Ухвала

від 06.09.2023 по справі 757/39137/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39137/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019101100000188 від 24.07.2019,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019101100000188 від 24.07.2019, а саме на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 1548100880000), що належить на праві власності ОСОБА_4 та ТОВ «АЙ ПІ Ю РЕНЮВАБЛ ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41707419, кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_4 ) в рівних долях по 50 відсотків із забороною розпорядження та відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням НПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101100000188 від 24.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Матеріали клопотання сторона обвинувачення обгрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла інформація співробітника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, щодо можливого розкрадання державних коштів та одержання неправомірної вигоди посадовими особами ДП «Енергоринок» (код ЄДРПОУ 21515381) під час проведення процедур тендерних закупівель, а саме ОСОБА_4 , який вступивши у злочинну змову із громадянами Словацької Республіки Крістіан Такачем та Міхал Цабала, а також посадовими особи ТОВ «ЮНІКОРН СИСТЕМС УА» (код ЄДРПОУ 37177306), на протязі 2017-2019 рр. заволоділи державними коштами у сумі понад 10,8 млн. грн.

Слідством встановлено, що посадові особи ДП «Енергоринок» 22.12.2017 оголосили тендер на закупівлю послуг на суму 3 500 000 грн.

Станом на 15.01.2018 на вказану тендерну закупівлю подалося лише 2 учасники (пов`язані між собою особи): ТОВ «ЮНІКОРН СИСТЕМС УА» та Крістіан Такач.

19.01.2018 ОСОБА_5 був оголошений переможцем відкритих торгів з огляду на те, що його цінова пропозиція (3 480 000 грн.) була визнана як найбільш економічно вигідна за результатами оцінки та прийнято рішення про намір укласти договір між ДП «Енергоринок» та Крістіан Такач.

В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що Крістіан Такач після отримання грошових коштів від ДП «Енергоринок» на власний розрахунковий рахунок, на протязі 2018-2019 рр. здійснював перерахування грошових коштів на загальну суму 1 195 851 грн. на рахунок помічника директора з персоналу ДП «Енергоринок» ОСОБА_4 та 1 100 00,00 грн на розрахунковий рахуно кспівробітника ТОВ «ЮНІКОРН СИСТЕМС УА» ОСОБА_6 .

Продовжуючи свої злочинні дії ДП «Енергоринок» проведено ще кілька тендерів, серед учасників яких були лише Крістіан Такач, ОСОБА_7 та ТОВ «ЮНІКОРН СИСТЕМС УА» директором якого є ОСОБА_8 та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_9 (юридична адреса: Чехія, Прага), основним видом діяльності товариства є видання програмного забезпечення.

У всіх тендерах брали участь одні і ті ж учасники, та за результатами тендерів змінювався лише переможець, що свідчить про пов`язаність учасників між собою.

Крім цього, юридичний супровід та допомогу в підготовці тендерної документації, а також консультування з приводу підготовки звітів здійснював юрист ОСОБА_10 , який є директором адвокатського об`єднання «Юридична компанія «ІНТЕРЛЕГУМ».

У ході проведення допиту гр. ОСОБА_10 слідством встановлено, що ОСОБА_4 кошти, які отримав як неправомірну вигоду за наслідком проведення вищевказаних тендерних процедур витратив на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 та підконтрольною ОСОБА_4 компанією ТОВ «АЙ ПІ Ю РЕНЮВАБЛ ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41707419) в рівних долях по 50 відсотків, згідно договору купівлі-продажу № 818 від 07.02.2020 року.

30.08.2023 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів, а також з метою недопущення відчуження майна, в сторони обвинувачення є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 1548100880000), що належить на праві власності ОСОБА_4 та ТОВ «АЙ ПІ Ю РЕНЮВАБЛ ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41707419, кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_4 ) в рівних долях по 50 відсотків із забороною розпорядження та відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1