Ухвала

від 11.09.2023 по справі 280/7063/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

11 вересня 2023 року Справа № 280/7063/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 (далі відповідач) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

1. Відповідно до частини другої статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Ознайомившись з позовною заявою суддя встановив, що її викладено російською мовою.

Поряд з цим, згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Положеннями статті 15 КАС України та статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом судочинство здійснюється державною мовою, це правило також стосується і дій учасників судового процесу.

Учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Це право може бути реалізоване ними шляхом подання заяв, надання пояснень, виступу в суді і заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Однак, при цьому такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.

Водночас, відповідний судовий процес може бути ініційований шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською мовою.

І тільки в подальшому, під час власне самого судового процесу, його учаснику гарантується право на використання рідної мови або мови, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.

Аналогічний за своєю суттю висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №520/6952/19 та врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

2. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, у пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення наказу від 29.10.2021 №49/03-02 про заміну адвоката Балкового Р.Л.

Водночас, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 04.09.2023, тобто більш ніж через півтора роки після винесення наказу від 29.10.2021 №49/03-02 про заміну адвоката Балкового Р.Л., тобто поза межами строку, передбаченого ст. 122 КАС України.

Відповідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, при цьому підстав для такого поновлення не наводить.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні причини його пропуску та надавши відповідні підтверджуючі документи.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: позовної заяви, викладеної державною (українською) мовою, та її копії для надсилання відповідачу; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду. Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЮ.В.Калашник