Ухвала

від 06.09.2023 по справі 757/14536/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 71б, а саме: нежилий будинок (літ. А) загальною площею 498.8 кв.м., що на праві приватної власності належить ТОВ "ВАЛІД КОНТРАКТ" (ЄДРПОУ 45130241) шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги зазначає, що зазначена ухвала є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

На думку автора апеляційної скарги, обмеженням в праві користування вказаним майном грубо порушує майнові права власника, оскільки зазначена будівля потребує не тільки догляду і охорони, але й проплати комунальних послуг, що без можливості користування майном здійснити практично не можливо.

Крім того, як зазначає апелянт, розглядати будівлю, як речовий доказ, який можливо втратити під час досудового слідства, недоречно.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт оскаржувана ухвала була постановлена за його відсутності, а про її існування стало відомо лише 24.05.2023 року, тому строк на апеляційне оскарження не пропущено.

В судове засідання власник майна не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Прокурор до початку розгляду справи надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000554 від 29.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів учинених в умовах збройного конфлікту) управління орнганзації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 12023000000000554 від 29.03.2023 речовим доказом.

13.04.2023 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотання про накладення арешту на майно, а саме об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 71б, а саме: нежилий будинок (літ. А) загальною площею 498.8 кв.м., що на праві приватної власності належить ТОВ "ВАЛІД КОНТРАКТ" (ЄДРПОУ 45130241) шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження,посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023000000000554 від 29.03.2023, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на це майно.

З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

У зв`язку з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводах, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 71б, а саме: нежилий будинок (літ. А) загальною площею 498.8 кв.м., що на праві приватної власності належить ТОВ "ВАЛІД КОНТРАКТ" (ЄДРПОУ 45130241) шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3746/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 757/14536/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1