Рішення

від 07.09.2023 по справі 916/1277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1277/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу №916/1277/23 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" /ЄДРПОУ 14360570, адреса - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, адреса листування - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, e-mail: 14360570@gmail.com/

до відповідачів: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічний центр "Дантист" /ЄДРПОУ 33589540, адреса - 73013, м. Херсон, вул. Іллі Кулика, 96, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/;

2. ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09.10.1996 року Комсомольським РО ХГУ УМВД України в Херсонській області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 /

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Міністерства фінансів України /04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, e-mail: infomf@minfin.gov.ua/;

2. акціонерного товариства «Укрексімбанк» /ЄДРПОУ 00032112, адреса - 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, e-mail: agent@eximb.com, bank@eximb.com/

про солідарне стягнення заборгованості за договором у розмірі 368 312,62 грн

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Пучкова Л.А. на підставі ордеру ВН № 1106665 від 24.03.2023 року;

від відповідача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

від відповідача2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від третьої особи1: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 25228/23 від 25.07.2023 року/;

від третьої особи2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

27.03.2023 року акціонерне товариство Комерційний банк "Приват Банк" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1325/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічний центр "Дантист", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 33589540-КД-1 від 14.12.2021 року у розмірі 368 312,62 грн, з яких: 173 706,54 грн - тіло кредиту; 20 899,53 грн - проценти, 173 706,55 грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 33589540-КД-1 від 14.12.2021 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 546, 553, 554, 560, 569, 610, 612, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1277/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 03.05.2023 р. о 09:30 год.

03.05.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримує у повному обсязі /вх. № 14480/23/.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року відкладено судове засідання для розгляду справи № 916/1277/23 по суті на 21.06.2023 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 21.06.2023 року судом задоволено усне клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Судом оголошено протокольну ухвалу про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України та АТ «Укрексімбанк». Також судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання по суті на 07.09.2023 року на 12:00 год для надання залученим особам часу на подання пояснень по справі.

25.07.2023 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи Міністерства фінансів України /вх. № 25228/23/, в якій Міністерство просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Міністерство також просить справу розглядати за його відсутності представника. Міністерство зауважує, що заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 173 706,55 грн. Міністерство наголошує, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та пені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Всі ухвали по справі направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу1, за адресою, вказаною в позовній заяві (73013, м. Херсон, вул. Іллі Кулика, 96, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відповідачу2 за адресою, вказаною в позовній заяві (73013, м. Херсон, вул. Іллі Кулика, 96), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

На адресу суду повернуто рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача1, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» /вх. № 12527/23 від 26.05.2023 року, вх. № 13441/23 від 07.06.2023 року, вх. № 15208/23 від 11.07.2023 року/.

На адресу суду повернуто рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача2, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» /вх. 12528/23 від 26.05.2023 року, вх. № 14122/23 від 20.06.2023 року, вх. № 15207/23 від 11.07.2023 року/.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Одеської області у справі № 916/1277/23 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі, обізнані про розгляд справи № 916/1277/23, могли ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Додатково господарський суд направляв копії ухвал по справі на електронну адресу відповідачів, вказану позивачем у позовній заяві.

Оскільки відповідачі по справі не надали суду відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 14.12.2021 року між позивачем (банк) та відповідачем ТОВ "Стоматологічний центр "Дантист" (клієнт) укладено кредитний договір № 33589540-КД-1, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 500 000,00 грн із терміном повернення 01.12.2024 року /п.п. А.3, 1.2, 2.2.3 договору/.

Пунктом 6.1. Кредитного договору визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

14.12.2021 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору, відповідно до підпункту ''а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Відповідно до підпункту "в" пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,19% річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD + 6,00%.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором Відповідачу було відкрито рахунок НОМЕР_3 (п. А.4. Кредитного договору).

Згідно із п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.

15.12.2021 року відповідачем було отримано кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку та платіжним дорученням від 15.12.2021 року.

Таким чином судом встановлено, що Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 500 000,00 грн.

Окрім того, 14.12.2021 року між Банком та відповідачем2 укладено договір поруки № 33589540-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідачем-1, які випливають з кредитного договору.

31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (Гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (Договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара (АТ КБ "ПРИВАТБАНК") безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. Відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 5.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 5.5. Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (сума сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Згідно із п. 6.1. Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь- яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до гі. 6.2. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1.Договору гарантії);

- здійснювати заходи щодо стягнений суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. Договору гарантії).

Пунктом 6.8. Договору гарантії на суму простроченої заборгованості перед бюджетом бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Згідно із п. 6.9. Договору гарантії пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати відповідної ССГ (включно), залежно від того, яка з дат настає раніше.

Аналогічні положення містить п. 2.11. Додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).

За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Судом встановлено, що 05.12.2022 року позивачем було направлено до ТОВ "Стоматологічний центр "Дантист" повідомлення про розірвання договору № 33589540-КД-1 з вимогою до 04.01.2023 року здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

05.01.2023 року позивачем було направлено повідомлення до ТОВ "Стоматологічний центр "Дантист" про надсилання вимоги гаранту.

05.01.2023 року позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "УКРЕКСІМБАНК" (Агента) вимога на сплату за гарантією № 88 на суму 173 706,55 грн.

03.02.2023 року Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 173 706,55 грн.

Разом із тим, як вбачається із досліджених судом виписок по рахунку відповідача1, останній порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

З урахуванням гарантійних виплат гаранта та частковим погашенням заборгованості відповідачем1, заборгованість Відповідача1 перед позивачем за Кредитним договором станом на 15.02.2023 року становить 194 606,07 грн., з яких: 173 706,54 грн - заборгованості за тілом кредиту та 20 899,53 грн. заборгованості за процентами. Заборгованість Відповідача перед державним бюджетом становить 173 706,55 грн.

Оскільки відповідач не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини регламентуються положеннями ст. ст. 16, 526-527, 530, 536, 610-612, 1048, 1050, 1054 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилалися сторони, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом перевірено розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, та встановлено його правильність та відповідність дослідженим матеріалам справи. Так, заборгованість відповідача1 перед позивачем за Кредитним договором № 33589540-КД-1 від 14.12.2021 року станом на 15.02.2023 року становить 368 312,62 грн, з яких: 173 706,54 грн - тіло кредиту; 20 899,53 грн - проценти, 173 706,55 грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як законні та обґрунтовані.

Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 5 526,69 грн., що вбачається із платіжного доручення від 21.02.2023 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 5 526,69 грн підлягає стягненню з відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічний центр "Дантист" /ЄДРПОУ 33589540, адреса - 73013, м. Херсон, вул. Іллі Кулика, 96, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/ та ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09.10.1996 року Комсомольським РО ХГУ УМВД України в Херсонській області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 / на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" /ЄДРПОУ 14360570, адреса - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, адреса листування - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, e-mail: 14360570@gmail.com/ заборгованість за кредитним договором № 33589540-КД-1 від 14.12.2021 року у розмірі 368 312,62 грн /триста шістдесят вісім гривень триста дванадцять гривень 62 копійки/, з яких: 173 706,54 грн - тіло кредиту; 20 899,53 грн - проценти, 173 706,55 грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічний центр "Дантист" /ЄДРПОУ 33589540, адреса - 73013, м. Херсон, вул. Іллі Кулика, 96, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/ на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" /ЄДРПОУ 14360570, адреса - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, адреса листування - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, e-mail: 14360570@gmail.com/ судовий збір розмірі 2 762,35 грн /дві тисячі сімсот шістдесят дві гривні 35 копійок/.

4. Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09.10.1996 року Комсомольським РО ХГУ УМВД України в Херсонській області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 / на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" /ЄДРПОУ 14360570, адреса - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, адреса листування - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, e-mail: 14360570@gmail.com/ судовий збір розмірі 2 762,34 грн /дві тисячі сімсот шістдесят дві гривні 34 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 12 вересня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко