Рішення

від 04.10.2007 по справі 8903-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8903-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2007Справа №2-7/8903-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» (49000, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, пр. Пушкіна, 24; 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, офіс, 517, ідентифікаційний код 24429899)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон» (95010, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 72, кв. 28; 95494, м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Заречна, 1б, ідентифікаційний код 32234322)

Про стягнення 19810,92 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Оршлет С. В., предст., дов. від 01.09.2005 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон» про стягнення 19810,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №656 від 31.07.2006 р. в частині забезпечення температурного режиму перевезення товару, що спричинило зіпсування продукції глибокої заморозки. Позивач зазначив, що загальна сума збитків, яка заподіяна Товариству з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» внаслідок порушення відповідачем своїх обов'язків, складає 19610,92 грн., яку позивач просить стягнути з ТОВ «Бутон» в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 200,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що в договорі перевезення сторонами дата та час завантаження продукції були призначені на 31.07.2006 р. на 13 годин 00 хвилин, однак фактично завантаження почалося в 21 годин 00 хвилин. Крім того, відповідач вказує на порушення часу розвантаження товару, через що ТОВ «Бутон» вважає, що зіпсування продукції відбулося з вини позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

31.07.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бутон» (Перевізник) був укладений договір-заявка №656, згідно з п. 1 якого Замовник, силами вантажовідправника, своєчасно підготовлює товар до перевезення, забезпечує завантаження автомобіля, оформляє необхідний комплект документів на вантаж. Оплату послуг Замовник здійснює не пізніше 7 днів за фактом доставки товару, за умови пред'явлення оригіналів: Договору-заявки, рахунку, акту виконаних робіт, ТТН, податкових накладних. Перевізник забезпечує подачу транспортного засобу за обумовленим маршрутом на наступних умовах:

1. Маршрут перевезення: Дніпропетровськ «Айс» - Дніпропетровськ «Салют» - Сімферополь.

2. Дата та час завантаження: 31.07.2006 р. 13.00.

3. Адреса завантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 189, база «Айс Трейд».

4. Контактна особа при завантаженні: Ліля, Алла 31-04-74 (84).

5. Адреса завантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Запасна, 7, база «Салют», 31.07.2006 р. в 16.00.

6. Контактна особа при завантаженні: Роман, 8-067-568-10-38.

7. Засіб завантаження: механізований, палетними нормами.

8. Найменування вантажу: швидкопсувний вантаж, продукція глибокої заморозки (температура -18 град. С), «Морозиво», «Крабова паличка», «напівфабрикати м'ясні», «креветка».

У випадку, якщо до відвантаження товару з машини температури на датчику вище мінус вісімнадцяти градусів Цельсія, Перевізник сплачує Замовнику штраф 200,00 грн. та відшкодовує повну вартість зіпсованого товару. При цьому вартість фрахту при розрахунку з Перевізником зменшується на суму фрахту.

9. Вага на автомобіль: 19000 кг (брутто). Обсяг: 86 куб. м.

10. Адреса доставки: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 6, Холодокомбінат, дир. Олександр Олександрович 8-050-344-88-44.

11. Дата прибуття автомобіля на склад одержувача: 01.08.2006 р. після 10,00, м. Сімферополь.

12. Вартість фрахту: 3000,00 грн.

У випадку прибуття машини під завантаження із затриманням більше однієї години Перевізник сплачує Замовнику штраф у сумі 50,00 грн. При цьому вартість фрахту при розрахунку з Перевізником зменшується на суму фрахту.

Перевізник несе повну відповідальність за вантаж Замовника під час його транспортування.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем була передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Бутон» продукція для перевезення, про що свідчить наявна в матеріалах справи товарно-транспортна накладна (а. с. 12).

Проте, при прийнятті перевезеного товару було встановлено, що товар був доставлений відповідачем у розмороженому стані. Так, 01.08.2006 р. директором ТОВ «Евроднепр», водієм ТОВ «Бутон», директором ВАТ «Кримхолод», представником ТОВ «Айс Груп», комірником ТОВ «Евроднепр» був складений акт, що при прибутті автомобіля перевізника ТОВ «Бутон» державний номер АК 9852 АЕ зі швидкопсувними продуктами (продукція глибокої заморозки) на всклад ТОВ «Евроднепр» до відвантаження товару з машини, при відкритті дверей рефрижератора автомобіля, температура всередині рефрижератора  склала плюс одинадцять градусів Цельсія. Акт був підписаний вищевказаними особами без будь-яких зауважень.

Наказом генерального директора ТОВ «Евроднепр» А. В. Зеленського №19/1-вн. від 01.08.2006 р. було вирішено провести ревізію доставленого перевізником товару та скласти акт розсортування товару. На адресу відповідача було направлено повідомлення про виклик представника ТОВ «Бутон» для складання та підписання акту розсортування товару, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія журналу вихідної кореспонденції (а. с. 15).

Відповідний акт розсортування товару був складений відповідачем за участю представника Торгово-промислової палати Криму (а. с. 17).

Як свідчить висновок Торгово-промислової палати Криму №О-507 від 11.08.2006 р., який розцінюється судом відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України як належний письмовий доказ у справі, загальна сума заподіяної позивачу матеріальної шкоди за балансовою вартістю (без урахування ПДВ) складає 19610,924 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» на адресу відповідача була направлена претензія №4 від 18.01.2007 р., в якій позивач запропонував ТОВ «Бутон» в добровільному порядку відшкодувати завдані збитки у розмірі 19610,92 грн. та сплатити штраф у сумі 200,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем до часу подачі позову до суду сума збитків відшкодована не була, ТОВ «Евроднепр» звернулося до суду з позовом про стягнення суми збитків в примусовому порядку.

Відповідно до п. 29.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363, швидкопсувні вантажі перевозяться автомобільним транспортом в остиглому, охолодженому, замороженому, швидкозамороженому стані та у свіжому вигляді з урахуванням термінів їх реалізації та відстані перевезень.

Швидкопсувні вантажі перевозяться спеціалізованим рухомим складом (авторефрижераторами) з додержанням температурного режиму, який указано в графах 4 і 5 додатка 18 (п. 29.4 Правил).

Згідно з Додатком №18 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні температура повітря в вантажного просторі рефрижератора в процесі транспортування повинна складати: при перевезенні швидкопсувного вантажу глибокої заморозки – морозива - не вище мінус 14 градусів Цельсія (п. п. 47); швидкозаморожені ягоди, фрукти, вироби для наступної кулінарної обробки - не вище мінус 18 градусів Цельсія (п. п. 46).

Ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник зобов'язаний, у тому числі, забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

П. 29.13 Правил передбачено, що експедирування швидкопсувного вантажу, що перевозиться в автомобілях-рефрижераторах за пломбою вантажовідправника, виконується Перевізником. Перевізник несе відповідальність за цілість пломби при перевезенні, доставку вантажу в установлений термін, а також якість (сортність) вантажу, якщо втрата якості або пониження сортності виникли внаслідок порушення температурного режиму при перевезенні, несправності холодильного устаткування автомобіля-рефрижератора або затримки в дорозі.

Відповідно до розділу 15 Правил у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Як вже було зазначено раніше, на виконання вказаного положення 01.08.2006 р. директором ТОВ «Евроднепр», водієм ТОВ «Бутон», директором ВАТ «Кримхолод», представником ТОВ «Айс Груп», комірником ТОВ «Евроднепр» був складений відповідний акт, з якого вбачається порушення відповідачем температурного режиму перевезення, а саме: на момент відкриття дверей рефрижератора температура всередині вантажного простору складала плюс 11 градусів Цельсія, замість передбаченої договором мінус 18 градусів.

П. 13.4 Правил передбачено, що у пунктах призначення вантажоодержувач має право при прийманні вантажів перевірити їх масу, кількість місць і стан у випадках:

а) прибуття вантажів у пошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) або з пошкодженими пломбами вантажовідправника;

б) прибуття швидкопсувних вантажів з порушенням терміну доставки або з порушенням встановленого цими Правилами температурного режиму при перевезенні.

Згідно з п. 13.6 та 13.7 Правил у випадку, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник та вантажовідправник не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в присутності обох сторін.

Генеральним директором ТОВ «Евроднепр» А. В. Зеленським був виданий наказ №19/1-вн. від 01.08.2006 р. про створення комісії для участі в проведенні ревізії доставленого перевізником товару за участю представника ТПП Криму. Матеріалами справи підтверджується, що не зважаючи на повідомлення позивача, представник ТОВ «Бутон» для проведення експертизи не з'явився.

Враховуючи неявку представника перевізника, експертиза була проведена позивачем за участю представника Торгово-промислової палати Криму, що відповідає положенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966 р., з наступними змінами та доповненнями.

Як було зазначено раніше, Торгово-промислова палата Криму у висновку №О-507 від 11.08.2006 р. зазначила, що загальний розбір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, складає 19610,924 грн.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

    - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

     - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

    - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

    - матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          Матеріали справи свідчать, що заявлена позивачем до відшкодування сума грошових коштів є збитками, оскільки є грошовим виразом вартості зіпсованого з вини відповідача товару.

          Судом встановлена наявність усіх складових частин цивільного правопорушення, через що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон» збитків у розмірі 19610,92 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Суд вважає непереконливими посилання відповідача на порушення ТОВ «Евроднепр» часу завантаження та розвантаження товару, оскільки вказані твердження не підтверджуються належними доказами. Так, судом не може бути прийнятий до уваги складений в одноособовому порядку акт від 01.08.2006 р., оскільки відповідно до п. 15.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні при відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони. Підписи свідків Чумаченко та Лебедь в акті від 01.08.2006 р. не є підтвердженням належного складання акту, позаяк з акту вбачається, що вказані особи не брали участь при його складанні. Більш того, в акті взагалі відсутня будь-яка інформація про зазначених осіб.

          У той же час, суд зазначає, що відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

          Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як вже було зазначено раніше, в п. 8 Договору сторони передбачили, що у випадку, якщо до відвантаження товару з машини температури на датчику вище мінус вісімнадцяти градусів Цельсія, Перевізник сплачує Замовнику штраф 200,00 грн. та відшкодовує повну вартість зіпсованого товару. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Бутон» штрафу у розмірі 200,00 грн., є також правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон» (95010, м. Сімферополь, вул. Ковильна, 72, кв. 28; 95494, м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Заречна, 1б, ідентифікаційний код 32234322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр» (49000, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, пр. Пушкіна, 24; 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, офіс, 517, ідентифікаційний код 24429899) суму збитків у розмірі 19610,92 грн., штраф у сумі 200,00 грн., 198,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.