Рішення

від 04.09.2023 по справі 914/958/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023 Справа № 914/958/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Копача М.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного підприємства «Іннеро», м. Стрий,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем», с. Сокільники,

про: стягнення 405192,04 грн.

За участі представників:

від позивача: Лило Б.Б. - адвокат,

від відповідача: Сотник О.І. - адвокат.

Встановив: Приватне підприємство «Іннеро», м. Стрий, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем», с. Сокільники, 262968,94 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 62973,03 грн. інфляційних втрат, 8284,03 грн. трьох процентів річних, 44669,24 грн. пені та 26296,8 грн. штрафу.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що поставлену ним відповідачу продукцію вартістю 654037,34 грн. відповідач оплатив частково. Сума заборгованості складає 262968,94 грн. Цю суму на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням інфляції та трьох процентів річних. Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та штраф, які встановлені Договором купівлі-продажу товарів № 14/08/20 від 14.08.2020 р.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів на спростування позовних вимог не подав.

У судовому засіданні, 04.09.2023 р., адвокат відповідача у своєму виступі проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів здійснення відповідачем оплати продукції на суму, яку позивач вважає оплаченою. Вказане унеможливлює перевірку відповідачем правильності розрахунку заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум інфляційних, трьох процентів річних, пені та штрафу.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява залишалася без руху. Ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в наявній у матеріалах справи ухвалі суду.

Ухвалою суду від 06.06.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось.

Ухвалою суду від 14.07.2023р. у задоволенні заяви про відвід судді у справі № 914/958/23 відмовлено.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 262968,94 грн. за поставлену йому продукцію, по вказаних у позовній заяві, видаткових накладних, а також наявності підстав для стягнення з відповідача інфляційних, трьох процентів річних, пені та штрафу. Особа, яка має у справі протилежний процесуальний інтерес, повинна довести існування обставин, що спростовують факти, викладені у позовній заяві.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, що належать до його предмета доказування, зазначено позивачем в додатках до позовної заяви та поданих заяв.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У матеріалах справи наявна належно завірена позивачем копія Договору № 14/08/20 купівлі продажу товарів, який підписано 14 серпня 2020 р. директорами Приватного підприємства «Террагрін» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем» (а.с. 49).

Належно завіреною копією рішення № 31/08/21 від 31 серпня 2021 р., яке зареєстроване в реєстрі за № 1705 (а.с. 48) та здійсненою 01.09.2021 р. державною реєстрацією зміни найменування юридичної особи (а.с. 82) підтверджується факт зміни найменування Приватного підприємства «Террагрін» на Приватне підприємство «Іннеро».

Позивач, у період з 10 серпня 2021 р. до 21 червня 2022 р., виписав відповідачу рахунки на оплату продукції, яка поставлятиметься ним відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу товарів № 14\08\20 від 14.08.2020 р. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями рахунків на оплату №№ 111, 104, 91, 85, 75, 62, 820, 575, 614, 1061, 70, 78, 69, 100, 199, 151, 417 (а.с. 101-118).

По видаткових накладних: № 94 від 21.02.2022 р. (а.с. 65), № 92 від 21.02.2022 р. (а.с. 63), № 81 від 16.02.2022 р. (а.с. 59), № 76 від 14.02.2022 р. (а.с. 58), № 69 від 10.02.2022 р. (а.с. 57), № 63 від 09.02.2022 р. (а.с. 54), № 716 від 20.10.2021 р. (а.с. 52), № 517 від 11.08.2021 р. (а.с. 50), № 555 від 20.08.2021 р. (а.с. 51). № 14 від 13.01.2022 р. (а.с. 53), № 65 від 09.02.2022 р. (а.с. 55), № 68 від 10.02.2022 р. (а.с. 56), № 77 від 14.02.2022 р. (а.с. 61), № 64 від 17.02.2022 р. (а.с. 60), № 142 від 11.04.2022 р. (а.с. 68), № 119 від 23.03.2022 р. (а.с. 66) та № 291 від 22.06.2022 р. (а.с. 69) позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 654037,44 грн. При цьому у наведених видаткових накладних в якості Договору зазначено: «Основний договір», а в якості «розр. док.» - перелічені вище рахунки на оплату, які виписувались позивачем.

У матеріалах справи наявні виписки по особових рахунках позивача за 19.08.2021 р., 13.09.2021 р., 24.09.2021 р., 24.01.2022 р., 10.02.2023 р. (а.с. 120-126). Цими банківськими виписками підтверджується той факт, що відповідач 24.09.21 р. оплатив позивачу 24976,8 грн. та 158734,06 грн. в якості оплати продукції, отриманої за видатковою накладною № 517 від 11.08.2021 р. Крім цього, 24.01.2022 р. відповідач сплатив позивачу 40000 грн., зазначивши у призначенні платежу «згідно рахунка № 716 від 20.10.21 р.». Представниками сторін пояснено суду, що у призначенні платежу допущено помилку, фактично відповідач оплатив товар, отриманий по видатковій накладній № 716 від 20 жовтня 2021 р.

Наведені вище обставини унеможливлюють висновок суду про те, що відповідач у строки, встановлені п. 3.3. Договору № 14/08/20 від 14 серпня 2020 р., оплатив позивачу отриманий від нього товар на суму 262968,94 грн. Вказане порушує право позивача на своєчасну та повну оплату проданого ним товару (ст. ст. 655, 692 ЦК України) та свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за згаданим вище Договором (п.4.2.1. Договору). Порушене відповідачем право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 262968,94 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. ст. 549, 611, 625 ЦК України та п .п. 3.3., 5.1. Договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 62973,03 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошових зобов`язань з вересня по лютий 2023 р., 8284,03 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошових зобов`язань з 11.09.2021 р. до 13.03.2023 р., залежно від видаткових накладних, 44669,24 грн. пені за період, що не перевищує 6 місяців від дня, коли зобов`язання за кожною з видаткових накладних мало бути виконано, та 26296,8 грн. штрафу теж підлягають задоволенню. При цьому суд встановив, що позивачем у позові заявлено до стягнення менший розмір пені, аніж той, на який він має право за період прострочення виконання зобов`язань з оплати отриманого, по вказаних у позові видаткових накладних, товару.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, а саме штрафу та пені, не суперечить приписам статті 61 Конституції України. Згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Такий висновок суду, відповідає висновку Верховного Суду, який викладно у його постанові від 01.06.2021р. у справі № 910/12876/19.

Суд не бере до уваги усні заперечення відповідача проти позову, висловлені у судовому засіданні, з огляду на те, що відповідач не може не знати, які саме суми та коли він перераховував позивачу в рахунок оплати поставленого йому товару. Докази здійснених відповідачем оплат є у відповідача.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд при ухваленні рішення керується тим, що згідно із статтями 509, 526, ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у тому числі й договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 599 ЦК України та ст. 202 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом приписів статей 626, 627, 628, 629, 655, 691 ЦК України, ст. 265 ГК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючисьст.ст.123, 124, 126, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Іннеро» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Січових Стрільців, 5/117, код ЄДРПОУ 39501754) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем» (81130, Львівська область, с. Сокільники, вул. Об`їздна, будинок, 4, код ЄДРПОУ 36767497) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології клімату та автоматизація систем» (81130, Львівська область, с. Сокільники, вул. Об`їздна, будинок, 4, код ЄДРПОУ 36767497) на користь Приватного підприємства «Іннеро» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Січових Стрільців, 5/117, код ЄДРПОУ 39501754) 262968,94 грн. боргу, 62973,03 грн. інфляційних, 8284,03 грн. трьох процентів річних, 44669,24 грн. пені, 26296,8 грн. штрафу та 6077,88 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 12.09.2023 р.

Суддя Бортник О.Ю.