Рішення

від 08.09.2023 по справі 548/1603/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1603/23

Провадження №2/548/444/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Манжос Т.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "НАФКОМ АГРО" про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором б/н , укладеного 01.02.2016 року між ДП НАФКОМ АГРО, в особі директора Нечипоренко Володимира Миколайовича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони та позивачем фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованим АДРЕСА_1 , з другої сторони уклали Договір безоплатного користування нежитловим приміщенням, що знаходиться : АДРЕСА_2 , та в цілому складається з : тамбура Літ. А-1 площею 3,1 кв.м., коридора площею 4,2, основне площею 49,0 кв.м., допоміжне площею 0,7 кв.м,вбиральні 8,1площею кв.м,допоміжне площею кв.м0,9,основне площею 59.9 кв.м,коридор площею 4,3кв.м,роздягальня площею 19.4кв.м,коридор площею53,7 кв.м,коридор площею 1,6 кв.м,допоміжне площею20,6 кв.м,умивальняплощею 1,6 кв.м,вбиральня площею1,6 кв.м.,вбиральня площею1,1 кв.м,тамбур площею 3,0 кв.м,кухня площею 24,2 кв.м,тамбур площею 4,5 кв.м,допоміжне площею1,8 кв.м,допоміжне площею 6,5 кв.м,допоміжне площею 1,6кв.м,допоміжнеплощею 2,6 кв.м,допоміжне площею 6,6 кв.м,основне площею 49,4кв.м,допоміжне площею0,8 кв.м,допоміжне площею0,8 кв.м,допоміжне площею0,9 кв.м,умивальня площею11,9кв.м.,вбиральня площею9,2кв.м.,допоміжне площею5,5кв.м.,основне площею46,6кв.м.,допоміжне площею1,1 кв.м.,коридор площею4,8 кв.м.,коридор площею4,1 кв.м.,тамбур площею2,8 кв.м.,роздягальня площею 10,5кв.м.,коридор площею 9,3кв.м.,основне площею 49,6кв.м.,коридор площею 9,5 кв.м.,роздягальня площею10,3кв.м.,тамбур площею 2,6кв.м.,допоміжне площею 1,3кв.м.,коридорплощею 4,2кв.м., коридорплощею 5,0кв.м.,основне площею46,2 кв.м.,допоміжне площею5,3 кв.м.,вбиральня площею 9,2кв.м.,умивальня площею 12,2кв.м.,длпоміжнеплощею 0,8кв.м.,допоміжне площею1,0кв.м., допоміжнеплощею 0,9 кв.м.,допоміжне площею 6,8 кв.м.,основне площею 6,7кв.м.,тамбур площею 1,6кв.м.,основне площею6,8кв.м.,основне площею 5,6кв.м.,основне площею 6,8кв.м.,допоміжне площею6.7 кв..м.,роздягальня площею 19,2 кв..м.,тамбур площею2,9 кв..м.,коридор площею 4,2кв..м.,коридор площею 4,4 кв..м.,основне площею 49,5 кв..м.,допоміжне площею 0,7кв..м.,вбиральня площею 7,9 кв..м., умивальняплощею 9,8кв..м.,основнеплощею 62,1 кв..м., загальною площею 806,6 кв.м., жилою площею 521,8 кв.м., допоміжною 284,8 кв.м.

На даний час позивач ОСОБА_1 , купив у відповідача дане нежитлове приміщення.

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора для реєстрації нежитлового приміщення, а він усвою чергу усно розяснив, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа державний реєстратор не може зареєструвати нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Тому позивач не має можливості оформити право власності на нього, і йому розяснено державним реєстратором, що питання належності цього приміщення та визнання права власності на нього необхідно вирішувати у судовому порядку.

Згідно технічного паспорта, інвентаризаційна справа № б/н на нежитлове приміщення, виготовленого станом на 03.01.2023 року ФОП ОСОБА_2 вбачається, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у задовільному технічному стані, придатне до подальшої експлуатації та складається з: приміщення Літ.А, загальною площею 806.6 кв.м., корисною площею 806.6 кв.м, площею забудови 1013,9 кв. м.

Відповідно до звіту про оцінку майна, слідує, що ринкова вартість нежитлового приміщення, що розташоване АДРЕСА_2 , загальною площею 806.6 кв.м становить 300 000 грн.

17.07.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

21.08.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадженнята призначено справу досудовогорозглядупосуті.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглянути справу в його відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та за згодою представника позивача ухвалити у справі заочне рішення, відповідно до вимогст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором б/н , укладеного 01.02.2016 року між ДП НАФКОМ АГРО, в особі директора Нечипоренко Володимира Миколайовича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони та позивачем фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованим АДРЕСА_1 , з другої сторони уклали Договір безоплатного користування нежитловим приміщенням, що знаходиться : АДРЕСА_2 , та в цілому складається з : тамбура Літ. А-1 площею 3,1 кв.м., коридора площею 4,2, основне площею 49,0 кв.м., допоміжне площею 0,7 кв.м,вбиральні 8,1площею кв.м,допоміжне площею кв.м0,9,основне площею 59.9 кв.м,коридор площею 4,3кв.м,роздягальня площею 19.4кв.м,коридор площею53,7 кв.м,коридор площею 1,6 кв.м,допоміжне площею20,6 кв.м,умивальняплощею 1,6 кв.м,вбиральня площею1,6 кв.м.,вбиральня площею1,1 кв.м,тамбур площею 3,0 кв.м,кухня площею 24,2 кв.м,тамбур площею 4,5 кв.м,допоміжне площею1,8 кв.м,допоміжне площею 6,5 кв.м,допоміжне площею 1,6кв.м,допоміжнеплощею 2,6 кв.м,допоміжне площею 6,6 кв.м,основне площею 49,4кв.м,допоміжне площею0,8 кв.м,допоміжне площею0,8 кв.м,допоміжне площею0,9 кв.м,умивальня площею11,9кв.м.,вбиральня площею9,2кв.м.,допоміжне площею5,5кв.м.,основне площею46,6кв.м.,допоміжне площею1,1 кв.м.,коридор площею4,8 кв.м.,коридор площею4,1 кв.м.,тамбур площею2,8 кв.м.,роздягальня площею 10,5кв.м.,коридор площею 9,3кв.м.,основне площею 49,6кв.м.,коридор площею 9,5 кв.м.,роздягальня площею10,3кв.м.,тамбур площею 2,6кв.м.,допоміжне площею 1,3кв.м.,коридорплощею 4,2кв.м., коридорплощею 5,0кв.м.,основне площею46,2 кв.м.,допоміжне площею5,3 кв.м.,вбиральня площею 9,2кв.м.,умивальня площею 12,2кв.м.,длпоміжнеплощею 0,8кв.м.,допоміжне площею1,0кв.м., допоміжнеплощею 0,9 кв.м.,допоміжне площею 6,8 кв.м.,основне площею 6,7кв.м.,тамбур площею 1,6кв.м.,основне площею6,8кв.м.,основне площею 5,6кв.м.,основне площею 6,8кв.м.,допоміжне площею6.7 кв..м.,роздягальня площею 19,2 кв..м.,тамбур площею2,9 кв..м.,коридор площею 4,2кв..м.,коридор площею 4,4 кв..м.,основне площею 49,5 кв..м.,допоміжне площею 0,7кв..м.,вбиральня площею 7,9 кв..м., умивальняплощею 9,8кв..м.,основнеплощею 62,1 кв..м., загальною площею 806,6 кв.м., жилою площею 521,8 кв.м., допоміжною 284,8 кв.м.

На даний час позивач ОСОБА_1 , купив у відповідача дане нежитлове приміщення.

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора для реєстрації нежитлового приміщення, а він усвою чергу усно розяснив, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа державний реєстратор не може зареєструвати нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Тому позивач не має можливості оформити право власності на нього, і йому розяснено державним реєстратором, що питання належності цього приміщення та визнання права власності на нього необхідно вирішувати у судовому порядку.

Згідно технічного паспорта, інвентаризаційна справа № б/н на нежитлове приміщення, виготовленого станом на 03.01.2023 року ФОП ОСОБА_2 вбачається, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у задовільному технічному стані, придатне до подальшої експлуатації та складається з: приміщення Літ.А, загальною площею 806.6 кв.м., корисною площею 806.6 кв.м, площею забудови 1013,9 кв. м.

Відповідно до звіту про оцінку майна, слідує, що ринкова вартість нежитлового приміщення, що розташоване АДРЕСА_2 , загальною площею 806.6 кв.м становить 300 000 грн.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхтонеможебути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адресапроживання: АДРЕСА_1 ) до ДП "НАФКОМ АГРО" (кодЄРДПОУ:32249454,адресазнаходження: бульварЛесі Українки,15м.Київ,01133) про визнання права власності на нерухоме майно ,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , право власності на нерухоме майно нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та в цілому складається з : тамбура Літ. А-1 площею 3,1 кв.м., коридора площею 4,2, основне площею 49,0 кв.м., допоміжне площею 0,7 кв.м,вбиральні 8,1площею кв.м,допоміжне площею кв.м0,9,основне площею 59.9 кв.м,коридор площею 4,3кв.м,роздягальня площею 19.4кв.м,коридор площею53,7 кв.м,коридор площею 1,6 кв.м,допоміжне площею20,6кв.м,умивальняплощею 1,6 кв.м,вбиральня площею1,6 кв.м.,вбиральня площею1,1 кв.м,тамбур площею 3,0 кв.м,кухня площею 24,2 кв.м,тамбур площею 4,5 кв.м,допоміжне площею1,8 кв.м,допоміжне площею6,5 кв.м,допоміжне площею 1,6кв.м,допоміжнеплощею 2,6 кв.м,допоміжне площею 6,6 кв.м,основне площею 49,4кв.м,допоміжне площею0,8 кв.м,допоміжне площею0,8 кв.м,допоміжне площею0,9кв.м,умивальня площею11,9кв.м.,вбиральня площею9,2кв.м.,допоміжне площею5,5кв.м.,основне площею46,6кв.м.,допоміжне площею1,1 кв.м.,коридор площею4,8 кв.м.,коридор площею4,1 кв.м.,тамбур площею2,8кв.м.,роздягальня площею 10,5кв.м.,коридор площею 9,3кв.м.,основне площею 49,6кв.м.,коридор площею 9,5 кв.м.,роздягальня площею10,3кв.м.,тамбур площею 2,6кв.м.,допоміжне площею 1,3кв.м.,коридорплощею 4,2кв.м., коридорплощею 5,0кв.м.,основне площею46,2 кв.м.,допоміжне площею5,3 кв.м.,вбиральня площею 9,2кв.м.,умивальня площею12,2кв.м.,допоміжнеплощею 0,8кв.м.,допоміжне площею1,0кв.м., допоміжнеплощею 0,9 кв.м.,допоміжне площею 6,8 кв.м.,основне площею 6,7кв.м.,тамбур площею 1,6кв.м.,основне площею6,8кв.м.,основне площею 5,6кв.м.,основне площею 6,8кв.м.,допоміжне площею6.7 кв..м.,роздягальня площею 19,2 кв..м.,тамбур площею2,9 кв..м.,коридор площею 4,2кв..м.,коридор площею 4,4 кв..м.,основне площею49,5 кв..м.,допоміжне площею 0,7кв..м.,вбиральня площею 7,9 кв..м.,умивальня площею 9,8кв..м.,основнеплощею 62,1 кв..м., загальною площею 806,6 кв.м., жилою площею 521,8 кв.м., допоміжною 284,8 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08.09.2023 року.

Суддя : О.В. Коновод