Ухвала

від 12.09.2023 по справі 914/2751/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

12.09.2023 Справа № 914/2751/23

Господарський суд Львівської області у складі судді У.І.Ділай, розглянувши матеріали

заявника/позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра», м.Долина, Івано-Франківська область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Борислав-Спецодяг», м.Борислав, Львівська область

про: забезпечення доказів до подання позову

встановив:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023, справу №914/2751/23 розподілено судді У.І. Ділай.

В поданій заяві ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» зазначило, що відповідно до бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - інформації про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, станом на 4 кв. 2022 року, акціонерами ПАТ «Борислав-Спецодяг» є наступні особи: Фізична особа - резидент ОСОБА_1 , Фізична особа - резидент ОСОБА_2 , Юридична особа - резидент (за винятком нижченаведених категорій юридичних осіб) Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра».

ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» належать 34,2259% відсотків простих бездокументарних іменних акцій ПАТ «Борислав-Спецодяг».

Як зазначено в заяві з відкритих джерел ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» стало відомо, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження майна, що належить ПАТ «Борислав-Спецодяг».

11.05.2023 ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» було направлено відповідачу заяву щодо надання інформації в порядку ст. 113 Закону України «Про акціонерні товариства», в якій просило надати копії документів, що стосуються ПАТ «Борислав-Спецодяг», зокрема:

1.Надати представнику ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» доступ до документів, що містять відомості про фінансово- господарську діяльність ПАТ «Борислав-Спецодяг»;

2.Надати представнику ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» інформацію про склад Наглядової ради ПАТ «Борислав-Спецодяг»;

3.Надати представнику ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» інформацію про дати Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Борислав-Спецодяг», що відбувалися у період з 01 січня 2017 року по даний час, та належним чином посвідчені копії протоколів таких Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Борислав-Спецодяг»;

4.Надати представнику ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» належним чином посвідчені копії усіх договорів, що укладалися ПАТ «Борислав-Спецодяг» з юридичними/фізичними особами у період з 01 січня 2017 року до цього часу;

5.Надати представнику ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» належним чином посвідчену копію правочину/правочинів (якщо такі укладалися), укладеного/укладених між ПАТ «Борислав-Спецодяг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 41401364).

За твердженням заявника виникає спір про ненадання інформації в порядку ч. 5 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Відтак, ОСОБА_3 вважає, що було порушено його право як учасника господарського товариства на інформацію та корпоративні права, які підлягають захисту в судовому порядку.

ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» вбачає наявність обґрунтованих підстав стверджувати, що оскільки станом на сьогодні відповідач з незрозумілих причин не надав інформацію про діяльність господарського товариства, яка необхідна учасникові для реалізації своїх корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні товариством, хоча така інформація повинна бути надана учасникові в порядку, установленому законом і статутом товариства, а подання документів про діяльність ТОВ за запитом його учасника - це обов`язок, а не право товариства, та у нього є можливість запитувані докази знищити, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду.

В прохальній частині заяви ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» просить вжити заходи забезпечення доказів шляхом витребування у ПАТ «Борислав-Спецодяг» наступну інформацію:

1.Документи, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність ПАТ «Борислав-Спецодяг»;

2.Інформацію про склад Наглядової ПАТ «Борислав-Спецодяг»;

3.Інформацію про дати Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Борислав-Спецодяг», що відбувалися у період з 01 січня 2017 року по даний час, та належним чином посвідчені копії протоколів таких Загальних Зборів акціонерів ПАТ «Борислав-Спецодяг»;

4.Належним чином посвідчені копії усіх договорів, що укладалися ПАТ «Борислав-Спецодяг» з юридичними/фізичними особами у період з 01 січня 2017 року до цього часу;

5.Належним чином посвідчену копію правочину/правочинів (якщо такі укладалися), укладеного/укладених між ПАТ «Борислав-Спецодяг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 41401364).

Розглянувши подану заяву про забезпечення доказів та долучені докази, Господарський суд зазначає таке.

У відповідності до вимог статті 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Відтак, аналізуючи вищевикладене, слід зазначити, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Тобто забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі N 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі N 9901/385/19.

Частиною 1 статті 111 ГПК України встановлені вимоги до заяви про забезпечення доказів, в якій має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Таким чином, згідно приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів, а положення статті 111 вказаного Кодексу покладають на заінтересовану особу обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів та довести обставини, для доказування яких вони необхідні.

З аналізу вказаної норми вбачається, що обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення доказів лише у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Всупереч вищезазначеним приписам чинного законодавства, подана заява про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, як і не зазначені та не надані докази на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом, а також не наведено обставин, для доказування яких вони необхідні.

Водночас, розглянувши подану заявником заяву про забезпечення доказів суд відзначає, що задоволення такої заяви в порядку § 8 глави 5 Господарського процесуального кодексу України фактично призведе до розгляду справи по суті за межами позовного провадження. Натомість, заявлені вимоги підлягають розгляду в межах позовного провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 111 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку повернути заяву.

Керуючись ст.ст. 110-111, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра» повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Ділай У.І.