Рішення

від 07.08.2006 по справі 10872-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10872-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2006Справа №2-15/10872-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемет”, м. Єнакієве

До відповідача Приватної фірми „Семта”, м. Керч

Про стягнення 39 584, 02 грн.

                                                                                                                Суддя І.А.Іщенко

представники:

Від позивача – Кітаєв С. М., представник за довіреністю № 3 від 04.07.2006 р., у справі.  

Від відповідача – Юшкевич С.В. - ліквідатор

Обставини справи: Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемет” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Приватної фірми  „Семта” про стягнення 39 584, 02 грн., у тому числі: основного боргу -   24647,49 грн., індекс інфляції – 13374, 97 грн., 3 % річних - 1561, 56 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що згідно листа за № 5 від 22.01.2004 р. на підставі заявки № 8 від 22.01.2004 р. Приватної фірми «Семта» про постачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Млин-сервіс» двух вагонов цементу марки ШПЦ-400, ТОВ „Цемет”, не будучи виробником необхідної продукції, доручив відвантаження цементу марки ШПЦ-400 в кількості двох вагонів виробникові – ВАТ «Донцемент», згідно наявного договору між позивачем і вантажовідправником. 24.01.2004 р. вказана заявка ВАТ «Донцемент» виконана, що підтверджується залізничними накладними: № 50221382 № 50221381, а також розхідною накладною № РН-000028 від 26.01.2004 р.       

Для створення розрахунків за поставлену продукцію позивачем виставлений рахунок   № АС-0000028 від 28.01.2004 р. на суму 27847,49 грн., який відповідачем сплачений не в повному об'ємі, що підтверджується банківськими виписками від 22.06.2004 р., від 23.06.2004 р., від 17.03.2005 р., від 30.09.2005 р., від 06.01.2006 р. У банківських виписках від 30.09.2005 р., від 17.03.2005 р., від 23.06.2004 р., від 06.01.2006 р. в призначенні платежу вказаний  договір № 69 від 16.10.2003 р., який сторонами ніколи не був укладений і, оскільки між сторонами відсутні інші господарські відносини, сплачена сума була віднесена в рахунок погашення наявного боргу. На день розгляду спору сума боргу складає 24647,49 грн.

У відзиві на позов за № 01/08-06 від 01.08.2006 р. ліквідатор проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.10.2005 р. по заяві ТОВ «Донбассуглепоставка» у відношенні Фірми «Семта» порушено провадження по справі про банкрутство. Оголошення про порушення справи про банкрутство Фірми «Семта» опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 24 від 04.02.2006 р., у якому встановлений 30-денний термін для подачі вимоги кредиторів. Вимоги позивач у вказаний термін не заявив. Також, відповідно пункту 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх подачі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений термін є граничним і відновленню не підлягає.

Справа розглядається відповідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України по наявним у неї матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ „Цемет” і ПФ «Семта» у січні 2004 р. були встановлені договірні відносини шляхом  прийняття к виконанню заявки № 8 від 22.01.2004 р. ПФ «Семта»  на постачання в адресу ТОВ «Млин-сервіс» двох вагонів цементу марки    ШПЦ - 400. (а.с. 6). Позивач, не будучи виробником необхідної продукції, листом № 5 від 22.01.2004 р. доручив відвантаження цементу марки ШПЦ-400 в кількості двох вагонів виробникові ВАТ «Донцемент». Заявка ВАТ «Донцемент» була виконана і 24.01.2004 р. двома вагонами № 23713589 і № 23635428, було відвантажено в адресу ТОВ «Млин-сервіс» 128 тонн цементу марки ШПЦ 111/А-400, що підтверджується залізничними накладними № 50221382 і № 50221381., а також витратною накладною № РН-000028 від 26.01.2004 р. (а.с. 10,11)

Для оплати позивачем був виставлений рахунок № СФ-0000028 від 28.01.2004 р. (а.с.8) за поставлену продукцію на суму 27847,49 грн., який відповідачем був сплачений частково в сумі 3200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 22.06.2004 р., від 23.06.2004 р., від 17.03.2005 р., від 30.09.2005 р., від 06.01.2006 р. У банківських виписках від 30.09.2005 р., від 17.03.2005 р., від 23.06.2004 р., від 06.01.2006 р. в призначенні платежу вказано договір № 69 від 16.10.2003 р., який сторонами ніколи не був укладений і, оскільки між сторонами відсутні інші господарські відносини, сплачена сума була віднесена в рахунок погашення наявного боргу (а.с. 12-16)

Гарантійним листом № 81 від 26.07.2005 р. відповідач зобов'язався погасити заборгованість, проте до теперішнього часу борг в повному об'ємі не погашений і на день розгляду спору сума боргу складає 24647,49 грн. (а.с. 17), що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.  

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги, що судом  під час розгляду наявності  заборгованості ТОВ „Семта” за отриману продукцію  встановлена належним чином підтверджена у розмірі 24647,49 грн., а тому вона підлягає стягненню (а.с.10)

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення індексу інфляції у розмірі 13374,97 грн., 3 % річних 1561,56 грн. (а.с.19,18)   

Відповідно до частин 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно цієї статті грошове зобов'язання складається також із грошової суми, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством, у зв'язку з чим грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто індекс інфляції є компенсацією у зв'язку знеціненням грошових коштів, а річні – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і вказані нарахування не можуть розцінюватися як відповідальність за порушення зобов'язань та у зв'язку з цим вимоги статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на нарахування індексу інфляції та річних не застосовуються.

Також така думка викладена у інформаційному листу Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення індексу інфляції за період з 24.01.2004 р. по 01.06.2006 р. у сумі 13374,97 грн. та 3% річних за той же період у розмірі 1561,56 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За приписами  статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Витрати по оплаті держмита та  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті   49  Господарського процесуального кодексу   України.  

з врахування Керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85  Господарського Процесуального Кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватної фірми „Семта”, 98300, м. Керч, вул. Щорса, 42/2, (р/р 260043504901 у Феодосійському відділенні СФ ЗАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» МФО 384544, ЗКПО 22294323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Цемет” 86402 Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Марата, 1, (р/р 26007308190001 в Горловськой філії  КБ Приватбанк, МФО 335515, ЗКПО 31131783) 24647,49 грн. основного боргу, 13374,97 грн. – інфляції, 1561,56 грн. – 3 % річних, 395,83 грн.  держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.