Рішення

від 12.09.2023 по справі 200/2870/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року Справа№200/2870/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

21.06.2023 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного правління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.05.2023 року №056650008075; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спеціального (пільгового) стажу період роботи на посаді тракториста-машиніста періоди вказані в уточнюючій довідці № 16 від 15.12.2022 року, а саме період з 01.02.1988 по 26.01.1993 у ТОВ Райагрохім КВ та в довідці №21 від 16.12.2022 року, а саме за періоди з 12.11.2007 по 11.12.2008, 07.04.2009 по 01.11.2022 у ПП Агрофірма Котліно; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 12.05.2023 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення із врахуванням висновків суду по даній справі; судові витрати стягнути з Відповідача на користь Позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування періодів роботи з 01.02.1988 по 26.01.1993, 12.11.2007 по 11.12.2008, 07.04.2009 по 01.11.2022 протиправними та такими, що порушують його конституційні права, оскільки в трудовій книжці позивача наявні всі необхідні записи для призначення пільгової пенсії.

Ухвалою суду 26.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області позовні вимоги не визнає, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 19.05.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи. До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 01.02.1988 по 26.01.1993, 12.11.2007 по 11.12.2008, 07.04.2009 по 01.11.2022 оскільки відсутня уточнююча довідка у відповідності до Порядку №637. Крім того, в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплату страхових внесків у період 12.11.2007 по 11.12.2008, 07.04.2009 по 01.11.2022.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відзиву до суду не надало.

При цьому суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов`язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Аналізуючи обов`язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).

Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».

З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

12.05.2023 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішенням Головного правління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.05.2023 №056650008075 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відмова була обґрунтована тим, що страховий стаж особи 38 років 4 місяці 27 днів зараховано по 31.03.2003 року в тому числі пільгового стажу - 9 років 7 місяців 5 днів. До пільгового стажу не враховано періоди роботи на посаді тракториста з 01.02.1988 по 26.01.1993, з 12.11.2007 по 11.12.2008, 07.04.2009 по 01.11.2022, оскільки уточнюючі довідки № 21 від 15.12.2022 та № 16 від 15.12.2022 не відповідають пункту 20 постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 (відсутнє посилання на пункт 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, періоди роботи мають бути підтверджені первинними документами та час виконання роботи, на підставі яких видано зазначені довідки , а не накази на прийняття та звільнення). Також необхідно надати уточнюючі документи що підприємства ТОВ "Райагрохім КВ" та ПП "Агрофірма Котліно" зайняті у сільсько-господарському виробництві.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 у період з 01.02.1988 по 26.01.1993 позивач працював на посаді тракториста-машиніста в Красноармійське районне п/о «Сільгоспхімія» (запис 1-3); у період з 12.11.2007 по 11.12.2008 та з 07.04.2009 по 03.11.2022 позивач працював на посаді тракториста-машиніста в приватному підприємстві «Агрофірма «Котліно» (запис 23-24, 26-28).

Архівними довідками Покровської міської військово-цивільної адміністрації Донецької області від 25.01.2023 № 01/29-099, 01/29-100 підтверджено, що у період з січня 2001 року по вересень 2004 року та с жовтня 2004 року по серпень 2007 року позивач отримував заробітну плату у ВАТ «Красноармійський Райснаб».

Згідно з довідкою товариства з обмеженою відповідальністю « Райагрохім КВ» від 15.12.2022 №16 підтверджено, що у період 01.02.1988 по 26.01.1993 ОСОБА_1 працював на посаді тракториста-машиніста.

Довідкою приватного підприємства «Агрофірма «Котліно» від 15.12.2022 №21 підтверджено, що у періоди з 12.11.2007 по 11.12.2008 та з 07.04.2009 по 03.11.2022 позивач працював на посаді тракториста-машиніста.

Відповідно до довідки товариства з обмеженою відповідальністю « Райагрохім КВ» від 15.12.2022 №15 у період з 01.02.1988 по 26.01.1993 ОСОБА_1 працював на посаді тракториста-машиніста. На підставі Наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України № 283 від 11.10.1993 року Красноармійське районне п/о «Сільгоспхімія» перейменовано в Красноармійське державне підприємство по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» (Наказ № 17 від 31.03.1994 року). На підставі наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України № 1217 від 21.03.1996 року «Райагрохім» Красноармійського району перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Красноармійський Райагрохім» (Наказ № 39 від 1.04.1996 року). На виконання Закону України «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство «Красноармійський райагрохім» з 6.04.2011р. перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Красноармійський райагрохім» згідно протоколу №15 загальних зборів акціонерів від 28.03.2011 року. На виконання Закону України «Про ТОВ» Приватне акціонерне товариство «Красноармійський райагрохім» 05.07.2019 реорганізовано шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю « Райагрохім КВ» згідно протоколу №45 загальних зборів акціонерів від 28.07.2018 року.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємств та громадських організацій колективне сільськогосподарське підприємство «Красноармієць» (код ЄДРПОУ 00848256) вид діяльності вирощування картоплі, овочевих та баштанних культур.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємств та громадських організацій Красноармійськ «Райпостач» (код ЄДРПОУ 00901915) має основний вид діяльності КВЕД 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур. Інші види діяльності: Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту, Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

В силу приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 29 років (при зверненні з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року), з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 392/1846/15-а та від 08 квітня 2020 року у справі № 469/1193/16-а.

За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 (далі - Порядок № 18-1).

Відповідно до пункту 3 цього Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

За пунктом 6 Порядку основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 7 Порядку).

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи (п. 11 Порядку №18-1).

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (п. 15 Порядку № 18-1).

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.92 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Наказом Міністерства праці України за № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Положення пункту 1.5 Інструкції вказують, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, не може впливати на його особисті права.

Отже, основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки, бухгалтерських документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 у період з 01.02.1988 по 26.01.1993 позивач працював на посаді тракториста-машиніста в Красноармійське районне п/о «Сільгоспхімія» (запис 1-3); у період з 12.11.2007 по 11.12.2008 та з 07.04.2009 по 03.11.2022 позивач працював на посаді тракториста-машиніста в приватному підприємстві «Агрофірма «Котліно» (запис 23-24, 26-28).

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що позивачу до

Пільгового стажу роботи з 01.02.1988 по 26.01.1993, 12.11.2007 по 11.12.2008, 07.04.2009 по 01.11.2022.

Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоди його роботи з 12.11.2007 по 11.12.2008 та з 07.04.2009 по 01.11.2022 суд зазначає наступне.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на включення до пільгового стажу періоди роботи з 12.11.2007 по 11.12.2008 та з 07.04.2009 по 01.11.2022.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Тобто, реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.

Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

Крім цього, відповідачі не скористалися правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Будь-яких повідомлень щодо недостатності документів долучених до заяви про призначення пенсії позивач не отримував.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області недотримався Порядку № 637 та прийшов до передчасного висновку про відмову в призначенні пенсії за віком п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.05.2023 року №056650008075.

Суд з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних визнавши протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 19.05.2023 року №056650008075та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12.05.2023 з зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи з 01.02.1988 по 26.01.1993, з 12.11.2007 по 11.12.2008 та 07.04.2009 по 01.11.2022 на посаді тракториста-машиніста.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн. відповідно до квитанції від 21.06.2023.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З матеріалів справи встановлено, що позов подано через систему «Електронний суд». До позовної заяви долучено квитанцію від 21.06.2023 про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, суд зазначає, що за подання цього позову позивачу з урахування коефіцієнту пониження слід було сплатити судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 858,88 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 214,72 грн., суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, місто Суми, вулиця Берестовська, будинок 1, код ЄДРПОУ 21108013) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 19.05.2023 року №056650008075.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, місто Суми, вулиця Берестовська, будинок 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком від 12.05.2023 з зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи з 01.02.1988 по 26.01.1993, з 12.11.2007 по 11.12.2008 та 07.04.2009 по 01.11.2022 на посаді тракториста-машиніста.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, місто Суми, вулиця Берестовська, будинок 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 858,88 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано 12 вересня 2023 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв