Рішення

від 08.08.2023 по справі 925/690/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Черкаси справа № 925/690/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:

від позивача: Слинько М.Г. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаської міської ради (м. Черкаси) до товариства з обмеженою відповідальністю "Промрента" ( м. Вінниця ) про стягнення 36 969,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача безпідставно утриманих коштів в розмірі 36 969,02 грн. за користування земельною ділянкою по вул. Східній, 6 у м. Черкаси в період з 15.02.2021 по 28.07.2021.

Позов заявлено за місцем знаходження земельної ділянки - вул. Східній, 6 у м. Черкаси за правилами виключної підсудності згідно положень ст. 30 ГПК України.

Спір розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Явку представників сторін не визнано обов`язковою.

Відповідач в засідання жодного разу не з`явився, відзив на позов суду не подано.

В справу 03.07.2023 позивачем подано заяву про зміну предмета позову (а.с. 53), якою Черкаська міська рада просить розглядати вимогу про зобов`язання комісії з припинення ТОВ "Промрента" визнати та включити кредиторські вимоги Черкаської міської ради на суму 36969,02 грн. як безпідставно утримувані кошти за користування земельною ділянкою до проміжного ліквідаційного балансу.

В останньому засіданні 08.08.2023 суд залишив дану заяву без розгляду за клопотанням представника позивача.

Спір між сторонами в ході розгляду справи не було врегульовано.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Сторонами не заперечується, що Черкаська міська рада (Позивач) на підставі п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 №5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" є власником земельної ділянки загальною площею 1,5071 га, кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Східній, 6 та представляє в даному питанні права територіальної громади міста.

Позивач відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.05.2023 №331146078 (а.с. 15) підтверджує, що відповідач ТОВ "Промрента" в період з 15.02.2021 по 29.07.2021 було власником комплексу нежитлових будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12015871101 за адресою: м. Черкаси, вул. Східна, 6.

Це нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012.

З 29.07.2021 вказане майно належить на праві власності іншому товариству.

Попереднім власником даного майна (з 04.04.2014), яке в свій час придбав відповідач, було ТОВ "ЧЕАР", що також вбачається з цієї ж Інформації з ДР (а.с. 16).

ТОВ «ЧЕАР» в свою чергу придбало вказане нерухоме майно у ТОВ «Вінницявторстальмет», а ТОВ «Вінницявторстальмет» придбало його у ТОВ «Дніпровторстальмет».

13.02.2006 між Черкаською міською радою та ТОВ «Дніпровторстальмет» (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 15 071,00 кв.м. по вул. Східній, 6 під комплекс будівель (а.с. 18).

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суд Черкаської області від 03.11.2021 у справі №925/1287/21 (а.с. 25) встановлено факт, що з 15.04.2014 ТОВ «ЧЕАР» отримало у власність комплекс нежитлових приміщень площею 15 158 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Східна, 6, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 7110136400:03:001:0012 та було у користуванні ТОВ «Дніпровторстальмет». При цьому суд вважав доведеним факт використання ТОВ «ЧЕАР» земельною ділянкою у вказаних розмірах (тобто, в межах, посвідчених її кадастровим номером).

Доказів для протилежних висновків суду в справу № 925/690/23 не подано.

Позивачем у справу подано копію договору оренди землі від 13.02.2006 (а.с. 18) між Черкаською міською радою та ТОВ «Дніпровторстальмет» строком до 21.11.2054 року стосовно користування земельною ділянкою по вул. Східна, 6 площею 15071 кв.м. , на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна.

За правилами ч.2 ст.120 ЗК в редакції на час укладення цього договору - якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що у відповідності до вказаних редакцій ст. 120 ЗК України від попередніх власників нерухомого майна (які автоматично набували прав користування тією самою земельною ділянкою по вул. Східна, 6 у м. Черкаси) до відповідача також перейшло право користування вказаною земельною ділянкою.

Доказів про те, що він при цьому користувався земельною ділянкою у меншому розмірі, суду з боку відповідача не було надано.

Вищевказаним рішенням у справі № 925/1287/21 (а.с. 25) було встановлено, що попередній власник нерухомого майна по вул. Східна, 6 у м.Черкаси користувався земельною ділянкою за цією адресою без правовстановлюючих документів і тому на підставі ст. 1212 ЦК України з нього за кондикційними зобов`язаннями позивач стягнув борг в сумі 61 844,54 грн. як безпідставно збережених коштів.

Доказів укладення між сторонами договору оренди землі за наслідками придбання відповідачем об`єкта нерухомого майна за вказаною адресою, у справу не подано.

Таким чином, весь період володіння нерухомим майном за адресою вул. Східна, 6 у м. Черкаси відповідач фактично здійснює користування вказаною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке фактичне користування.

Листом від 04.03.2021 №774-01-25 (а.с. 27) Відповідачу повідомлялося про необхідність оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою. Питання не було врегульовано сторонами ні у добровільному, ні у судовому порядку.

Протилежного суду з боку відповідача не доведено і не заперечено.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 22.07.2021 №НВ-9901037512021 (а.с. 28), вбачається, що земельна ділянка площею 1,5071 га кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012, зареєстрована 03.03.2006 (власник Черкаська міська рада), з цільовим призначенням:

11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Таким чином, під належним йому нерухомим майном Відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:001:0012, площею 1,5071 га. без відповідних правовстановлюючих документів та без внесення плати за таке фактичне користування.

Згідно витягу (а.с. 31) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.01.2021 №266, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:001:0012, становить 2742 620,58 грн.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 7 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 11.02 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки (а.с. 32).

Згідно розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 15.02.2021 по 28.07.2021, загальний розмір заборгованості Відповідача становить 36 969,02 грн. (а.с. 33).

Розрахунок боргу перевірено судом та є вірним.

Вказані кошти підлягають до стягнення з відповідача, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Кошти земельного податку та орендної плати зараховуються до місцевих бюджетів.

Позивачем вірно вказано, що оскільки Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, то єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього (як землекористувача) є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Положенням ч. 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди земельної ділянки із земель комунальної власності укладається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. ст. 116, 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Отже виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є автоматичною підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає лише на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Доказів існування між сторонами договірних зобов`язань суду не подано, тому до правовідносин сторін слід застосувати положення ст. 1212 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-п, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, оскільки у даному випадку з моменту набуття права власності на нерухоме майно власник набуває права оренди земельної ділянки під ним, то з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у відповідача виникає обов`язок зі сплати коштів за користування земельною ділянкою на користь власника землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 по справі №922/2060/20 зазначив, що за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Земельна ділянка за адресою вул. Східна, 6 у м. Черкаси площею 15071 кв.м. має кадастровий номер і є сформованою. Доказів користування меншою площею цієї земельної ділянки відповідачем суду не подано.

У разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (позивач просить врахувати при цьому пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20),

В ході розгляду справи судом встановлено, що на час вирішення спору відповідач вже перебував у стані припинення, запис про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено згідно рішення засновників (учасників) від 28.12.2021 року.

Згідно отриманої судом копії вказаного рішення від виконавчого комітету Вінницької міської ради - учасник прийняв саме рішення про припинення ТОВ "Промрента" шляхом ліквідації.

Вимоги кредиторів розглядаються до 28.02.2022.

Позивач звернувся до суду за стягненням спірного боргу 19.05.2023, однак пропуск строку звернення із вимогами до ліквідаційної комісії відповідача не позбавляє позивача права на стягнення спірних коштів.

При цьому суд виходить з наступного:

Частиною 1 статті 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб.

Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України). Така обставина у справі відсутня.

Оскільки запис про припинення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час прийняття рішення не внесено, то відповідач є повністю правоздатною і дієздатною юридичною особою, яка може бути відповідачем у спорі.

При цьому перебування юридичної особи у стані припинення з урахуванням приписів статей 509-601, 604-609 ЦК України не є підставою для припинення зобов`язання відповідача перед позивачем за спірними правовідносинами.

Завершення встановленого строку для звернення кредиторів до ліквідкомісії відповідача не погасили зобов`язання відповідача перед позивачем щодо необхідності сплати коштів за користування земельною ділянкою.

Згідно частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною другою статті 16 ЦК України. Аналогічні положення містить стаття 20 ГК України.

За своїм правовим змістом способи захисту цивільних прав та інтересів, які визначаються законом або договором, можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Ефективний спосіб захисту прав в кінцевому результаті повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

У постанові від 24.11.2020 у справі № 904/2471/19 Великою Палатою Верховного Суду констатовано, що вирішуючи спір, суд у кожній конкретній справі має надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб поновлення порушеного права (інтересу) позивача. Тобто, чи є обраний спосіб захисту порушеного права належним та ефективним для реального відновлення порушеного права.

Позивач до 28.02.2022 не звертався із вимогами до ліквідаційної комісії відповідача щодо стягнення коштів за користування земельною ділянкою, з приводу яких судом вирішується спір.

Лист з вимогами про сплату спірних коштів відповідачу Черкаською міською радою було направлено лише 06.06.2023 (а.с. 41).

За правилами ч. 4 ст. 112 ЦК України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Отже чинним законодавством визначено спосіб погашення вимог позивача на випадок пропуску ним строку звернення до ліквідаційної комісії відповідача, що має місце в даному випадку.

Чинним законодавством не передбачено, що пропуск позивачем строку звернення із його вимогами до ліквідкомісії припиняє зобов`язання відповідача і може бути підставою для відмови в позові про стягнення боргу.

Виходячи зі змісту правовідносин сторін та норм чинного законодавства, якими регулюються питання відповідальності юридичної особи на випадок її ліквідації, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту безпосередньо випливає із закону, відповідає змісту порушеного права (інтересу) та є ефективним, адже вказує на можливість задоволення вимог позивача визначеним законом способом - за рахунок залишку майна боржника.

Отже з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути безпідставно утримувані кошти у розмірі 36 969,02 грн. за користування земельною ділянкою (за кондикційними зобов`язаннями).

З викладених підстав позов підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ст. 129 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради слід також стягнути 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промрента" (ідентифікаційний код 38663822, м. Вінниця, вул. Замостянська, 25 кв. 67) на користь Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) із зарахуванням до міського бюджету м. Черкаси (рахунок №UА608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) -- безпідставно утримувані кошти у розмірі 36 969,02 грн. за користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промрента" (ідентифікаційний код 38663822, м. Вінниця, вул. Замостянська, 25 кв. 67) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) -- 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2023

Суддя Н.М. Спаських