Рішення

від 24.08.2023 по справі 913/233/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/233/22

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 119/07-18766-2022 від 04.11.2022 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)

до відповідача Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 18, смт Марківка, Старобільський район, Луганська область, 92400)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116).

про стягнення 619539 грн 58 коп.

Секретар судового засідання Терещенко Л. І.

У засіданні брали участь:

від позивача в режимі відеоконференції: Орел С.С. довіреність № 22/09-22 від 22.09.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001663 від 30.05.2018;

від відповідача в режимі відеоконференції: Череватий О.П. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від третьої особи: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Марківської селищної ради Луганської області, в якому просить суд стягнути з Марківської селищної ради Луганської області заборгованість за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» у загальному розмірі 619539 грн 58 коп, а саме: основний борг 460594 грн 75 коп, пеня 68016 грн 59 коп, 3% річних 8025 грн 71 коп та інфляційні втрати 82902 грн 53 коп.

В обґрунтування поданих вимог зазначено, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015 та № 1236» від 9 грудня 2020 (далі - Постанова КМУ №1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства 'та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 по 31 грудня 2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Як зазначено позивачем, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом оператора ГТС № ТОВВИХ-22-10353 від 27.09.2022 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS000049BFJ000;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000049BFJ000 (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

3 1 жовтня 2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ №809 від 30 вересня 2015 в редакції Постанови КМУ №1102.

Цією ж Постановою КМУ №1102 на період постачання 31 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1куб.метр.

3 1 грудня 2021 року ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25 жовтня 2021.

Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

За період з 01.11.2021 по 31.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 580059,55 грн, в той час як відповідачем оплата вартості за спожитий газ здійснена не в повному обсязі.

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 460594,75 грн.

Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем були нараховані пеня 68016 грн 59 коп, 3% річних 8025 грн 71 коп та інфляційні втрати 82902 грн 53 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.11.2022 прийнято справу №913/233/22 до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих Радою суддів України 02.03.2022, судом вирішено, що розгляд справи відбудеться після усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.02.2023 підготовче засідання призначено на 02.03.2023 о 12 год. 40 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.02.2023 у задоволенні заяви Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області №291 від 01.03.2023 про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача відмовлено. Залучено до участі у справі №913/233/22 Марківську селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області. Замінено сторону (відповідача) у справі №913/233/22 Марківську селищну раду Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04335559) її правонаступником Марківською селищною військовою адміністрацією Старобільського району Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 44768469). Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 05.04.2023 о 12 год. 40 хв.

24.03.2023 на електронну пошту Господарського суду Луганської області від відповідача Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області надійшов відзив на позовну заяву № 397 від 23.03.2023, в якому проти позову заперечено, та крім того заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування поданого відзиву відповідачем зазначено наступне:

- Марківська селищна військова адміністрація не є правонаступником Марківської селищної ради, ці юридичні особи здійснюють свою діяльність паралельно та у взаємодії один з одним;

- у задоволенні позову потрібно відмовити виходячи з того, що в якості доказу наявності цивільно-правових відносин між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Марківською селищною радою Луганської області позивач надав суду копію Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015. При цьому, в указаному документі відсутній підпис керівника Марківської селищної ради та печатка юридичної особи та дата складення документа;

- в якості доказу позивач надає довідку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», відповідно якої постачальником природнього газу Марківської селищної ради в період часу з 29.10.2021 по 24.12.2021 був ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в якості постачальника «останньої надії». Однак, це не відповідає дійсності.

Так, Марківською селищною радою Луганської області був укладений договір на постачання природнього газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» №11-1088/21 БО-Т від 09.11.2021. Отже, в Марківській селищній раді, починаючи з 11.11.2021, вже був постачальник природнього газу в особі ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», тому постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» не можливо, тому що маючи діючого постачальника перехід на ПОН (постачальник «останньої надії») не може бути реалізований, оскільки місія ПОН наразі полягає у забезпеченні додаткового часу на підготовку необхідних документів на підписання договорів на постачання природного газу на період 2021/22 рр. та проведення переговорів;

- в якості доказу позивач надає три форми 103 «Рекомендовані листи» Укрпошти зі списком та адресами підприємств та організацій. При цьому не відомо: чи здійснювалась відправка документів на адресу відповідача; які саме документи направлялись - бланк опису вкладення форми 107 Укрпошти відсутній; не доведено чи отримував документи відповідач і які саме;

- ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», з якою Марківською селищною радою укладений договір на постачання природнього газу, є дочірнім підприємством позивача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». При цьому, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» поставляла Марківській селищній раді природній газ з листопада 2021 по грудень 2022 за сталою ціною 16,554 грн за метр кубічний, а позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» намагається довести суду наявність у Марківської селищної ради перед нею боргу за природній газ за ціною від 43 до 80 грн за метр кубічний природнього газу, що є економічно необґрунтованою поставкою природного газу.

- позивачем, при поданні позовної заяви, були грубо порушені вимоги статті 91, 162 ГПК України, а саме: на офіційну електронну пошту Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області 15 березня 2023 року надійшов файл у форматі PDF, який містить 96 сторінок сканованих документів серед яких позовна заява від 04.11.2022, при цьому жодна копія документа належним чином не засвідченні як це вимагає частина 2 статті 91 ГПК України, оскільки необхідно посвідчувати кожну копію документу електронним підписом, в свою чергу файл у форматі PDF з усіма документами підписаний електронним ключем ОСОБА_1 .

29.03.2023 на адресу Господарського суду Луганської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшла відповідь на відзив без номеру від 29.03.2023, в якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема позивачем зазначено, що аргументи відповідача викладені за змістом відзиву є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, з огляду на наступне.

Щодо укладення Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» позивач зазначає, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Факт споживання природного газу споживачем підтверджується листом оператора ГТС № ТОВВИХ-22-10353 від 27.09.2022, в тому числі, в періодах з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021, а тому посилання відповідача на не підписання споживачем Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» є безпідставним.

Про укладення договору свідчить також факт його виконання в частині споживання природного газу та його оплати. Так, згідно листа Оператора ГТС №ТОВВИХ-22-10353 від 27.09.2022, в листопаді 2021 споживачем спожито природний газ з ресурсу позивача в обсязі 7111,00 куб.м., про що позивачем було сформовано рахунок на оплату (природний газ) № 34105 на суму 119464 грн 80 коп. та направлено на адресу споживача разом із актом приймання-передачі природного газу №21336 від 30.11.2021. Вказаний акт приймання передачі підписано споживачем та оплачено рахунок 24.12.2021 в межах строку, встановленого договором.

Щодо посилання відповідача на укладення договору з іншим постачальником природного газу.

Так, посилання на договір №11-1088/21-БО-Т від 09.11.2021 не підтверджує факт постачання природного газу споживачу у спірний період (з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021), саме з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача.

Вказані обсяги природного газу позивачем було зазначено в рахунках на оплату №34105 та №2146 за листопад 2021 та грудень 2021 відповідно та направлено на адресу споживача.

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в спірний період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021, саме позивач здійснював постачання природного газу споживачу як постачальник «останньої надії» в обсязі 15250,77 м3.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у спірний період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021. Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення споживача в означений період саме до Реєстру споживачів позивача.

Таким чином, позивач вважає, що доводи відповідача про наявність у споживача іншого постачальника в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021 та отримання споживачем спірних обсягів природного газу з ресурсу іншого постачальника безпідставні та спростовуються наведеними аргументами позивача та наявними в матеріалах справи доказами. Решта заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, не заслуговують на увагу оскільки не стосуються предмета спору.

Крім цього, позивачем разом з відповіддю на відзив на позовну заяву було подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676).

Позивач вважає, що наявні всі підстави для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки у відзиві на позов відповідач зазначив, що 09.11.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Марківською селищною радою було укладено договір постачання природного газу № 11-1088/21-БО-Т, відповідно до якого Марківська селищна рада отримувала в листопадігрудні 2021 року природний газ від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». На підтвердження таких доводів Відповідач додав до відзиву копію договору постачання природного газу №11-1088/21-БО-Т від 09.11.2021.

З огляду на те, що до предмету розгляду у справі № 913/233/22 входить дослідження питання постачання позивачем природного газу Марківській селищній раді в тому числі з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 24.12.2021, та враховуючи аргументи відповідача щодо отримання в листопаді та грудні 2021 природного газу від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», позивач вважає що рішення по справі № 913/233/22 може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо Відповідача.

04.04.2023 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області надійшли заперечення на відповідь на відзив № 454 від 03.04.2023, в яких підтримує свою позицію про залишення позову без розгляду та на підтримку своєї позиції наводить наступні заперечення проти тверджень позивача.

Щодо ствердження позивача про відсутність в Марківській селищній раді постачальника природнього газу в листопаді та грудні 2021 відповідачем зазначено, що Марківською селищною радою, як бюджетною організацією був укладений договір на постачання природнього газу з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» №11-1088/21 БО-Т від 09.11.2021. Відповідно цього договору ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачала природній газ Марківській селищній раді з листопада 2021 року по грудень 2022 року за сталою ціною 16,554 грн за метр кубічний природнього газу. Отже в Марківській селищній раді починаючи з 11.11.2021 вже був постачальник природнього газу в особі ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Відповідно до договору № 11-1088/21 БО-Т від 09.11.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» взяла на себе зобов`язання постачання природнього газу Марківській селищній раді в тому числі в листопаді 2021 року об`ємом 9680 м3 та в грудні 2021 року об`ємом 15 120 м3.

При цьому, відповідач зауважує, що постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Підписання договору № 11-1088/21 БО-Т від 09.11.2021 і є погодження постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зі споживачем Марківською селищною радою часу та об`єму поставок природнього газу. Даний договір зареєстрований в Державній казначейській службі України за яким ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Марківська селищна рада мають юридичні та фінансові зобов`язання.

У судовому засіданні 05.04.2023 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.05.2023 о 12 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.05.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.06.2023 о 12 год. 40 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.06.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 19.07.2023 о 12 год. 40 хв. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

23.06.2023 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшли пояснення без номеру від 23.06.2023, в яких зазначено, що між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі товариство, постачальник) та Марківською селищною радою Луганської області (надалі споживач) укладено договір постачання природного газу від 09.11.2021 № 11-1088/21-БО-Т.

Відповідно до умов договору він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 договору постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

При реєстрації споживача 09.11.2021 на інформаційній платформі Оператора ГТС, товариство отримало повідомлення, що EIС код споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об`єктів споживання).

В зв`язку з цим, інформаційна платформа Оператора ГТС надає можливість реєстрації таких споживачів виключно окремо по кожному об`єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-коду споживача та відповідним ЕІС-кодом вузла обліку газу.

В свою чергу, 22.12.2021 на електрону пошту третьої особи надійшов лист №2480 від 21.12.2021 в якому зазначено інформацію від споживача щодо переліку об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору.

Відповідно, товариство 22.12.2021 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити було підтверджено 22.12.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 25.12.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зазначає, що згідно з пунктом 7 розділу IV Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 Про затвердження Правил постачання природного газу: «Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника».

Крім того, зазначає, що згідно з п. 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015, інформаційна платформа електронна платформа у вигляді вебдодатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, товариством було забезпечено своєчасну реєстрацію споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС в реєстрі споживачів постачальника.

Загальний обсяг природного газу використаний зареєстрованими об`єктами споживача в грудні 2021 з ресурсів товариства, а саме з 25.12.2021 по 31.12.2021, складає 2477,23 куб.м, про що було складено та направлено споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі природного газу без номеру від 31.12.2023.

У судовому засіданні 19.07.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.08.2023 о 12 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 15.08.2023 постановлено ухвалу про відкладення судового розгляду по суті на 24.08.2023 о 11 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду господарським судом зазначено наступне.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно зі статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Відповідно до статті 6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису.

Отже, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу (приєднані файли), скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису (ЕЦП) не належать до офіційних.

Господарським судом зазначено, що відповідач посилається на порушення норм господарського процесуального кодексу саме при надсиланні копії позовної заяви на електрону адресу відповідача, вказані доводи спростовується вищевикладеним та самим відповідачем, оскільки було зазначено, що копія позовної заяви з додатками була підписана електронним цифровим підписом позивача.

За таких обставин клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає оскільки не є обґрунтованим та доведеним належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України № 259 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Наказом Господарського суду Луганської області №24 від 04.04.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи в умовах воєнного стану» установлено особливий режим роботи Господарського суду Луганської області в умовах воєнного стану з 04.04.2022 та запроваджено організаційні заходи: зупинено, тимчасово, розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 04.04.2022 роботу господарського суду у віддаленому режимі; рекомендовано учасникам справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду.

Відповідно до п. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За вказаних обставин, господарський суд зазначає, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» було визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015 та № 1236 від 9 грудня 2020» визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Марківська селищна рада Луганської області в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 по 31 грудня 2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі правила), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30 вересня 2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі постачальник) та Марківською селищною радою Луганської області (далі споживач) було укладено договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

За приписами п. 4.4 договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як зазначає позивач, зобов`язання щодо поставки природного газу виконані належним чином, а саме поставлено відповідачу протягом з 01.11.2021 по 31.12.2021 природний газ на загальну суму 580059 грн 55 коп.

В свою чергу, відповідач зобов`язання за договором виконав лише частково та сплатив 119464 грн 80 коп, у зв`язку з чим виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 460594 грн 75 коп.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо сплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 619539 грн 58 коп., з яких основний борг в сумі 460594 грн 75 коп., пеня в сумі 68016 грн 59 коп., 3% річних в сумі 8025 грн 71 коп. та інфляційні втрати в сумі 82902 грн 53 коп.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку.

Цією ж Постановою на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується за даними позивача гранична ціна 16,8 грн. за 1 куб. метр.

3 1 грудня 2021 ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25 жовтня 2021.

Господарським судом встановлено, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом оператора ГТС від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10353 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000049BFJ00O; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000049BFJ00O (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача Марківської селищної ради Луганської області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS000049BFJ00O.

Згідно з листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо споживача з ЕІС-кодом 556XS000049BFJ00O підтверджено, що у період з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 24.12.2021 відповідач був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 556XS000049BFJ00O, внесені в алокацію вказаного постачальника «останньої надії» та становлять з 29.10.2021 по 31.10.2021 0,00 м3, з 01.11.2021 по 30.11.2021 7111,00 м3; з 02.12.2021 по 24.12.2021 8139,77 м3.

Також судом встановлено, що позивачем, як постачальником «останньої надії» природного газу було поставлено відповідачу природний газ за період з 01.11.2021 по 24.12.2021 в об`ємі 15250,77 куб. м на загальну суму 580059 грн 55 коп., зокрема за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 поставлено природний газ в об`ємі 7,111,00 тис. м куб. на суму 119464 грн 80 коп. та за період з 02.12.2021 по 24.12.2021 поставлено природний газ в об`ємі 8,13977 тис. м куб. на суму 460594 грн 75 коп., що підтверджується копією акту приймання-передачі природного газу за листопад 2021 №21336 від 30.11.2021, який підписаний та скріплений печатками сторін та копією акту приймання-передачі природного газу за грудень 2021 №31512, а також листом оператора ГТС №ТОВВИХ-22-10353 від 27.09.2022.

Проте, у встановлений договором строк, відповідач за поставлений природний газ розрахувався лише частково, сплативши 24.12.2021 - 119464 грн 00 коп, що підтверджується випискою по розрахунковому рахунку позивача АТ «Ощадбанк» за 24.12.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 460594 грн 75 коп. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 460594 грн 75 коп. є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 68016 грн 59 коп суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 4.5. договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму 460594 грн 75 коп в розмірі 68016 грн 59 коп., суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 68016 грн 59 коп є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 8025 грн 71 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 01.02.2022 по 31.08.2022 на суму 460594 грн 75 коп в розмірі 8025 грн 71 коп., суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 8025 грн 71 коп є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в розмірі 82902 грн 53 коп.

Перевіривши, наданий відповідачем розрахунок інфляційних втрат за період з лютого по серпень 2022 року на суму 460594 грн 75 коп в розмірі 82902 грн 53 коп., господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат з відповідача в розмірі 82902 грн 53 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: з відповідача слід стягнути на користь позивача основну заборгованість в сумі 460594 грн 75 коп, пеню в сумі 68016 грн 59 коп, 3% річних в сумі 8025 грн 71 коп та інфляційні втрати в сумі 82902 грн 53 коп.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 9293 грн 09 коп.

Керуючись ст. 12, 14, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Марківської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» основний борг у розмірі 460594 грн 75 коп, пеню в розмірі 68016 грн 59 коп, 3% річних у розмірі 8025 грн 71 коп, інфляційні втрати в розмірі 82902 грн 53 коп та судовий збір у розмірі 9293 грн 09 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи 40121452)

Відповідач: Марківська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 18, смт Марківка, Старобільський район, Луганська область, 92400, ідентифікаційний код юридичної особи 44768469);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676).

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2023.

СуддяСергій МАСЛОВСЬКИЙ