Рішення

від 09.10.2007 по справі 9737-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9737-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2007Справа №2-28/9737-2007

За позовом – Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ,

до відповідача – Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Рассвет»,                    с. Іванівка Сакського району,  

про стягнення 73 574,33 грн.

                                                                                            Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Рудой М.В. – представник по довіреності № 16/41-07 від 04.06.2007 р. (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

         Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Рассвет», с. Іванівка Сакського району, про стягнення 73 574,33 грн. заборгованості, у тому числі 49 199,35 грн. основного боргу, 4 096,35 грн. пені, 3 % річних у сумі 4 144,39 грн. та індексу інфляції в розмірі 16 134,24 грн.

         Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

         Також, представник позивача надав суду заяву, в якій просив залучити до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на вірну юридичну адресу відповідача: 96575, АР Крим, Сакський район,  с. Іванівка, вул. Леніна, 1, СВК «Рассвет».

         Відповідач явку свого представника у засідання суду втретє не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 13.07.2007 р., від 06.09.2007 р. та від                 24.09.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.

       Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.

          Строк вирішення спору було продовжено у порядку ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів у справі.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В:

        04.12.2000 року між сторонами був укладений договір № 1-123фл фінансового лізингу.

         Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 даного договору предметом даного договору є придбання лізингодавцем (позивачем) майна та передача його у платне користування лізингоодержувачеві (відповідачу) на умовах фінансового лізингу. Перелік майна, назва заводів – виробників, кількість, ціна і вартість майна, яке передається в лізинг наведені у Додатках до цього договору (кількість, ціна і вартість майна, яке передається в лізинг).

         Строк лізингу складає 5,5 років з дати, вказаної у Акті прийому – передачі.

         Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, згідно додатку № 1 до вищевказаного договору було передано майно на суму 86 848,00 грн. (з ПДВ), що підтверджено актом № 8 приймання – передачі сільськогосподарської техніки від 26.03.2001 р., підписаним обома сторонами.

Пунктом 2.4. цього договору передбачено, що лізингоодержувач (відповідач) зобов'язувався, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

За даними позивача, відповідач, за період користування технікою з 26.03.2001 р. по 22.06.2007 р., повинен був сплатити позивачу 70 563,33 грн. боргу.

           Однак,  відповідач свої зобов'язання виконав не повному обсязі та не своєчасно, а саме, відповідачем було сплачено лише 21 363,98 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості відповідача (арк. справи - 10).

       Так, станом на 22.06.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 49 199,35 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно з ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

        Пунктом 8.4. даного договору передбачено, що за порушення строків оплати лізингових платежів або передачі, а також прийому майна винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, але не більше пені, передбаченої діючим законодавством України.

       Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

        Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       Тому, відповідачу нараховано пеню у розмірі 4 096,35 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 4 144,39 грн. та індекс інфляції у сумі 16 134,24., які і підлягають стягненню з відповідача.

 Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 73 574,33 грн. заборгованості, у тому числі 49 199,35 грн. основного боргу, 4 096,35 грн. пені, 16 134,24 індексу інфляції та 3 % річних у сумі  4 144,39 грн., документально встановлений. Він підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 15.10.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                   

В И Р І Ш И В:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Рассвет»                    (96575, АР Крим,  Сакський район, с. Іванівка, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний           код 03759702, р/р 26008430721001 ОПЕРО КДБ «Україна» м. Сімферополь, МФО 324214) на користь Відкритого акціонерного товариства  Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, р/р 26006303003659 в АКБ «Трансбанк» м. Київ, МФО 300089, ідентифікаційний код 30401456) 73 574,33 грн. заборгованості, у тому числі 49 199,35 грн. основного боргу, 4 096,35 грн. пені, 16 134,24 індексу інфляції та 3 % річних у сумі 4 144,39 грн., а також 735,74 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.