Ухвала

від 12.09.2023 по справі 405/4826/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4826/23

Провадження № 2-з/405/52/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 405/4826/23, провадження № 2/405/771/23 за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми «Роман» про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат АвгустоваМ.В.звернулася доЛенінського районногосуду м.Кіровограда іззаявою прозабезпечення позову,яку направиладо судузасобами електронноїпошти,у цивільнійсправі №405/4826/23,провадження №2/405/771/23за позовом ОСОБА_1 доприватної фірми«Роман» простягнення боргуза договоромпозики №3/07від 27.07.2021року врозмірі 1232148,47грн.(Головуючийпо справісуддя ДранийВ.В.),в якій(заяві)просить: накласти арешт на банківський рахунок НОМЕР_1 , що належить приватній фірмі «Роман» (ЄДРПОУ 13760103), відкритий в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (ЄДРПОУ банку 21580639 МФО 322540) в межах суми 1 232 148, 47 грн.

В обґрунтуваннязаявипрозабезпечення позовупредставникпозивача зазначила,щов провадженніЛенінського районногосуду м.Кіровограда,на розглядіу суддіДраного В.В.перебуває цивільнасправа №405/4826/23за позовом ОСОБА_2 доПФ «Роман»про стягненнязаборгованості задоговором позикиу розмірі1232148,47грн.При цьому,позивач вважаєза необхіднезвернутись досуду іззаявою прозабезпечення позову,через наявніризики відчуженнямайна тавсіх можливихактивів збоку відповідачав майбутньому, щоб не виконувати взяті на себе грошові зобов`язання. Зазначені ризики є виправданими, оскільки відповідач вже заборгував кошти ряду кредиторів, в тому числі банківським установам, про що достеменно свідчать відомості з ресурсу «Судова влада України». Крім того, з продемонстрованої моделі поведінки позичальника вбачається, що не розраховуватись із кредиторами є сталою практикою для такого боржника. Більш того, позичальник наразі є власником непомірної кількості земельних ділянок та об`єктів нерухомого майна, тобто має значні активи і статки (як у володінні, так і в якості довгострокової оренди з правом використання). Відтак, позичальнику нічого не заважало би продати частину свого майна та добросовісно розрахуватись із позивачем. Натомість, позичальник умисно ухиляється від сплати боргу та така позиція очевидно є свідомим вибором останнього. Також зазначила, що сам по собі факт забезпечення позову у даній справі не буди свідчити про порушення прав відповідача хоча б з тих підстав, що позивач не просить накласти арешт на все майно боржника, а лише на його частину. Таким чином, з наведеного вбачається, що вказаний вид забезпечення забезпечує баланс інтересів як позивача, так і відповідача. Підстави для зустрічного забезпечення, - відсутні.

На підставірішення зборів суддів Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.04.2017 року № 17, яким передбачено, що заяви про забезпечення позову, доказів, які надійшли до періоду відпустки, відрядження тощо, передавати раніше визначеному в судовій справі головуючому судді, а у період фактичного перебування у відпустці, відрядженні, на лікарняному тощо, передавати на загальний автоматизований розподіл між суддями відповідної спеціалізації та, які не мають обмежень у призначені згідно з електронного «Табелю обліку суддів», - проведено автоматизований розподіл вищевказаної заяви про забезпечення позову між суддями Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 року зазначену заяву про забезпечення позову розподілено судді Івановій Л.А., з тих підстав, що суддя Драний В.В. перебуває у відпустці.

В свою чергу, при вирішенні питання про розгляд вищевказаної заяви про забезпечення позову у цивільній справі та згідно з даними, які містяться в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС), встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває цивільна справа № 405/4826/23, провадження № 2/405/771/23, яка надійшла до суду 11 липня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми «Роман» про стягнення боргу за договором позики, яка, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року передана судді Драному В.В. та ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 12 вересня 2023 року та викликом в судове засідання учасників справи.

Відповідно до ч. 13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зваживши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, суд вважає, що заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №405/4826/23 слід повернути позивачу з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід також розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Крім того, забезпечення позову це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача, при цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Окрім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України, за якими заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Поряд з цим, судом відзначається, що подана 08 вересня 2023 року представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Августовою М.В. заява про забезпечення позову, подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, зокрема, в заяві відсутні пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення (п. 6 ч.1 ст.151 ЦПК України), при цьому, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків, у разі застосування забезпечувальних заходів. Крім того, інститут зустрічного забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану «status-quo» між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов`язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

В свою чергу, позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено на підтвердження своїх вимог доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а так само не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача відкритого в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" банківського рахунку, на який він просить накласти арешт, та, крім того, суд зауважує, що одним з видів забезпечення позову відповідно до ст.150 ЦПК України є накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що подана заявником ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст.151 ЦПК України, на підставі чого заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику для виконання зазначених вимог ст.151 ЦПК України, що, в свою чергу, не позбавляє заявника ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, яка за змістом та формою повинна відповідати вимогам ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149-150, ст.151, ч.10 ст.153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву про забезпечення позову, подану позивачем ОСОБА_1 у цивільній справі № 405/4826/23, провадження № 2/405/771/23 за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми «Роман» про стягнення боргу за договором позики, - повернути позивачу ОСОБА_1 , на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України для виконання вимог ч.1 ст. 151 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова