Рішення

від 07.09.2007 по справі 10145-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10145-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2007Справа №2-27/10145-2007

За позовом – Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Феодосія, вул.. Гарнаєва, 67-А.      

До відповідача – Управління освіти Феодосійської міської ради, м. Феодосія, вул.. Галерейна, 7.    

Про    стягнення заборгованості у розмірі 2024218,33 грн.      

Суддя Н.В.Воронцова

                                представники:

Від позивача – Аркатова В. В., дор. у справі.      

Від відповідача – не з'явився.     

Сутність спору:   Позивач -   ОП „Кримтеплокомуненерго” в особі Феодосійської філії звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Управління освіти Феодосійської міської Ради про стягнення  заборгованості по розрахункам за спожиту теплоенергію в розмірі 2 024 218,33грн., яка виникла за період з 01.04.2004р. по 01.05.2007р.  

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі укладених з відповідачем протягом 2001-2002р.р. договорів про постачання теплової енергії, з наступними змінами і доповненнями, позивач постачав на об'єкти відповідача теплову енергію у вигляді гарячої води та виставляв відповідні рахунки на їх оплату. Проте, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував свої обов'язки за договорами, в результаті чого за ним виникла заборгованість в розмірі 2 024 218,33грн.

У судовому засіданні позивач уточнив період виникнення даної заборгованості та вказує, що борг виник за період з листопада 2004р. до 01.05.2007р.

Відповідач двічі у судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не надав.

07.09.2007р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю явки до суду юриста з причини його перебування у відпустці.

Розглянувши дане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки відповідач є юридичною особою, інтереси якого відповідно до ст.. 28 ГПК України може представляти будь-яка особа на підставі виданої довіреності, а не тільки юрист.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній документами в порядку ст.. 75 ГПК України.

Слухання справи відкладалось в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

встановив:

2001-2002 р. між ОП “Феодосіятеплокомуненерго” (правонаступником якого є ОП „Кримтеплокомуненерго” в особі Феодосійської філії) - Теплопостачальна організація та установами освіти м. Феодосії (школи, дитячі садки) - Споживачі були укладені договори про постачання теплової енергії: № 67 від 16.10.2001 р.; № 02 від 02.01.2002 р.; № 104 від 05.12.2002 р.; № 07 від 10.01.2002 р.; № 108 від 29.12.2001 р.; № 03 від 10.01.2002 р.; № 4 від 10.01.2002 р.; № 06 від 10.01.2002 р.; № 16 від 18.01.2002 р.; № 91 від 22.11.2001 р.; № 09 від 10.01.2002 р.; № 01 від 02.01.2002 р.; № 106 від 12.12.2002 р.; № 05 від 10.01.2002 р.; № 08 від 10.01.2002 р.; № 66 від 16.10.2001 р., відповідно до умов яких  позивач взяв на себе зобов'язання постачати на об'єкти – приміщення закладів освіти теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних обсягах, а Споживачі - оплачувати її за діючими тарифами в порядку і строки, передбачені договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, до кожного з вищезазначених договорів були укладені додаткові угоди, які доповнили договори пунктом, в якому зазначено, що Платником за цими договорами є Управління освіти Феодосійської міської Ради.

До укладених договорів укладались також інші додаткові угоди у зв'язку зі зміною реквізитів сторін.

Згідно ст.. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути поєднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або наданими доказами.

Поєднання позивачем вимог, що виникли з різних договорів про надання послуг з теплопостачання суд вважає правомірним, оскільки вони пов'язані наданими доказами (платником згідно всіх договорів є відповідач, актами звірки взаємних розрахунків, доказами часткової сплати наданих послуг, наказами про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для інших споживачів).

Суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З наявних в матеріалах справи договорів вбачається, що вони укладені строком на 1 (один) рік з умовою автоматичної пролонгації на наступні роки, якщо за місяць до закінчення строку їх дії не послідує заяви від однієї з сторін про відмову від договору або його перегляд (п. 10.1 договорів).

З матеріалів справи вбачається, що жодна з сторін про відмову від договорів не заявляла, у зв`язку з чим дія договорів була продовжена.

П. 10.2 договорів визначено вичерпний перелік випадків, за яких укладені договори припиняють свою дію, зокрема, у разі взаємної згоди сторін про їх припинення, прийняття рішення господарським судом, ліквідації сторін.

Як вбачається судом, підстав для припинення дії наявних в матеріалах справи договорів та додаткових угод до них не виникало. Договори не  розірвані,  не визнани недійсними  і доказів зворотного суду не надано.

Більше того, згідно п. 10.3 даних договорів навіть припинення їх дії не звільняє споживача від обов'язку оплати спожитої ним теплової енергії.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ( в редакції з 01.01.2004 р. ) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, права та обов'язки сторін за договорами, укладеними протягом 2001-2002р.р., тобто до набрання чинності ЦК України, продовжують існувати і після 01.01.2004р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, укладених більш ніж двома сторонами (багатосторонні договорі), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру таких договорів.

За умовами наявних у справі договорів відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги з теплопостачання, надані позивачем закладам освіти.

Вказаний обов'язок підтверджується також тим, що Управління освіти є виконавчим органом міської ради і відповідно до ст.. 32 Закону України „Про місцеве самоврядування” до його відання відноситься управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до укладених договорів відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити теплову енергію за діючими тарифами.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем до матеріалів справи надано докази розміру тарифів, що діяли у спірний період та які було покладено ним в основу рахунків.

Будь-яких доказів того, що ці тарифи є неналежними, суду не надано.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

П. 5.2.1. передбачено, що “Споживач” здійснює оплату спожитої теплової енергії до 20-го числа кожного місяця відповідно до виставленої вимоги – доручення.

За період з 01.01.2004р., з урахуванням сальдо на 01.01.2004р. в розмірі 495754,12грн., по 01.05.2007р. позивачем було надано послуг з теплопостачання на загальну суму 5 315 397,99грн., про що відповідно до умов укладених договорів згідно діючих тарифів виставлено та направлено відповідачу рахунки на сплату. Відповідачем за цей період частково сплачено шляхом перерахування грошових коштів та шляхом проведення взаємозаліків 3 291 179,66грн. Заборгованість складає 2 024 218,33грн.

Як свідчать матеріали справи, рішенням ГС АР Крим від 18.06.2004р. по справі № 2-3/8125-2004, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача за спірними договорами була стягнута заборгованість станом на 01.04.2004р. в розмірі 1 418 186,24грн.

Як вбачається з матеріалів справи, визначена до сплати сума за надані послуги у квітні 2004р. в розмірі 8 771,89грн., як і існуюча станом на 01.04.2004р. заборгованість, була погашена за рахунок перерахування відповідачем в січні-лютому 2004р. 150000,00грн., а також проведеного у грудні 2004р.  між сторонами на підставі Постанови Верховної Ради АРК № 1011-3/04 від 15.07.2004р. (лист ОП „Кримтеплокомуненерго” № 12-3 від 22.12.2004р.) взаємозаліку на суму 1 427 540,18грн., у зв'язку з чим суд вважає, що позивач правомірно уточнив період виникнення заборгованості, який становить з 01.11.2004р. до 01.05.2007р.

В матеріалах справи має місце двостороннє підписаний акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі, відповідно до якого відповідач визнав за собою наявність заборгованості станом на 01.09.2005р. в розмірі 1 222 309,22грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не опускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач,  всупереч ст. 33 ГПК України, не надав доказів оплати теплової енергії в повному обсязі згідно виставлених рахунків за спірний період.

При таких обставинах, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг з теплопостачання за договорами, через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 024 218,33грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.         

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Управління освiти Феодосійської міської ради (АР Крим, м. Феодосія, вул. Галерейна, 7, ЗКПО 02144364; р/р 35416004000807 в Управлінні державного  казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в особі Феодосійської філії Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (АР Крим, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67-А, код ЗКПО 26178089; банківські реквізити: р/р 2603710679001 у ФФ АБ «Київська Русь», МФО 384607) 2 024 218,33грн. заборгованості, 20 242,18грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.