Ухвала

від 11.09.2023 по справі 910/14107/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/14107/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу та визнання недійсним акту про примусове відчуження майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив на підставі ст. ст. 184, 190, 192, 353 ЦК України ст. 2 ЗУ «Про банки та банківські діяльність», ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про платіжні послуги», ЗУ «Про передачу та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»:

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 21.08.2023 №109 "Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану", погодженого Київською міською військовою адміністрацією листом від 25.08.2023 №001-1331, в частині рішення про примусове відчуження грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ТІС-РУДА";

- Визнати недійсними та скасувати акти примусового відчуження майна, складені на підставі наказу Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 21.08.2023 №109 "Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану", погодженого Київською міською військовою адміністрацією листом від 25.08.2023 №001-1331, якими примусово відчужено грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ТІС-РУДА".

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТІС-РУДА», заборонити ПАТ «АБ Укргазбанк» та АТ «Державний ощадний банк України» здійснювати будь які банківські операції та списання грошових коштів або їх перерахування на будь-які інші рахунки, які не належать ТОВ «ТІС-РУДА».

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що керуючись нормами ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України був виданий наказ від 21.08.2023 р. №109 «Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану» (далі - «Оскаржуваний Наказ») згідно якого прийнято рішення, погоджене Київською міською військовою адміністрацією листом від 25.08.2023 р. №001-1331, про примусове відчуження майна, а саме грошових коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «ТІС-РУДА», на підставі якого 29.08.2023 року було складено акти про примусове відчуження майна.

На думку заявника, з дати складення ГУР МО України актів про примусове відчуження майна, у відповідача з`явилась об`єктивна можливість незаконного привласнення (перерахування на інші рахунки) з рахунків ТОВ «ТІС-РУДА» безготівкових грошових коштів у сумі 8.508.383,23 дол. США та 44.080.649,7 грн., у зв`язку з чим позивач вважає, що для забезпечення ефективного захисту прав та законних інтересів Позивача є необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та заборони банкам здійснювати будь-які платежі по рахункам ТОВ «ТІС-РУДА» на яких обліковуються спірні грошові кошти, відносно яких ГУР МО України було видано оскаржуваний Наказ.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи із такого.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки заявник забезпечення звернувся до суду із позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такі правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

Проте, у поданій заяві вказується і обґрунтовується лише «потенційна можливість» того, що ГУР МО України може вчинити дії, пов`язані із перерахуванням на інші рахунки коштів з рахунків ТОВ «ТІС-РУДА».

Суд зазначає, що у даному випадку заявник лише припускає «потенційну можливість» настання в майбутньому таких обставин в результаті «потенційно можливого» вчинення певних дій.

При цьому жодних доказів, що б свідчили про підготовку у даний час до таких дій чи їх фактичне вчинення, суду зі сторони заявника не надано.

Таким чином, до суду не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За таких обставин, оцінивши обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" про забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна