Рішення

від 15.09.2010 по справі 31/121-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

15.09.10                                                                                           Справа № 31/121-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача:

Приватного підприємства „Західспецпостач”, м. Львів

про :

стягнення 44285,51 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача:

ОСОБА_2 - представник;

 від відповідача:

не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів, надалі –позивач, до Приватного підприємства „Західспецпостач”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення коштів в сумі 44285,51 грн., в тому числі 41500,00 грн. основного боргу, 2417,23 грн. пені, 368,28 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 30.08.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 15.09.2010 р.

В судове засідання 15.09.2010 р. прибув лише представник позивача, який позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, подав документи, що вимагались судом. Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, оскільки ухвала суду направлялась за адресою, вказаною у витягу з ЄДР, а саме: м. Львів, вул. Майорівка, 3, кв. 19.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 15.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 20.09.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.02.2010 року між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, м. Львів, надалі - позивач, та Приватним підприємством „Західспецпостач”, м. Львів, надалі - відповідач, укладено договір про надання транспортних послуг №4-т, згідно умов якого позивач зобов’язувався надати транспортні послуги по перевезенню вантажів і товарів відповідача, а відповідач зобов’язувався оплатити надані послуги.

Згідно п. 3.1 договору та додаткової угоди № 1 від 31.03.2010 р. до даного договору відповідач здійснює оплату послуг в розмірі 100 % їхньої вартості на поточний рахунок позивача протягом трьох календарних днів з дня підписання акту здачі –приймання робіт (наданих послуг).

Як вбачається з матеріалів справи взяті на себе зобов’язання по договору позивач виконав в повному обсязі, зокрема в період із 22.03.2010 р. по 17.06.2010 р. позивачем було надано відповідачеві транспортні послуги по перевезенню вантажів і товарів на загальну суму 41500,00 грн., що підтверджується актами здачі –приймання робіт (наданих послуг).

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи відповідач свої зобов’язання по оплаті за надані транспортні послуги не виконав, у зв‘язку з чим виникла заборгованість в розмірі 41500,00 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Виходячи з вищевикладеного стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 2417,23 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 386,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені та трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Приватного підприємства „Західспецпостач” (79038, м. Львів, вул. Майорівка, 3, кВ. 19; код ЄДРПОУ 33665804) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в сумі 41500,00 грн., пеню в сумі 2417,23 грн. грн., три проценти річних в сумі 386,28 грн., сплачене державне мито в сумі 442,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

         3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя