою, вона не зможе працювати, щоб забезпечувати свою родину, бо має на утриманні батька, який переніс операцію і потребує догляду та допомоги.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечував. Вказав на те, що тримання під вартою - це занадто суворий вид запобіжного заходу і сама тяжкість майбутнього покарання не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник вважає, що його підзахисна не є суспільно-небезпечною. При цьому зауважив, що ОСОБА_5 покинула м. Нікополь не знаючи про те, що стосовно неї проводиться досудове розслідування, а через погрози власника підприємства, де вона працювала. Про кримінальне провадження, відкрите стосовно неї, ОСОБА_5 дізналась лише у 2021 році. Його підзахисна має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки батька, рідну сестру, племінника. Тому, оскільки прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, просить застосувати до його підзахисної запобіжний захід у вигляді застави.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вислухавши прокурора, підозрювану, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.131КПКУкраїни одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію;

7) майновий стан;

8) наявність судимостей;

9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.5 ст. 191 КК України внесені до ЄРДР 16.03.2016 за № 12016040340000984.

27 липня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 єпідозрюваною увчиненні особливотяжкого злочину,передбаченого ч.5ст.191КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст.9КПКУкраїни кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту потерпілого; протоколами допитів свідків; платіжними дорученнями; іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення /злочину/.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно існує, бо підозрювана, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 12-ти років, яке їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Наявність цього ризику підтверджується тим, що після вчинення злочину ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувалася від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим 31.08.2021 була оголошена у розшук; знаючи про відкрите стосовно неї кримінальне провадження до органу досудового розслідування добровільно вона не з`явилася і лише 07.09.2023 її місцезнаходження було встановлено у м. Одеса.

Це твердження узгоджується і із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка.

Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрювана може незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою зміни ними показів, так як з ними знайома. Тому вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.

Щодо можливості застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддявраховує,що інкримінований ОСОБА_5 злочини належитьдо категоріїособливо тяжких,за якийпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волістроком від7-мидо 12-тироків;доведення стороноюобвинувачення наявностіобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_5 даного кримінальногоправопорушення;доведення існуванняризиків:переховування відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;незаконного впливу на потерпілого, свідка,а такожте,що ОСОБА_5 не маєпостійного офіційного місцяроботи,не одружена,на утриманні неповнолітніх дітей не має,докримінальної відповідальності не притягувалася, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваної. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.

Так, особисте зобов`язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваною. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваної немає родичів, які б змогли належним чином контролювати її поведінку та гарантувати виконання підозрюваною умов домашнього арешту.

Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).

Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 3 ч. 5 ст.182КПКУкраїни передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в мінімальному розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214720 грн.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,

Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування, суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися з м. Одеса, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2016 за № 12016040340000984 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 12-00 год. 06 листопада 2023 р.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 12-00 год. 07.09.2023.

Одночасно визначитипідозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн. для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язана виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- не відлучатися із м. Одеси, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;

- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі нез`явлення за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених на неї цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1