Рішення

від 21.08.2023 по справі 917/1412/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 Справа № 917/1412/23

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (адреса фактичного місця перебування: АДРЕСА_2 )

до Відділу освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради, вул. Перемоги, буд. 1, м. Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, 37200

про стягнення грошових коштів в сумі 351 770,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору про закупівлю товару від 06.12.2022 № 587 у сумі 351 770,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка ним на дату звернення позивачем до суду не погашена.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1412/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

18.08.2023 від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх. № 10186), в якій відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову в цілому.

Щодо поданої відповідачем заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно із ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У ч.5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України вказано, що суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Заява відповідача за вх. № 10186 від 18.08.2023, в якій останній визнав позовні вимоги у повному обсязі, підписана начальником відділу Заїкою Тетяною. Повноваження на вчинення таких дій останньою підтверджені інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначено що Заїка Тетяна Володимирівна уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо. В матеріалах справи відсутні докази того, що вказані дії суперечать інтересам відповідача. З огляду на викладене, суд приймає заяву про визнання позову.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

За ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийняте, складене та підписане у нарадчій кімнаті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Постачальником за Договором, далі по тексту - позивач) та Відділом освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради - (Замовником за Договором, далі по тексту - відповідач) за результатами відкритих торгів з особливостями, які відбулися 26 листопада 2022 (унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель UA-2022-11-18-011038-a), був укладений договір про закупівлю товарів від 06.12.2022 р. №587 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність Замовнику товар в кількості та за ціною, визначеними у Додатку 1 до Договору (Специфікація), а Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Згідно пункту 1.3. Договору, найменування (номенклатура, асортимент), ціна товару визначені у Додатку 1 до Договору (Специфікація), що є його невід`ємною частиною. В Додатку № 1 до Договору поставки № 587 від 06.12.2022 р. Сторони узгодили асортимент, кількість та вартість Товару. Загальна вартість поставленого Товару склала 351 770,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору зазначено, що Вартість цього Договору становить 351 770,00 (триста п`ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят) гривень без копійок без ПДВ (вартість Договору визначається з урахуванням розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України).

Термін поставки визначено п. 5.4. Договору, а саме: Строк (термін) поставки товару: до 15 грудня 2022 року.

12 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_1 здійснила поставку Товару по Договору № 587 від 06.12.2022 р., за адресою підпорядкованих закладів Відділу освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради, про що свідчить підписана представниками Сторін видаткова накладна № 51 від 12.12.2022 р.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що Замовник оплачує 100 % вартості фактично поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів згідно з рахунком-фактурою на поточний рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту поставки Товару та підписання представниками Сторін накладної та акту приймального контролю (якості) Товару, за умови наявності відповідного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування, оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з дати надходження грошових коштів на рахунок Замовника.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу Новорічні набори цукерок на загальну суму 351 770,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №51 від 12.12.2022 р. на суму 351 770,00 грн.

Свої зобов`язання з поставки Товару на адресу Відповідача ФОП ОСОБА_1 виконала в повному обсязі, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за договором про закупівлю товарів №587 від 06.12.2022 за період з 06.12.2022 по 12.04.2023.

Останній строк належної оплати Товару сплинув 25 грудня 2022 р. Свої зобов`язання з оплати Товару Відділ освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради не виконав. Заборгованість перед позивачем за договором про закупівлю товарів №587 від 06.12.2022 складає 351 770,00 грн. без ПДВ. Прострочення з оплати Товару складає 218 календарних дні.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання та проставлення ними своїх печаток (у разі їх використання) і діє до 31.12.2022 року.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про закупівлю товарів № 587 від 06.12.2022 в сумі 351 770,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про закупівлю товарів № 587 від 06.12.2022, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність Замовнику товар в кількості та за ціною, визначеними у Додатку 1 до Договору (Специфікація), а Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його вартість (п. 1.1. Договору).

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново - господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором про закупівлю товарів № 587 від 06.12.2022, в зв`язку з чим позивач відповідно до статті 222 Господарського кодексу України направив відповідачу претензію за вих. №23-П від 24.03.2023р., в якій вказує на порушення відповідачем умов Договорів, вказав суму заборгованості за прострочення оплати Товару.

На претензію позивача Відділ освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради надав відповідь щодо сплати заборгованості за договором про закупівлю товарів №587 від 06.12.2022 за вих. №01-20/211 від 13.04.2023 р., якою визнав факт господарських правовідносин з позивачем, факт поставки та отримання Товару та суму кредиторської заборгованості в повному обсязі, наголосив, що робить все можливе, щоб надолужити згаяний час і якнайшвидше виконати свої зобов`язання по погашенню заборгованості, але не може в повному обсязі виконати зобов`язання до моменту надходження грошових коштів на свій поточний рахунок. Проте на дату подання позовної заяви вартість отриманого Товару за Договором так і не була перерахована позивачу.

Відділ освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради підтверджує, шляхом підписання Акту звірки взаєморозрахунків за договором про закупівлю товарів №587 від 06.12.2022, наявну заборгованість за договором у розмірі 351 770,00 (триста п`ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят) гривень без копійок без ПДВ, про що зазначає у своїй відповіді на претензію.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Відповідач у заяві про визнання позову позовні вимоги в сумі 351 770,00 грн визнав у повному обсязі, визнання позову прийнято судом.

Згідно із ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб чи суперечить закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 351 770,00 грн є обґрунтованими, підтверджені наданими доказами, визнані відповідачем.

З огляду на викладене та на підставі ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє позов повністю.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 351 770,00 грн обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, визнаються відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач у позовній заяві також просить суд покласти на відповідача понесені позивачем у даній справі судові витрати по сплаті судового збору.

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5 276,56 грн згідно платіжного квитанції від 27.07.2023. Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 02.08.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст. 129 у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно вимог ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов повністю, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 2 638,28 грн.

Витрати на сплату судового збору в іншій частині (2 638,28 грн) суд покладає на відповідача на підставі ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 123,129, 232-233, 236,237,238, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Лохвицької міської ради, (вул. Перемоги, буд. 1, м. Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, 37200, код ЄДРПОУ 41814742) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 351 770,00 грн, а також 2 638,28 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , п/р (IBAN) НОМЕР_2 в АТ КБ ПРИВАТБАНК МФО 305299 ІПН 2972610581) з Державного бюджету України 2 638,28 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної квитанції від 27.07.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 11.09.2023

Суддя Солодюк О.В.