Ухвала

від 11.09.2023 по справі 520/24569/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2023 р. справа № 520/24569/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар`єнко, розглянувши позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "МАЛЯТКО" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "МАЛЯТКО", в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "МАЛЯТКО" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 16 офіс, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070000, код: 37874947, р/р ІВАN: UА658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 12243,35 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.161 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії" ).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в сумі 11593,75 грн. Станом на 17.04.2023 зазначена сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не була сплачена.

Отже тримісячний строк для звернення до адміністративного суду сплив 17.07.2023. При цьому до суду позивач звернувся до суду з даним позовом 06.09.2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представник позивача разом з позовом надав клопотання, в якому просив суд поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом зазначивши, що у червні 2023 року відділення Фонду вже зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "МАЛЯТКО" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені та з клопотанням про відстрочку судового збору. Проте, ухвалою суду від 02.08.2023 року по справі №520/18646/23 позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було повернуто позивачу. Вказане, на думку позивача, не позбавляє його права на повторне звернення до суду.

В клопотанні також зазначено, що на момент подання позову до суду кошти на судові витрати були витрачені в повному обсязі. Згідно з розписом на 2023 рік КПКВК 2507110 "Соціальний захист осіб з інвалідністю" у серпні 2023 року відділенню Фонду були виділені з Державного бюджету додаткові кошти на судові витрати, у зв`язку з чим вважає, що вищевказані причини пропуску територіальним відділенням Фонду строку подання позовної заяви є поважними, оскільки існували дійсні перешкоди та труднощі для вчасного подання позовів.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, викладеними в клопотанні про поновлення пропущеного тримісячного строку звернення до суду, оскільки сплата судового збору за подання позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові від 28 березня 2023 року по справі №420/9405/22 Верховний Суд дійшов висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" та Кодексу адміністративного судочинства України надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на звернення до суду, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

В свою чергу, п.5, 6 ч.5 ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропущення строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Неспроможність позивача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд не визнає поважною причиною пропущення тримісячного строку звернення.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 жовтня 2022 року по справі №640/11452/19 при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду.

За таких підстав, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, викладені в клопотанні про його поновлення, у зв`язку з чим позовні вимоги пред`явленні за межами передбаченого ст.122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до положень частини 1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.161 КАС України, а саме надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві інші обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом - відмовити.

Позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "МАЛЯТКО" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.

Надати позивачу термін - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО