Ухвала

від 07.09.2023 по справі 477/686/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/686/23

Провадження №1-кс/477/983/23

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

07 вересня 2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника особи, яка вважає себе власником вилученого майна - адвоката ОСОБА_3

прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування арешту, подане в межах кримінального провадження №12023150000000103 від 22 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2023 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області з клопотанням про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження № 12023150000000103 від 22 березня 2023 року, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області у цьому кримінальному провадженні на майно.

Клопотання мотивовано тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження №12023150000000103 від 22 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України проведено ряд обшуків під час яких виявлено та вилучено речі і документи, на які ухвалами слідчого судді накладено арешт.

У зв`язку зі спливом значного терміну з часу вилучення зазначених у клопотанні речей та документів, вважає, що на даний час відпала необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, через що арешт підлягає скасуванню.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 повністю підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3 посилаючись на його безпідставність, так як вилучені речі та документи мають безпосереднє відношення до кримінального провадження, місять у собі відомості, що підлягають доказування у кримінальному провадженні, тому вочевидь відповідають критерію речового доказу та мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні, а тому потреба у їх збереженні на даний час не відпала.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:

вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;

вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У клопотанні ОСОБА_3 зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної підстави для скасування арешту.

На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України за фактом незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, вчиненні під час воєнного стану.

У межах вказаного провадження, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2023 року проведено ряд обшуків у осіб, причетність яких до вчинення кримінального правопорушення перевірялася органом досудового розслідування.

При проведенні обшуків було віднайдено та вилучено значний масив речей і документів, на які, за відповідності їх критерію, визначеному статтею 98 КПК України, слідчим суддею в подальшому накладено арешт з метою їх збереження як речового доказу.

Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників провадження, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом частини першої, другої статті 98 КПК, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Підставою арешту вилучених речей та документів став той факт, що постановами слідчого вилучені в ході обшуків речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному проваджені, оскільки вони відповідають критеріям, встановленим статтею 98 КПК України, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження.

Метою арешту майна, відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.

При цьому, арешт вилучених речей та документів обумовлений необхідністю встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину, тощо), з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Під час вирішення питання про накладення арешту на вилучені речі та документи слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України є обґрунтованою, а характер вчиненого злочину відповідає тому ступеню тяжкості, що є підставою для застосування у Кримінальному провадженні арешту речей та документів, дійшов висновку, що існує ризик щодо втрати вилучених в ході обшуку речей, у тому числі відомостей, що містяться на них, а також дійшов висновку, що застосування арешту відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження у відповідності до положень статті 2 КПК України, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

При цьому, задовольняючи клопотання про арешт вилучених під час обшуків слідчим документів, слідчим суддею враховано те, що завдяки проведенню обшуку слідчим вдалось зафіксувати дані з вилучених документів, однак необхідним є збереження первинних параметрів таких документів з метою можливого проведення експертиз, проте на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об`єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних документах.

Документи, які містять ознаки доказу у кримінальному провадженні та вилучаються слідчим, прокурором за результатами обшуку, однак не наділені ознаками майна, не є об`єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені та підлягають зберіганню протягом усього часу кримінального провадження за правилами, передбаченими статтею 100 КПК. При цьому, за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Виходячи із зазначеного, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (стаття 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні.

Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження матеріалів клопотання, захисником ставиться питання про скасування арешту на майно, яке було вилучене у різних осіб та на які окремими ухвалами слідчого судді в подальшому накладено арешт.

Стаття 174 КПК України недвозначно вказує на можливість скасування арешту за клопотанням саме володільця вилученого майна, зокрема і підозрюваного.

При цьому звертаючись в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 заявником не зазначено обставин вважати власником усього вилученого майна саме підозрюваного, що свідчить про те, що це клопотання подано в інтересах і третіх осіб, які не уповноважували заявника на звернення з цим клопотанням.

Таким чином, оскільки прокурор ОСОБА_4 під час розгляду клопотання посилався на ту обставину, що потреба у подальшому утриманні стороною обвинувачення відповідних речей та документів на даний час не відпала, оскільки в межах кримінального провадження призначено серед іншого і судову технічну експертизу, для проведення якої необхідні мобільні термінали та комплектуючі, а вилучені документи містять безпосередньо відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку, що на даний час необхідність у арешті вилучених під час обшуку речей і документів не відпала, а тому підстав для скасування арешту на даний час немає.

Керуючись статтями 174, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, подане в межах кримінального провадження №12023150000000103 від 22 березня 2023 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1