ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2023 року Справа № 160/9309/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17897,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач здійснювала адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.09.2013 № 1948, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 25.12.2014 згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі відповідної заяви. Протягом 2014-2022 рр. позивач не здійснювала адвокатську діяльність, тому вважає відсутніми підстави для нарахування і сплати єдиного внеску. У період з 16.03.2015 до 01.09.2015, з 12.11.2015 до 05.01.2017, з 10.01.2017 до 31.08.2017 та з 01.09.2017 позивач була працевлаштована, відповідно, єдиний внесок за неї сплачували роботодавці. Вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022 вона не отримувала. Про існування оскаржуваної вимоги позивачу стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 71189218 з примусового виконання зазначеної вимоги, відкритого 06.03.2023. Позивач вважає оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у сторін.
16.05.2023 до суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.
23.05.2023 надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з доданими до нього документами, у тому числі витребуваними судом доказами. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що за даними інформаційних систем ДПС України державна реєстрація ОСОБА_1 здійснена кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області (рішення від 09.12.2008 № 11, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю від 13.09.2013 № 1948). У податкових органах ОСОБА_1 взята на облік 29.09.2014 за № 6888, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (ОПФ 94, ознака незалежної професійної діяльності адвокат) на підставі поданих заяв за формою 5-ОПП, 1-ЄСВ та документів про право на заняття адвокатською діяльністю. Станом на 18.05.2023 стан платника ОСОБА_1 змінено на підставі поданої нею заяви 8-ОПП про реорганізацію або ліквідацію платника податків від 12.02.2015. Заяву 7-ЄСВ про зняття з обліку платника єдиного внеску ОСОБА_1 до податкових органів не подано. З метою контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами-підприємцями Державною податковою службою України впроваджено автоматичне нарахування сум єдиного внеску, які щоквартально відображуються в інтегрованій картці платника (ІКП) за кодом бюджетної класифікації 71040000. Загальна сума нарахувань в ІКП ОСОБА_1 за кодом 71040000 за 2017-2020 рр. становить 17897,66 грн (за 2017 рік 8448,00 грн, за І квартал 2018 року - 2457,18 грн; за ІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн; за ІІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн; за січень 2020 року - сумі 1039,06 грн; за червень 2020 року - сумі 1039,06 грн). У зв`язку з наявністю у позивача заборгованості з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022 на суму 17897,66 грн.
23.05.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів, яке ухвалою суду від 29.05.2023 задоволено частково, витребувано у позивача відомості про розмір щомісячно утриманих та сплачених за неї роботодавцем до бюджету сум єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 до 31.12.2020.
06.06.2023 надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витребуваних доказів.
Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечень до суду не надходило. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області 13.09.2013 було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1948. Право на адвокатську діяльність зупинено з 25.12.2014 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі поданої адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України.
29.09.2014 ОСОБА_1 було взято на облік платника ЄСВ як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність. У доданих до відзиву ідентифікаційних даних платника податку містяться відомості про дату зняття ознаки незалежної професійної діяльності - 12.02.2015.
03.08.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403 стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску становить 17897,66 грн.
До відзиву було додано, зокрема, копію зазначеної вимоги про сплату боргу (недоїмки), копію конверту, в якому її було надіслано ОСОБА_1 та повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти про причину повернення «за закінченням терміну зберігання».
Податковий борг виник внаслідок несплати єдиного соціального внеску за 2017-2020 рр. та був нарахований: за 2017 рік у сумі 8448,00 грн з терміном сплати до 02.05.2018; за І квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.04.2018; за ІІ квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.07.2018; за ІІІ квартал 2018 року 2457,18 грн з терміном сплати до 19.10.2018; за січень 2020 року у сумі 1039,06 грн з терміном сплати до 21.04.2020; за червень 2020 року у сумі 1039,06 грн з терміном сплати до 20.07.2020.
06.03.2023 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бакун А.Д. було відкрито виконавче провадження № 71189218 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022 про сплату боргу (недоїмки) про стягнення з ОСОБА_1 17897,66 грн.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, з 12.11.2015 до 05.01.2017 ОСОБА_1 була працевлаштована в Аулівській селищній раді спеціалістом-юристконсультом; з 10.01.2017 до 31.08.2017 секретарем у Комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кам`янської міської ради; з 01.09.2017 позивач працевлаштована у Кам`янському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5, форма ОК-7) за ОСОБА_1 як за найманого працівника єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцями у періоди: січень 2017 року - виконавчим комітетом Аулівської селищної ради (код ЄДРПОУ 41042094); січень-серпень 2017 року Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 23928851); вересень 2017 року-березень 2023 року Кам`янським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код ЄДРПОУ 39775488).
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України працівником є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
За змістом пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
За змістом статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній з 01.01.2017) єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність, як незалежну професійну діяльність. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, адвокатської діяльності, як незалежної професійної діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску.
Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відтак, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
З урахуванням зазначених нормативно-правових положень можна дійти висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Наведене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 05.11.2018 у справі № 820/1538/17, від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 05.03.2020 у справі № 824/509/19-а, від 18.11.2021 у справі № 520/6094/19, від 19.12.2022 у справі №640/9262/19, від 07.02.2023 у справі № 440/1408/19.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що право ОСОБА_1 на адвокатську діяльність було зупинено з 25.12.2014 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати
ОСОБА_1 12.11.2015 до 05.01.2017 перебувала у трудових відносинах з Аулівською селищною радою, з 10.01.2017 до 31.08.2017 - з Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кам`янської міської ради, з 01.09.2017 з Кам`янським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно з архівною довідкою, виданою 01.06.2023 Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кам`янської міської ради, ОСОБА_1 за період січень-серпень 2017 року нараховувалася заробітна плата, з якої вираховувався єдиний соціальний внесок.
Відповідно до архівних відомостей Кам`янського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 31.12.2017, 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020 позивачу за період вересень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року нараховувалася заробітна плата, з якої вираховувався єдиний соціальний внесок.
Відповідачем не надано до суду будь-яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач здійснювала у період 2017-2020 рр. незалежну професійну діяльність як самозайнята особа та отримувала дохід від такої діяльності.
Враховуючи те, що позивач була найманим працівником і роботодавець сплачував за неї єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, доказів здійснення позивачем адвокатської діяльності у відповідний період та отримання позивачем доходів від провадження адвокатської діяльності як незалежної професійної діяльності, судом не встановлено, а наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу, - нарахування суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 17897,66 грн за період 2017-2020 рр. згідно з оскаржуваною вимогою є протиправним.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що складена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17897,66 грн, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Під час розгляду даної справи судом встановлено безпідставне нарахування Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області єдиного внеску в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 у період з 19.04.2018 до 20.07.2020 (за 2017 рік, І-ІІІ квартали 2018 року, січень та червень 2020 року), що мало наслідком протиправне формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022.
При цьому суд зазначає, що у разі скасування вимоги про сплату боргу контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність привести облікові дані позивача у відповідність із дійсним станом розрахунків з бюджетом, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення суми недоїмки в сумі 17897,66 грн.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем було сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви у сумі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.2971816203.1 від 28.04.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0308128-0403У від 03.08.2022, у сумі 17897,66 грн (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 66 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.
Повний текст рішення складено 08.09.2023.
Суддя В.В. Рянська
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2023 |
Оприлюднено | 14.09.2023 |
Номер документу | 113398582 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рянська Вікторія В'ячеславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рянська Вікторія В'ячеславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рянська Вікторія В'ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні