Ухвала

від 11.09.2023 по справі 210/4849/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4849/23

Провадження № 6/210/143/23

У Х В А Л А

іменем України

"11" вересня 2023 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисечко І.В. погоджене з начальником відділу Новіковою О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисечко І.В. звернулась до суду з вищевказаним поданням, за змістом якого просить суд вирішити питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа.

Подання обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 65147262 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-1314/11/0970 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром-Груп» (код ЄДРПОУ: 35810808) в дохід Державного бюджету України 3 518 194,00 грн. Виконавчий лист №2-а-1314/11/0970 виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом надійшов на виконання до відділу ДВС 14.04.2021 року. 15.04.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено сторонам рекомендованим поштовим повідомленням. 15.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, яку внесено до державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта будь-яке нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Державним виконавцем зроблені запити до МВС та ДФС, згідно отриманих відомостей боржник майна не має. Керівник підприємства ОСОБА_1 зухвало чинить перешкоди і злісно не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, на неодноразові виклики державного виконавця не з`являється.

З метою належного виконання рішення суду, державний виконавець просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

В судовому засіданні сторони присутніми не були.

Дослідивши матеріали подання, суд доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, може звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. За переконанням суду обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, в розумінні положення ст. 10 ЦПК України, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. Окрім того, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 за кордон, державний виконавець не надав доказів того, що боржник взагалі має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно бажає та має реальну можливість виїхати за межі України..

У поданні державним виконавцем не вказано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або здійснить такі дії з метою ухилення від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково, так у поданні державний виконавець вказує, що боржнику було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2021 року рекомендованим поштовим відправленням, однак, доказів отримання вказаного відправлення чи повернення його на адресу ДВС, суду не надано.

Крім того, державним виконавцем долучено до подання Акти держаного виконавця від 05 травня 2023 року та 20 липня без зазначення року, в яких державний виконавець Лисечко І.В. вказує, що виходячи за адресою боржника з метою перевірки майнового стану, а саме: АДРЕСА_1 , здійснити перевірку не виявилось можливим так як боржник за вказаною адресою не знаходиться. Зі слів робітників компанія з назвою Правові технології, жодної особи яка має відношення до ТОВ «Фінпром-Груп» вони за цією адресою не зустрічали. Проте, у вказаних Актах відсутні підписи осіб в присутності яких проводився огляд приміщення та які надавали зазначену у Акті інформацію та відсутні дані щодо часу виходу та його складання. Зміст акту не містить відомостей щодо опитаних осіб, акт складено державним виконавцем одноособово, без присутності понятих.

Окрім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долученого державним виконавцем до подання, місце знаходження ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2 , проте державним виконавцем викликів за вказаною адресою не направлялось. Долучені до подання виклики державного виконавця від 05.05.2023 року №76521, від 02.06.2023 року №83272, від 20.07.2023 року №93248, взагалі не містять підтвердження їх поштового відправлення.

З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисечко І.В. погоджене з начальником відділу Новіковою О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Н. Ю. Вікторович