Рішення

від 14.08.2023 по справі 758/9244/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9244/21

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

представника позивача - Бонтлаба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» про захист, честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ», в якому просить:

- визнати недостовірною, негативною та такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію (відеосюжет та текстова частина публікації), яка була поширена у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5, та ІНФОРМАЦІЯ_4 оприлюднена у проміжок часу з 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ»), у наступних фрагментах:

«Не відстає від колег і народний депутат ОСОБА_2 із Сум: до дві тисячі дев`ятнадцятого довбався потихеньку собі в аграрному секторі, але як усівся під куполом - запанів. ОСОБА_2 , тридцять дев`ять років, народний депутат України, фракція «Слуга народу», власник ТОВ «Агрохім партнер», фермерського господарства «Натон», засновник «Агроконтур». У декларації за дві тисячі дев`ятнадцятий рік аж тридцять дев`ять земельних ділянок площею понад дев`яносто гектарів. До обрання слугою таких ділянок було удвічі менше. Якщо три роки тому дохід ОСОБА_3 склав чотири мільйони двісті тисяч гривень, то дві тисячі дев`ятнадцятого вже шість мільйонів вісімсот тисяч гривень, зросли і доходи родини - до п`яти мільйонів гривень. Як збільшились статки ОСОБА_3 та його колег по фракції у дві тисячі двадцятому буде відомо трохи пізніше: у травні - червні. Але вже зараз експерти констатують: на рідній Сумщині це був справжній рік ОСОБА_3: його кукурудзяні поля буквально стали золотими.»;

«Отже депутат ОСОБА_3 з гектару має сорок тисяч гривень чистими, або 56 мільйонів гривень на рік за увесь масив у Дяківці, тоді як село, де порядкує його контора - шістдесят гривень земельного податку у рік.»;

«Таке враження, депутат (за контекстом - ОСОБА_1 ) отримав цю землю як плату за політичну лояльність, - розповідає ОСОБА_4 - директор аналітичного центру «Український меридіан».

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.»;

«Редакція «ІНФОРМАЦІЯ_8» звернулась за коментарем до ОСОБА_5 , на журналістський запит депутат не відповів.»

«Те шо відбувається по виборах, сейчас в Буринській міській раді, це приклад тому що ОСОБА_3 переживає за ці, півтори тищі гектарів.».

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.»;

-зобов`язати Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» протягом трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну, негативну та таку, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на головній сторінці веб-сайту телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (www.5.ua) під заголовком «Спростування» у наступній редакції:

«В мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 оприлюднена у проміжок часу з 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ») була розповсюджена недостовірна, негативна інформація щодо Народного депутата ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) у таких фрагментах, а саме:

«Не відстає від колег і народний депутат ОСОБА_2 із Сум: до дві тисячі дев`ятнадцятого довбався потихеньку собі в аграрному секторі, але як усівся під куполом - запанів. ОСОБА_2 , тридцять дев`ять років, народний депутат України, фракція «Слуга народу», власник ТОВ «Агрохім партнер», фермерського господарства «Натон», засновник «Агроконтур». У декларації за дві тисячі дев`ятнадцятий рік аж тридцять дев`ять земельних ділянок площею понад дев`яносто гектарів. До обрання слугою таких ділянок було удвічі менше. Якщо три роки тому дохід ОСОБА_3 склав чотири мільйони двісті тисяч гривень, то дві тисячі дев`ятнадцятого вже шість мільйонів вісімсот тисяч гривень, зросли і доходи родини - до п`яти мільйонів гривень. Як збільшились статки ОСОБА_3 та його колег по фракції у дві тисячі двадцятому буде відомо трохи пізніше: у травні - червні. Але вже зараз експерти констатують: на рідній Сумщині це був справжній рік ОСОБА_3: його кукурудзяні поля буквально стали золотими.»;

«Отже депутат ОСОБА_3 з гектару має сорок тисяч гривень чистими, або 56 мільйонів гривень на рік за увесь масив у Дяківці, тоді як село, де порядкує його контора - шістдесят гривень земельного податку у рік.»;

«Таке враження, депутат (за контекстом - ОСОБА_1 ) отримав цю землю як плату за політичну лояльність, - розповідає ОСОБА_4 - директор аналітичного центру «Український меридіан».

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.»;

«Редакція «ІНФОРМАЦІЯ_8» звернулась за коментарем до ОСОБА_5 , на журналістський запит депутат не відповів.»

«Те шо відбувається по виборах, сейчас в Буринській міській раді, це приклад тому що ОСОБА_3 переживає за ці, півтори тищі гектарів.».

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.».

Повідомляємо, що ця поширена інформація в визначеній вище частині посилання не відповідає дійсності, визнана рішенням суду, недостовірною, негативною і такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )»;

-заборонити Підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» поширювати будь-яким способом визнану судовим рішенням недостовірною, негативною і такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, розповсюджену у відеосюжеті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та оприлюднену в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» ІНФОРМАЦІЯ_4 у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв.;

-стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» на користь ОСОБА_1 350000 грн. моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної та негативної інформації;

-стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» на користь ОСОБА_1 26000 грн. в якості витрат за послуги дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет з встановлення текстового змісту розмов у відеозаписі, необхідних для відновлення свого порушеного права, а також витрати, пов`язані зі платою судового збору в сумі 9045 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ») вийшла програма «ІНФОРМАЦІЯ_8» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7», предметом якої є діяльність позивача, в тому числі як народного депутата України. Зокрема, в сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_4 у проміжок часу з 20 год. 20 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ») була оприлюднена недостовірна інформація, як щодо безпосередньо позивача, так і діяльності, що нібито ним ведеться та нібито із ним пов`язана. Так, особа ОСОБА_1 згадується у таких фрагментах:

«Не відстає від колег і народний депутат ОСОБА_2 із Сум: до дві тисячі дев`ятнадцятого довбався потихеньку собі в аграрному секторі, але як усівся під куполом - запанів. ОСОБА_2 , тридцять дев`ять років, народний депутат України, фракція «Слуга народу», власник ТОВ «Агрохім партнер», фермерського господарства «Натон», засновник «Агроконтур». У декларації за дві тисячі дев`ятнадцятий рік аж тридцять дев`ять земельних ділянок площею понад дев`яносто гектарів. До обрання слугою таких ділянок було удвічі менше. Якщо три роки тому дохід ОСОБА_3 склав чотири мільйони двісті тисяч гривень, то дві тисячі дев`ятнадцятого вже шість мільйонів вісімсот тисяч гривень, зросли і доходи родини - до п`яти мільйонів гривень. Як збільшились статки ОСОБА_3 та його колег по фракції у дві тисячі двадцятому буде відомо трохи пізніше: у травні - червні. Але вже зараз експерти констатують: на рідній Сумщині це був справжній рік ОСОБА_3: його кукурудзяні поля буквально стали золотими.»;

«Отже депутат ОСОБА_3 з гектару має сорок тисяч гривень чистими, або 56 мільйонів гривень на рік за увесь масив у Дяківці, тоді як село, де порядкує його контора - шістдесят гривень земельного податку у рік.»;

«Таке враження, депутат (за контекстом - ОСОБА_1 ) отримав цю землю як плату за політичну лояльність, - розповідає ОСОБА_4 - директор аналітичного центру «Український меридіан».

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.»;

«Редакція «ІНФОРМАЦІЯ_8» звернулась за коментарем до ОСОБА_5 , на журналістський запит депутат не відповів.»

«Те шо відбувається по виборах, сейчас в Буринській міській раді, це приклад тому що ОСОБА_3 переживає за ці, півтори тищі гектарів.». Зміст матеріалу показав, що носіями інформації про позивача в них виступають наступні мовні засоби:

-сполучення лексичних одиниць, словникове значення яких містить негативний аксіологічний компонент, зокрема вказівку на протизаконні дії, дії або наміри, що суперечать суспільній моралі, зокрема: «Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.»;

-дискурсивні засоби подання негативної інформації з використанням нейтральної в оцінному плані лексики, до яких належать вибір повідомлюваних відомостей, вибір контексту, у який вводиться інформація, тип аргументації та вибір аргументів, зокрема: «Не відстає від колег і народний депутат ОСОБА_2 із Сум : до дві тисячі дев`ятнадцятого довбався потихеньку собі в аграрному секторі, але як усівся під куполом - запанів. ОСОБА_2 , тридцять дев`ять років, народний депутат України, фракція «Слуга народу», власник ТОВ «Агрохім партнер», фермерського господарства «Натон», засновник «Агроконтур». У декларації за дві тисячі дев`ятнадцятий рік аж тридцять дев`ять земельних ділянок площею понад дев`яносто гектарів. До обрання слугою таких ділянок було удвічі менше. Якщо три роки тому дохід ОСОБА_3 склав чотири мільйони двісті тисяч гривень, то дві тисячі дев`ятнадцятого вже шість мільйонів вісімсот тисяч гривень, зросли і доходи родини - до п`яти мільйонів гривень. Як збільшились статки ОСОБА_3 та його колег по фракції у дві тисячі двадцятому буде відомо трохи пізніше: у травні - червні. Але вже зараз експерти констатують: на рідній Сумщині це був справжній рік ОСОБА_3: його кукурудзяні поля буквально стали золотими.»; «Отже депутат ОСОБА_3 з гектару має сорок тисяч гривень чистими, або 56 мільйонів гривень на рік за увесь масив у Дяківці, тоді як село, де порядкує його контора - шістдесят гривень земельного податку у рік.»; «Таке враження, депутат (за контекстом - ОСОБА_1 ) отримав цю землю як плату за політичну лояльність, - розповідає ОСОБА_4 - директор аналітичного центру «Український меридіан»; «Редакція «ІНФОРМАЦІЯ_8» звернулась за коментарем до ОСОБА_5 , на журналістський запит депутат не відповів.»; «Те шо відбувається по виборах, сейчас в Буринській міській раді, це приклад тому що ОСОБА_3 переживає за ці, півтори тищі гектарів.». На думку позивача, у загальному контексті висловлювань ці словосполучення та фразові єдності мають виражену негативну конотацію, тобто є носіями негативної інформації, а зміст вказаних в цьому пункті фрагментів текстового матеріалу полягає у змалюванні негативного образу позивача, який у своїй діяльності нехтує нормами етики та моралі, порушує загальноприйняті правила поведінки та навіть використовує незаконні шляхи. Позивач вважає, що такий негативний образ народного депутата України ОСОБА_1 суперечить загальноприйнятим нормам моралі і поведінки, а отже є інформацією негативного характеру щодо особи позивача. Із метою усунення невизначеності та різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти» позивач звернувся до ТОВ «Експертно-дослідна служба України» із заявою/клопотанням про здійснення дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет з встановлення текстового змісту розмов у відеозаписі на користь ТОВ «Експертно-дослідна служба України». Відповідно до Висновку № 704/05/2021 від 25 травня 2021 року ТОВ «Експертно-дослідна служба України» дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет, було визначено текстовий зміст розмов, зафіксованих у цифровому відеозвукозаписі, оприлюдненому на сторінці за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 - у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. Відповідно до Висновку № 721/06/2021 від 11 червня 2021 року ТОВ «Експертно-дослідна служба України» за результатами семантико-текстуального дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет, було визначено текстовий зміст розмов, зафіксованих у цифровому відеозвукозаписі, оприлюдненому на сторінці за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 - у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. встановлено та/або визначено наступне:

«1. Текст сюжету, розміщеного у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та оприлюдненого у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ») (за відтворенням текстового матеріалу у додатку Б до Висновку №704/05/2021 від 25.05.2021 дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет з встановлення текстового змісту розмов у відеозаписі, оприлюдненого на сервісі відеохостінгу YouTube) містить інформацію негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 (Такі фрагменти тексту наведені у п. 1 дослідницької частини Висновку).

2. Висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , наявні у тексті сюжету, розміщеного у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 та оприлюдненого у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ») (за відтворенням текстового матеріалу у додатку Б до Висновку №704/05/2021 від 25.05.2021 дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет з встановлення текстового змісту розмов у відеозаписі, оприлюдненого на сервісі відеохостінгу YouTube), викладено у формі фактичних тверджень.»

Таким чином, позивач вважає, що оприлюднена інформація в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_4 у проміжок часу з 20 год. 20 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (володільцем інформації та документів якої є відповідач) є недостовірною, порушує його особисті немайнові права, а її розповсюдження принижує його честь та гідність. Із врахуванням обґрунтованості обставин та існуванню відповідних правовідносин, котрі стосуються змісту та сутності позову, на процесуально-правове переконання позивач вважає, що відповідачем здійснено поширення недостовірної інформації про позивача, котра не відповідає дійсності, ганьбить його честь та гідність, є негативною, відеосюжет із недостовірною (негативною) інформацією має близько шести тисяч переглядів. Відповідна обставина є причино/підставою та доказом для розповсюдження негативної/недостовірної інформації про особу позивача не лише серед місцевих жителів регіону проживання позивача, його сім`ї, близьких родичів, друзів та знайомих, а й також колег на робочому місці та інших осіб серед трудового колективу за місцем роботи позивача, у зазначених осіб формується безпідставно необґрунтована думка та відношення до позивача із відповідними негативними наслідками. Вказана відповідна недостовірна інформація за своїм змістом принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача в громадській думці з точки зору додержання ним законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, тощо. А тому, вважає, що недостовірна інформація, яка була поширена відповідачем є неправдивою і підлягає спростуванню у спосіб, визначений позивачем. Визначаючи розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, позивач виходить із вимог розумності та справедливості, враховує ступінь зниження власності ділової репутації, приниження власної честі та гідності, ступінь поширення цієї інформації в засобах масової інформації, що поширена інформація викликала негативні відклики та визначає розмір її на рівні 350000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2021 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

09 липня 2021 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» про захист, честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04 жовтня 2021 року, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про невизнання позовних вимог, з огляду на наступне. Телерадіокомпанія «НБМ» є телерадіоорганізацією, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку юридичною особою, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення, створює передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення (абз. 68 ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»). Так, позивач вважає (останній абзац стор. 3 позовної заяви - абзаци 2-3 стор. 4 позовної заяви): «Слід наголосити на тому, що, на думку позивача, у загальному контексті висловлювань (у «програмі «ІНФОРМАЦІЯ_8» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» або (по-іншому) сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_7») ці словосполучення та фразові єдності мають виражену негативну конотацію, тобто є носіями негативної інформації, а зміст вказаних в цьому пункті фрагментів текстового матеріалу полягає у змалюванні негативного образу ОСОБА_1 , який у своїй діяльності нехтує нормами етики та моралі, порушує загальноприйняті правила поведінки та навіть використовує незаконні шляхи. Позивач зазначає, що такий негативний образ Народного депутата України ОСОБА_1 суперечить загальноприйнятим нормам моралі і поведінки, а отже є інформацією негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 . У фрагментах сюжету ... оприлюдненого у проміжок часу із 20 год. 17 хв. до 20 год. 37 хв. в ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_6» (Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ»), міститься інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 .» Далі позивач наводить правове обґрунтування наведеної позиції, зокрема: «Стаття 277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів й сім`ї недостовірної інформації, мас право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка й поширила, не доведе протилежного. Згідно статті 47 Закону України «Про інформацію» порушенням законодавства про інформацію, зокрема, є поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь та гідність». Дійсно, відповідно до частини 3 статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Проте, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» частину третю статті 277 ЦК України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) виключив. Крім того, текст Закону України «Про інформацію» в редакції від 16.07.2020 містить тільки 31 статтю. Статтю 47 Закон України «Про інформацію» не містить. Крім того, будь-яких доказів транслювання Телерадіокомпанією «НБМ» програми «ІНФОРМАЦІЯ_8» чи то на каналі, чи то в Інтернет мережі позивачем не надано, Телерадіокомпанія транслює програму «5», а не «ІНФОРМАЦІЯ_6». Також, стороною позивача не надано доказів факту поширення відповідачем інформацій, яку позивач просить визнати недостовірною, тобто виключно достовірна копія ефірної трансляції. Зауважив, що позивач є народним депутатом України, тобто публічною особою, та поширена інформація стосується критики дій позивача як публічної особи. Таким чином, відповідач вважає, що позовна заява та надані стороною позивача докази не доводять факт поширення (будь-якою особою) інформації, яку позивач просить визнати недостовірною; не доводить факт поширення саме відповідачем інформації, яку позивач просить визнати недостовірною; має великий об`єм інформації (відомостей) щодо суспільно - політичного життя в Україні; не розрізняє інформацію: фактичні твердження та оціночні судження; та містить інформацію, яка пов`язана з позивачем як відомим політиком і містить критику його дій. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

01 грудня 2021 року, у відповідності до ст. 179 ЦПК України, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву, має суперечності, зокрема, в одному випадку, сторона відповідача вказує, що Підприємство не транслювало спірний сюжет в частині, що стосується порушення честі, гідності та ділової репутації позивача, а у подальшому вказує про необхідність відмови у задоволенні позову, адже сюжет є оціночним судженням. Натомість Висновком № 721/06/2021 від 11 червня 2021 року ТОВ «Експертно - дослідна служба України» встановлено, що спірну недостовірну інформацію викладено у формі фактичних тверджень. Щодо доводів сторони відповідача про не надання доказів, що саме відповідачем транслювалась спірна інформація, зазначив, що у випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа є належним відповідачем. Таким чином, доводи сторони відповідача, викладені на заперечення проти позовних вимог, є надуманими, безпідставними та необґрунтованими. Відтак просив про задоволення позовних вимог.

16 грудня 2021 року представником відповідача, у відповідності до ст. 180 ЦПК України, подано суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження позовних вимог, та не спростовано заперечення, викладені стороною відповідача у відзиві на позов.

19 червня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в обґрунтування вимог посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та запереченнях на відзив відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 було оприлюднено програму «ІНФОРМАЦІЯ_8» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7». Зокрема, було оприлюднено відеосюжет стосовно ОСОБА_1 у наступних фрагментах:

«Не відстає від колег і народний депутат ОСОБА_2 із Сум: до дві тисячі дев`ятнадцятого довбався потихеньку собі в аграрному секторі, але як усівся під куполом - запанів. ОСОБА_2 , тридцять дев`ять років, народний депутат України, фракція «Слуга народу», власник ТОВ «Агрохім партнер», фермерського господарства «Натон», засновник «Агроконтур». У декларації за дві тисячі дев`ятнадцятий рік аж тридцять дев`ять земельних ділянок площею понад дев`яносто гектарів. До обрання слугою таких ділянок було удвічі менше. Якщо три роки тому дохід ОСОБА_3 склав чотири мільйони двісті тисяч гривень, то дві тисячі дев`ятнадцятого вже шість мільйонів вісімсот тисяч гривень, зросли і доходи родини - до п`яти мільйонів гривень. Як збільшились статки ОСОБА_3 та його колег по фракції у дві тисячі двадцятому буде відомо трохи пізніше: у травні - червні. Але вже зараз експерти констатують: на рідній Сумщині це був справжній рік ОСОБА_3: його кукурудзяні поля буквально стали золотими.»;

«Отже депутат ОСОБА_3 з гектару має сорок тисяч гривень чистими, або 56 мільйонів гривень на рік за увесь масив у Дяківці, тоді як село, де порядкує його контора - шістдесят гривень земельного податку у рік.»;

«Таке враження, депутат (за контекстом - ОСОБА_1 ) отримав цю землю як плату за політичну лояльність, - розповідає ОСОБА_4 - директор аналітичного центру «Український меридіан».

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.»;

«Редакція «ІНФОРМАЦІЯ_8» звернулась за коментарем до ОСОБА_5 , на журналістський запит депутат не відповів.»;

«Те шо відбувається по виборах, сейчас в Буринській міській раді, це приклад тому що ОСОБА_3 переживає за ці, півтори тищі гектарів.»;

«Складну репутацію зеленого депутата ОСОБА_3 підтверджують навколишні аграрії. Голова соснівського господарства ОСОБА_6 каже просто: депутатський мандат вирішує усі питання в поліції, прокуратурі та судах.».

Підставою для звернення до суду із даним позовом, позивач вважає опублікування відповідачем на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_6» вищевказаного відеосюжету, який вважає недостовірним, негативним та таким, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

У відповідності зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно положень ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року за № 1 (далі по тексту - Постанова) зазначено, що фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вирішуючи дані спори суди повинні враховувати наступні відмінності:

а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;

б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 6 Постанови, позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до п. 15 Постанови при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Щодо факту поширення інформації, то під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до п. 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Судом повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens v. Austria). Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria).

Згідно чч. 1, 2, 4, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе. Щодо політичного дискурсу, то межі прийнятної критики щодо політиків набагато ширші, ніж щодо приватних осіб, адже перші неминуче відкривають себе для ретельної перевірки їхніх слів і дій журналістами і суспільством загалом.

На це варто зважати, оцінюючи захист їхньої репутації, коли вони виступають не як приватні особи.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані докази, суд вважає, що оскаржувані відомості відносно позивача є оціночними судженнями щодо діяльності позивача як публічної особи, оскільки ОСОБА_1 є народним депутатом України, членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики та інш., тобто є публічною особою, про що зазначав сам відповідач у відзиві та що не заперечувалось стороною позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

В постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 р. у справі № 278/1638/19 зроблено висновки, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 42, 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Суд, враховуючи статус позивача та зміст оскаржуваної інформації, вважає, що сторона позивача не довела, що інформація поширена відповідачем, була спрямована на приниження його честі, гідності та ділової репутації, оскільки така інформація носить характер критики публічних осіб, в тому числі позивача, межа допустимої критики якої є значно ширшою ніж окремої пересічної особи.

Щодо меж допустимої критики публічних осіб, Верховний Суд у постанові від 29 липня 2020 р. у справі № 607/2775/17 виклав правову позицію, відповідно до якої, за положеннями ст. 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі по тексту - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

Застосовуючи положення ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Також Верховний Суд зазначив у постанові, що посадова особа органу державної влади, погоджуючись на виконання владних повноважень, бере на себе обов`язок нести і поєднаний з цими повноваженнями тягар, до складу якого входить, зокрема, певний дискомфорт від критичного ставлення до влади, а тому межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

А відтак, суд вважає, що поширена відповідачем інформація була судженнями та вираженням суб`єктивної думки для якого наявне фактичне підґрунтя, на основі якого й могло сформуватися таке оціночне судження, зокрема низка публікацій з сайтів щодо діяльності позивача.

На підставі належним чином оцінених наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувані висловлювання не можуть бути витлумачено як таке, що містить фактичні дані, що виключають можливість визнання їх недостовірними. При цьому чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Конвенції захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Зазначене вказує на те, що зазначена інформація є оцінкою дій, висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Також судом встановлено, що стороною позивача не надано жодних доказів щодо підтвердження завдання поширенням оспорюваної інформації шкоди особистим немайновим правам позивача чи перешкоджанню позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, а отже юридичний склад правопорушення відсутній.

Щодо стосується Висновку дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет за заявою ОСОБА_1 «Експертно - дослідна служба України» № 704/05/2021, та Висновку експерта № 721/06/2021 складеного «Експертно - дослідна служба України», на які сторона позивача посилається на підтвердження своїх позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом критично оцінюються вказані висновки, що оскаржувана інформація є фактичними твердженнями та має негативний характер, оскільки зазначені висновки не враховують правові позиції (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), які висловленні в рішенні Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік), враховуючи те, що було оприлюднено оціночні судження роботи позивача саме як публічної особи.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходь до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов про захист честі, гідності та ділової репутації задоволенню не підлягає. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, у задоволенні яких судом відмовлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, не підлягає стягненню з відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 9045 грн. та витрати за послуги дослідження цифрового відеозапису оприлюдненого у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет з встановлення текстового змісту розмов у відеозаписі, необхідних для відновлення свого порушеного права в сумі 26000 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» про захист, честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ», код ЄДРПОУ 22837796, юридична адреса: вул. Електриків, буд. 26, м. Київ.

Суддя М.М. Головчак