Вирок

від 11.09.2023 по справі 949/1308/23

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1308/23

Провадження №1-кп/949/232/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023181110000114 від 01 травня 2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2023 року близько 23:00 години, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5 , під час воєнного стану введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та керуючись метою особистого збагачення, маючи умисел та єдиний злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном, відкрили двері запасного виходу та проникли до приміщення магазину «Торговий центр», що розташований по вулиці Незалежності, 72, в селі Осова Сарненського району, який належить «Бережницькому споживчому товариству». Тоді ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 зламали із опалювальної системи 4 секції чавунних батарей радянського виробництва із 7 секціями кожна, вартістю 1610 гривень та винесли їх на коридор магазину для подальшого викрадення. В той час, коли ОСОБА_4 ще знаходився в приміщенні магазину, ОСОБА_5 також відкрутив від стіни електричний лічильник марки «2301 АПЗ 8000 imp/kW-h 3x220/380 V 5(120) А 50 HZ» вартістю 1000 гривень та рубильник марки «Sсhneider Elektric ВА63 230В С16», вартістю 219 гривень 19 копійок, які також залишили в магазині для подальшого викрадення.

Продовжуючи свою злочинну діяльність охоплену єдиним злочинним наміром, 14 квітня 2023 року ОСОБА_4 знову проник до магазину «Торговий центр», знаючи що там знаходяться попередньо зламані та підготовлені до викрадення 4 секції чавунних батарей та повитягував їх на вулицю, таким чином міг розпоряджатись ними на власний розсуд. 18 квітня 2023 року ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний умисел на крадіжку, повторно проник до приміщення магазину, де також викрав лічильник марки «2301 АПЗ 8000 imp/kW-h 3x220/380 V 5(120) А 50 HZ» та рубильник марки «Sсhneider Elektric ВА63 230В С16», завідомо знаючи, що ОСОБА_5 їх відкрутив та залишив там для подальшого викрадення, таким чином виступив виконавцем у вчиненні злочину.

Крім того, 27 квітня 2023 року близько 03:00 години, ОСОБА_4 , повторно, під час воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та керуючись метою особистого збагачення, маючи умисел та єдиний злочинний намір на незаконне заволодіння чужим майном, відкрив двері запасного виходу та проник до приміщення магазину «Торговий центр», що розташований по вулиці Незалежності, 72, в селі Осова Сарненського району, який належить «Бережницькому споживчому товариству». Після чого ОСОБА_4 зламав із опалювальної системи 3 чавунні батареї радянського виробництва із 13 секціями кожна, вартість яких становить 2242,50 гривень та витягнув їх на вулицю. Таким чином, міг розпоряджатись ними на власний розсуд.

Будучи допитаним в ході судового розгляду в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 свою вину у скоєному вищевказаному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що шкодує про вчинене, зробив для себе належні висновки, обіцяв, що більше такого не повториться та запевнив суд, що бажає відшкодувати повністю потерпілій стороні завдану матеріальну шкоду.

До початку розгляду справи від представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України без її участі. Майнова шкода їй не відшкодована. З приводу міри покарання обвинуваченого, покладається на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .

Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено повністю, а тому суд кваліфікує його дії: за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як тяжкий злочин.

Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він раніше не судимий (а.п.70), на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває (а.п.69), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.68).

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , що передбачена ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України щодо обвинуваченого, не встановлено.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Тому визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Суд приймає до уваги також те, що обвинувачений повністю визнавши свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та надав показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, які були логічними і послідовними, що свідчить про його небайдужість щодо наслідків, які настали від вчиненого кримінального правопорушення. Крім того, судом враховується думка прокурора, думка представника потерпілої юридичної особи, яка не наполягала на його суворості та ізоляції від суспільства та вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. Разом із тим, враховуючи характеризуючі дані про винну особу, його поведінку до і після вчинення злочину, а також те, що він частково відшкодував заподіяну шкоду та щиро розкаявся, суд вважає, що обвинувачений не становить небезпеки для суспільства, а його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченого, сприяти виправленню та попередженню у вчиненні ним нових злочинів.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

Майнова шкода частково відшкодована.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому на стадії судового розгляду не обирався.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального Кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Керуючись ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 Кримінального Кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

- 1 (один) лічильник марки «2301 АПЗ» з маркуванням 8000 imp/kW-h 3x220/380 V 5(120) А 50 HZ та 1 (один) рубильник (електричний комутаційний апарат) марки «Schneider Electric» з маркуванням ВА63 230В СІ6, які упаковано до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ WAR1643660» та передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області - повернути власнику «Бережницькому споживчому товариству»

- 4 чавунні батареї розмірами 69x57 см та 3 чавунних батареї розмірами 120x57 см, які передано представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку - повернути власнику «Бережницькому споживчому товариству».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області ОСОБА_1 .