Рішення

від 07.09.2023 по справі 400/1666/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 р. № 400/1666/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Шаталова А.Ф., представників відповідача Слюсаренко О.В. і Шевцової Ж.А. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2021 № 797514290701, № 797614290701, № 797814290701,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 22.09.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 797514290701;

визнати протиправним та скасувати прийняте 22.09.2021 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 797614290701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 878 588,75 грн, з яких 3 902 871 грн податкове зобов`язання, 975 717,75 грн штраф;

визнати протиправним та скасувати прийняте 22.09.2021 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 797814290701.

На обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, зокрема, на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Крім того, Товариство зауважило, що перевірку було проведено незаконно, тому її результати не можуть бути підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень (т. 2, арк. 199-205).

Управління позов не визнало з підстав, вказаних у відзиві (т. 3, арк. 18-31). Також відповідач подав окремі пояснення щодо наявності законних підстав для проведення перевірки позивача (т. 3, арк. 47-56).

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

У судовому засідання представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила відмовити в його задоволенні.

Як встановлено судом, з 15.07.2021 до 11.08.2021 Управління, з посиланням на підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статтю 75, статтю 77, пункт 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, провело документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.07.2019 до 31.03.2021, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 до 31.03.2021, результати якої оформило актом від 18.08.2021 № 6010/14-29-07-01/03764809 (далі Акт, т. 1, арк. 58-170).

Згідно з Актом, перевіркою було встановлено, зокрема:

1.Порушення Товариством пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єктом оподаткування податком на прибуток на загальну суму 21 620 415 грн.

2.Порушення Товариством пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку до додану вартість на 3 995 439 грн, у тому числі: за лютий 2020 року на 630 227 грн, за квітень 2020 року на 3 365 212 грн.

3.Порушення Товариством пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України неподання до контролюючого органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

22.09.2021 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. № 797514290701 (арк. 200-201), яким, на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, зменшило від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 21 620 415 грн.

2. № 797614290701 (арк. 202-203), яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзац перший пункту 123.1, пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Товариства з податку на додану вартість на 4 994 298,75 грн, з яких 3 995 439 грн податкове зобов`язання, 998 859,75 грн штраф. Це податкове повідомлення-рішення позивач оскаржує в частині.

3. № 791814290701 (арк. 206-207), яким, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, абзаців першого, другого пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, наклало на Товариство штраф у сумі 5 100 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковим повідомленням-рішенням, відповідно до підпункту 14.1.157 Податкового кодексу України, є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як вказано у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до чинної у вересні 2021 року (дати податкових повідомлень-рішень) редакції підпункту 54.3.2 та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Інформацію про допущені позивачем порушення (з урахуванням якої були прийняті податкові повідомлення-рішення) відповідач отримав під час податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

Як вказано у пунктах 61.1 та 61.2 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Одним із способів здійснення податкового контролю, відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, самостійне визначення контролюючим органом (шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень) сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, є законним, якщо відповідна інформація була отримана за результатами перевірки, що була призначена та проведена згідно з нормами Податкового кодексу України.

Управління призначило і провело документальну планову перевірку (стаття 77 Податкового кодексу України) в період дії запровадженого пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України мораторію.

Відповідно, Акт (документ, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати) не є допустимим доказом.

У частині першій статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження допущених позивачем порушень відсутні, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Управління зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021(далі Постанова № 89), було дозволено проведення, в тому числі, документальних перевірок юридичних осіб.

З цього приводу суд зазначив, що, згідно зі статтею 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Отже, Постанова № 89 не змінила і не могла змінити пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Постанова № 89 не є нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі та на виконання Податкового Кодексу України, тому не є частиною податкового законодавства.

Суд при вирішенні спору врахував позицію Верховного Суду (викладену, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12589/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21) щодо оцінки правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами незаконно проведеної перевірки.

Так, у постанові від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21 Верховний Суд зазначив: «… перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з огляду на допущені контролюючим органом процедурні порушення відповідає правильному застосуванню норм права і завданню адміністративного судочинства …».

В даному випадку, на думку суду, не йдеться про процедурні порушення, які певним чином нівелюються фактом допуску платником посадових осіб контролюючого органу до перевірки, та які (порушення) мають оцінюватися судом з огляду на те, чи вплинули вони (або об`єктивно могли вплинути) на результати перевірки.

Суд встановив, що Управління провело перевірку за прямої заборони на її проведення, тому з`ясування того, чи діяв відповідач згідно зі статтями 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, не має значення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Крім того, з огляду на обставини справи, суд визнав за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 № 797614290701 повністю.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (вул. Миру, 40, с. Новофедорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56032, ідентифікаційний код: 03764809) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) задовольнити.

Визнати протиправим та скасувати приняте 22.09.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 797514290701.

Визнати протиправим та скасувати приняте 22.09.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 797614290701.

Визнати протиправим та скасувати приняте 22.09.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 797814290701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (вул. Миру, 40, с. Новофедорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56032, ідентифікаційний код: 03764809) судовий збір у сумі 24 810 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 11.09.2023.

Суддя В.В. Птичкіна