Постанова

від 12.09.2023 по справі 320/17526/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17526/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт Україна" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року позивач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт Україна", яким просив стягнути податковий борг у розмірі 165 943,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані представником ОСОБА_1 документи не дають їй права на підписання позовної заяви від імені ГУ ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та право позивача на звернення до суду.

Звернув увагу суду на ту обставину, що з метою підтвердження повноважень представник ГУ ДПС у м. Києві до позовної заяви додав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є представником ДПС України, а також Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України. Крім того до позовної заяви надано довіреність, сформовану в підсистемі "Електронний суд".

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви Головного управління ДПС у м. Києві, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2020 року суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор. Водночас, як вбачається з позовної заяви поданої від імені Головного управління ДПС у м. Києві, вона підписана представником заявника - ОСОБА_1, на підтвердження повноважень якого надано тільки копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1., має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Суд першої інстанції наголосив на тому, що статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", де у ч. 4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви.

Колегія суддів не може погодитись з зазначеними висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1, яка підписала позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, діє саме в порядку самопредставництва відповідно до ст. 55 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до п. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та її територіальних органів у судах через Голову ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС через його заступників та державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року №755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - Єдиний державний реєстр) створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб визначений у ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" такі відомості включають у себе відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, визначений у ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним доказом, який підтверджує повноваження ОСОБА_1 як особи, що має право брати участь у розгляді справи від імені Головного управління ДПС у м. Києві, зокрема й підписувати позовну заяву.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з якими позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже для повернення позовної заяви суд першої інстанції повинен був встановити, що позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві підписано особою, яка не має права її підписувати, тобто встановити, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 не відповідають дійсності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у ч. 1 ст. 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо ОСОБА_1 , як особи, наділеної повноваженнями діяти від імені Головного управління ДПС у м. Києві в порядку самопредставництва, суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості витребувати документи, передбачені ч. 3 ст. 59 КАС України та п. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227.

Натомість суд першої інстанції повернув позовну заяву з підстави, передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, за відсутності доказів того, що ОСОБА_1 не має права діяти від імені Головного управління ДПС у м. Києві, а внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо її повноважень не відповідають дійсності.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

Є.В. Чаку