Рішення

від 31.08.2023 по справі 914/1796/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023 Справа № 914/1796/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол"

про стягнення 2408778,16 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол" про стягнення 2408778,16 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання 31.08.2023 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав клопотання (вх.№21018/23 від 30.08.2023) про розгляд справи без участі представника Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

20.08.2018 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №1237/2/2118, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору, передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі нафтопродуктів.

Згідно з пунктом 4.2. договору, оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що строк дії договору становить: з моменту підписання його сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного їх здійснення (в редакції додаткової угоди від 18.12.2020).

Також додатковою угодою від 18.12.2020р. до договору поставки нафтопродуктів №1237/2/2118 від 20.08.2018р. внесено зміни до пункту п. 3.3. договору та викладено в наступній редакції: « 3.3. Строк поставки з моменту підписання сторонами договору по 31.12.2021».

Як зазначено у позовній заяві, позивач в рамках договору поставив, а відповідач прийняв нафтопродукти на загальну суму 2408778,16 грн, однак відповідач порушуючи умови договору не оплатив поставлений йому позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2408778,16 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2408778,16 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 20.08.2018 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №1237/2/2118, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №1/12 від 31.12.2021 на суму 2408778,16 грн. Докази сплати вказаної суми відповідачем в матеріалах справи відсутні.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 2408778,16 грн.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 36132,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000080964 від 30.05.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 36131,67 грн витрат по сплаті судового збору (1,5% ціни позову), оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол" (79049, місто Львів, Проспект Червоної Калини, будинок 62 А, ідентифікаційний код 41559573) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Свіштовська, будинок 3, ідентифікаційний код 00152307) заборгованість в розмірі 2408778,16 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 36131,67 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.09.2023.

Суддя Петрашко М.М.