Постанова

від 12.09.2023 по справі 480/5912/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 р. Справа № 480/5912/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска) по справі № 480/5912/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тренд Компані"

про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- стягнути з ТОВ "Атлант Тренд Компані" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою 5 100,00 грн.

- накласти арешт на кошти ТОВ "Атлант Тренд Компані" на загальну суму 5 100,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:

- МФО банку - 305299; назва банку - АТ КБ «Приватбанк у м.Суми; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.

В обґрунтування позову зазначило, що відповідач має податковий борг у розмірі 5 100,00 грн. Передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Станом на дату подання позову сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення у судовому порядку податкового боргу з рахунків відповідача у банках.

Також зазначено, що у ТОВ "Атлант Тренд Компані" відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Атлант Тренд Компані" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 5100,00 грн. (п`ять тисяч сто грн. 00 коп.) отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл на р/р UА868999980313000029000018001, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

ГУ ДПС у Сумській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову,подало апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на порушеннянорм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати в цій частиніта прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Вказує на неврахування судом окремих положеньПодаткового кодексу України, а також наданих контролюючим органом належних доказів на підтвердження відсутності відповідного майна у відповідача, а отжевисновки суду про відсутністьпідстав для накладення арешту на кошти підприємства є неправомірними.

При цьому, звертає увагу, що пп. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України встановлено як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Натомість, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України за наявності умов, встановлених пп. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України не може бути підставою для відмови у такому арешті.

ТОВ «Атлант Тренд Компані» (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС Українисправа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ «Атлант Тренд Компані» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ГУ ДПС у Сумській області прийняті податкові повідомлення рішення:

- від 10.07.2018 № 0033101201 на суму 1 020,00 грн., винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 2867/18-28-12-01/38965144 від 07.05.2018 (а.с. 22, 23);

- від 13.08.2018 №0042161201 на суму 1 020,00 грн., винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 3376/18-28-12-01/38965144 від 05.06.2018 (а.с. 19, 21);

- від 21.08.2018 № 0043731201 на суму 1 020,00 грн., винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 4173/18-28-12-01/38965144 від 09.07.2018 (а.с. 11, 12);

- від 27.09.2018 № 0051215412 на суму 1 020,00 грн., винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 5134/18-28-12-01/38965144 від 13.08.2018 (а.с. 14, 16);

- від 12.10.2018 № 0054605412 на суму 1 020,00 грн., винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 5682/18-28-12-01/38965144 від 06.09.2018 (а.с. 17, 18).

Вказані податкові повідомлення - рішення не оскаржені відповідачем та є узгодженими.

Станом на вересень 2022 р. у ТОВ "Атлант Тренд Компані" наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 5100,00 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 60).

З метою погашення податкового боргу, позивачем направлена на податкову адресу відповідача податкова вимога від 23.10.2018 № 409-54 (а.с. 5).

Не зважаючи на вжиті податковим органом заходи, податковий борг товариством сплачений не був, що обумовило звернення із цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несплачена відповідачем сума узгодженого податкового зобов`язання є податковим боргом, що підлягає стягненню у судовому порядку.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні з цим позовом ГУ ДПС у Сумській області не дотримано умов п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Враховуючи оскарження позивачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог та межі перегляду, передбаченіст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України(далі -ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи ст. 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Згідно із п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

-адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням;

арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16, від 06.06.2023 у справі № 360/4856/20, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України має враховуватись судом апеляційної інстанції.

Відтак, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках, які обслуговують ТОВ «Атлант Тренд Компані», у зв`язку з відсутністю у податкового органу підстав, встановлених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України є помилковим.

Посилання суду першої інстанції на постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19 від 28.06.2022 №480/6758/21 колегія суддів не бере до уваги, оскільки згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17, від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18, від 30.05.2022 по справі №825/2335/18 колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду, зазначену вище.

При цьому, колегія суддів зауважує, що Верховним Судом у справах № 820/1929/17, № 825/2243/18 та №825/2335/18 не висловлено правової позиції щодо не можливості накладення арешту на кошти платника податків, у якого наявний борг лише за відсутності підстав передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою застосування арешту коштів ТОВ «Атлант Тренд Компані» податковим органом визначено відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Позивач зазначає, що відповідач не має не зареєстрованих тракторі, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; станом на 30.07.2021 за ним не зареєстровані транспортні засоби та майно, в підтвердження чого надає : лист ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 30.07.2021 ; лист Територіального сервісного центру № 5946 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області від 09.07.2022; акт ГУ ДПС у Сумській області від 23.11.2021 про відсутність за місцем реєстрації підприємства та майна, яке йому належить, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 35-39), що в силу приписів пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності.

За наведених обставин колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги податкового органу щодо накладення арешту на кошти ТОВ «Атлант Тренд Компані»для погашення податкового боргу у розмірі 5100,00 грн з огляду на відсутність у нього майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Натомість, суд першої інстанції під час розгляду справи не вірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 2 ч.1ст.315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зіст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст.308,311,317,322,325,326,328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 по справі № 480/5912/22 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тренд Компані" на загальну суму 5 100,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:

- МФО банку - 305299; назва банку - АТ КБ «Приватбанк у м.Суми; номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня; номер рахунку - НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій