Рішення

від 04.09.2007 по справі 9121-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9121-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2007Справа №2-28/9121-2007

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія", м. Сімферополь,

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства Республіканської оптово -роздрібної бази "Крим", м. Сімферополь,

про стягнення 1 316,78 грн.

                                                                                                Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Чиханцов І.О. – юрисконсульт, довіреність № 230 від 20.03.2007 р. (к/копія довіреності у справі).

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

     Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія",     м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до    Відкритого акціонерного товариства Республіканської оптово - роздрібної бази "Крим", м. Сімферополь, про стягнення 1 316,78 грн. заборгованості, у тому числі 1 056,32 грн. основного боргу, 93,66 грн. індексу інфляції, 143,03 грн. пені та 3 % річних у розмірі 23,77 грн.

         Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зменшення позовних вимог від 04.09.2007 р., в якому позивач просив зменшити суму пені з             143,03 грн. до 95,82 грн. та уточнив період її стягнення з 16 серпня 2006 р. по 16 лютого 2007 р.

          Також, представник позивача у цьому ж засіданні суду надав документи, витребувані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія" ухвалою господарського суду від 20.07.2007 р., зокрема, представив суду завірені належним чином копії банківських виписок, податкову накладну, видаткову накладну та акт звірки взаємних розрахунків № 00001275.

           Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 22.06.2007 р. та від 20.07.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа  розглядається за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В:

        05 січня 2005 року між сторонами було укладено договір постачання № 24.

        Відповідно до п. 1.1. цього договору з ціллю регулярного забезпечення постачальником (позивачем) потреб замовника (відповідача) у продуктах харчування (товар), постачальник зобов'язувався поставити, а замовник - приймати та оплачувати його.

        Пунктом 4.2. договору передбачені наступні умови оплати: 1).  100 % передоплата товару замовником у формі безготівкового розрахунку протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури від торгового представника постачальника,не враховуючи дня її отримання. Фактом оплати є надходження грошей на розрахунковий рахунок постачальника; 2). Оплата у формі готівкового розрахунку в момент отримання товару на підставі видаткової накладної з належним оформленням прибутково-видаткових документів; 3). Замовник, який працює з постачальником більш ніж місяць, з розсуду постачальника, має можливість отримати товар від постачальника за умовами товарного кредиту на строк не більше п'яти банківських днів з моменту отримання товару.

        Позивачем на виконання умов вищевказаного договору відповідачу за видатковими накладними, наявними у матеріалах справи, було поставлено товар на суму 5 504,16 грн.

        Однак, відповідач у порушення умов даного договору свої зобов'язання  виконав не у повному обсязі. Так, відповідачем за період з 01.01.2005 р. по 13.02.2006 р., було сплачено позивачу 4 283,89 грн., що підтверджено банківськими виписками, наявними у матеріалах справи.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу було направлено досудове попередження від 26.04.2006 р., з вимогою про сплату заборгованості у сумі                1 220,27 грн. на протязі 7 днів з дня отримання попередження.

Відповідач у відзиві на претензію № 42 від 01.06.2006 р. визнав вищевказану суму боргу в розмірі 1 220,27 грн. та зобов'язувався сплатити її у строк до 01.07.2006 р., мотивуючи затримку оплати боргу, тяжким фінансовим становищем.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказану суму основного боргу було визнано відповідачем також в акті звірки взаємних розрахунків № 625 від 26.04.2006 р., підписаному сторонами, зокрема, відповідачем без заперечень.

Однак, відповідач вищевказане зобов'язання у повному обсязі не виконав. Так, 16.08.2006 р. відповідач перерахував позивачу 100,00 грн. основного боргу, що підтверджено банківською випискою від 16.08.2006 р., а 12.03.2007 р. - 63,95 грн. основного боргу, що підтверджено прибутковим касовим ордером та копією фіскального чеку від 12.03.2007 р.

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 1 056,32 грн.

       Пунктом 5.2. данного договору передбачено, що за недотримання строків оплати товару згідно п. 4.2. даного договору, замовник сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

           Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.

За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі               143,03 грн., 3 % річних у розмірі 23,77 грн. та  індекс інфляції у сумі  93,66 грн.

        Однак, як було вказано вище, позивачем було уточнено розмір пені та позивач просив стягнути з відповідача 95,82 грн., яка і підлягає стягненню з останнього.

          У зв'язку з тим, що позивач зменшив суму пені, у зв'язку з її перерозрахунком, то у частині стягнення 47,21 грн. у позові повинно бути відмовлено.

 Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1 269,57 грн. заборгованості, у тому числі 1 056,32 грн. основного боргу, 95,82 грн. пені, 3 % річних в розмірі 23,77 грн. та 93,66 грн. індексу інфляції документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 10.09.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                            

                                                     В И Р І Ш И В:

1).    Позов задовольнити частково.

        2). Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Республіканської оптово -роздрібної бази "Крим" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Бокуна, б. 32,                     р/р 2600701002280 в АТ «Кредитбанк» м. Сімферополь, МФО 324913, ідентифікаційний код 20733153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Кримська продовольча компанія" (95022, АР Крим, м. Сімферополь,   вул. Ж. Дерюгіної, б. 6, р/р 2600530011174 в КФ АТ «ВіЕйБі» банк м. Сімферополь, МФО 308047, ідентифікаційний код 31284550) 1 269,57 грн. заборгованості, у тому числі 1 056,32 грн. основного боргу, 95,82 грн. пені, 3 % річних в розмірі 23,77 грн. та індекс інфляції у сумі  93,66 грн., а також 98,34 грн. державного мита та  113,77 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

        3). В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.